Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками процесуальні строки в «Електронному суді», а саме:
1. Перебіг процесуальних строків при отримані документів у підсистемі «Електронний суд» та інструменти перевірки для відліку процесуальних строків.
2. Практичні поради при ознайомленні з матеріалами судової справи в е-суді.
3. Процесуальні аспекти реєстрації документів, поданих через «Електронний суд».
У рамках характеристики процесуальних строків в «Електронному суді» акцентовано на наступному:
1. Перебіг процесуальних строків при отриманні документів у підсистемі «Електронний суд» та інструменти перевірки для відліку процесуальних строків
Через формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» «картки руху документа» можливо відстежувати:
● стан документа;
● дату створення (доставки в кабінет);
● дату останнього коригування;
● дату підпису;
● дату відправки до суду;
● дату реєстрації в суді;
● дату набрання законної сили.
Саме ці дані є основними інструментами перевірки для правильного відліку процесуальних строків.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2026 у справі №480/4369/25 зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а не день, коли особа фактично побачила документ у своєму електронному кабінеті.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2024 у справі №759/4401/20 наголосив, що:
● відправлення документа заявником та його отримання судом не обов’язково збігаються у часі;
● для обрахунку строку визначальним є момент відправлення документа заявником;
● ототожнення часу реєстрації та часу подання документа є необґрунтованим.
У постанові ВС від 27.02.2025 у справі №2114/4045/12 суд зазначив, що відмітка про формування документа в системі «Електронний суд» підтверджує момент подання документа та має значення для перевірки дотримання строків апеляційного оскарження.
Також лектор звертає увагу на практику ВС у справі №569/967/25 від 07.04.2026, де зазначено, що вручення рішення представнику через ЄСІТС є належним повідомленням сторони.
Окремо наведено практику ВС у справі №320/4891/19 від 01.08.2025, де суд визнав неналежним доказом вручення довідку про доставку електронного листа, оскільки документи були автоматично направлені неналежній особі через неправильні ідентифікаційні дані.
У справі №11/5025/1265/12 (495/5193/18) від 05.02.2026 Верховний Суд зазначив, що юридична особа, яка не зареєструвала електронний кабінет у ЄСІТС, несе ризики такої бездіяльності.
Також ВС у справі №620/13177/23 від 22.01.2026 наголосив, що після реєстрації електронного кабінету у розділі «Мої справи» відображаються всі справи особи незалежно від статусу адвоката.
2. Практичні поради при ознайомленні з матеріалами судової справи в е-суді
Відповідно до п.130 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС:
● у разі подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді суд забезпечує сканування паперових матеріалів та долучення їх до електронної справи;
● навіть без клопотання суд може сканувати матеріали з урахуванням наявних можливостей та передачі справи до іншої інстанції.
Наведений приклад процесуального повідомлення про відсутність матеріалів в електронній справі. У ньому рекомендується:
● звертати увагу на відсутність позовної заяви чи додатків;
● просити суд доповнити електронну справу всіма паперовими матеріалами;
● клопотати про продовження строку для подання відзиву до моменту доставлення всіх документів в електронний кабінет.
Серед практичних рекомендацій також зазначено необхідність:
● налаштування профілю користувача у підсистемі «Електронний суд»;
● перевірки статусів документів;
● контролю наявності підтвердження реєстрації документів судом.
Контакти технічної підтримки «Електронного суду»:
● телефон: (044) 492-70-10;
● email: help@ics.gov.ua;
● офіційна скринька: inbox@ics.gov.ua.
3. Процесуальні аспекти реєстрації документів, поданих через «Електронний суд»
Дата та час підписання документа, а також дата і час його надсилання автоматично зберігаються в системі та не підлягають коригуванню (п.28 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС).
Документи, подані через «Електронний суд», реєструються:
● у день надходження протягом робочого дня;
● або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ подано у неробочий час.
Перед реєстрацією працівник суду повинен перевірити доступність документа для перегляду. Якщо документ неможливо відкрити, він не реєструється, складається відповідний акт та надсилається повідомлення особі.
У разі успішної реєстрації користувач автоматично отримує повідомлення в електронному кабінеті. Якщо в реєстрації відмовлено — надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови.
Статуси заяв у системі:
● «Чернетка»;
● «Підписання»;
● «Відправлено»;
● «Надіслано сторонам»;
● «Доставлено»;
● «Помилка обробки»;
● «Відмовлено в реєстрації»;
● «Зареєстровано».
Окремо роз’яснено, що статус «Надіслано» ще не підтверджує реєстрацію документа судом. Це підтверджується постановою ВС від 09.02.2023 у справі №280/2733/21, де відсутність підтвердження реєстрації документа судом стала підставою для висновку про неусунення недоліків апеляційної скарги.
У постанові ВС від 10.04.2025 у справі №320/42808/23 зазначено, що якщо клопотання через «Електронний суд» було отримано та зареєстровано до початку судового засідання, суд зобов’язаний врахувати його під час розгляду справи.
Разом з тим у справі №910/8913/25 від 18.02.2026 Верховний Суд звернув увагу, що документ може бути доставлений та зареєстрований уже після завершення судового засідання, а тому сторона повинна завчасно повідомляти суд іншими доступними способами.
Також наведено позицію ВС у справі №904/2796/22 від 14.04.2025, де наголошено, що користувач повинен проявляти розумну обачність та контролювати процесуальну долю поданого документа.
Крім того, Верховний Суд у справі №757/33358/18-ц від 29.04.2025 зазначив, що лише усні посилання на технічні проблеми в підсистемі «Електронний суд» без належних доказів не є достатніми.
Першоджерело https://tinyurl.com/66rrr33p