Чому це питання постало саме зараз

Восени 2024 року Державна податкова служба України вперше отримала масив даних про доходи українських резидентів на платформі OnlyFans — завдяки запуску системи автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом Common Reporting Standard (CRS) та інформації від британської компанії Fenix International Ltd, яка є оператором платформи. Листом ДПС від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 регіональним підрозділам було дано вказівку «відпрацювати» отримані дані. Результат не забарився: масові невиїзні перевірки, донарахування, податкові повідомлення-рішення — і, як наслідок, податкові борги.

За даними ДПС, станом на вересень 2025 року загальна сума податкового боргу українських моделей OnlyFans за 2020–2022 роки сягнула 400 мільйонів гривень. Індивідуальні донарахування коливаються від десятків тисяч до понад 3 мільйонів гривень. Станом на квітень 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зафіксовано щонайменше 94 адміністративні справи щодо оскарження цих донарахувань (дані Opendatabot). Моделі виграли приблизно третину — переважно через процедурні порушення з боку ДПС, а не через визнання відсутності податкового обов'язку як такого.

Численні юридичні гайди, що з'явилися протягом останнього року, пропонують моделям три варіанти дій: оскаржити донарахування в адміністративному суді, добровільно задекларувати доходи та сплатити податки, або зареєструвати ФОП і працювати легально надалі. Жоден із цих матеріалів не розглядає четвертий — і для певної категорії боржників найбільш релевантний — інструмент: процедуру неплатоспроможності фізичної особи за Кодексом України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ).

Ця стаття покликана заповнити цю прогалину.

Правова природа податкового боргу моделей OnlyFans

Перш ніж аналізувати застосовність процедури неплатоспроможності, слід чітко визначити правову природу боргу, про який ідеться.

Доходи від платформи OnlyFans кваліфікуються як іноземні доходи фізичної особи — резидента України. Відповідно до пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, з таких доходів підлягають сплаті податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (з урахуванням змін, внесених протягом 2024–2025 років). Платник зобов'язаний самостійно задекларувати такі доходи у річній податковій декларації.

У разі виявлення незадекларованих доходів ДПС проводить документальну позапланову невиїзну перевірку (ст. 79 ПК України) і виносить податкові повідомлення-рішення, якими донараховує основне податкове зобов'язання (ПДФО + ВЗ), штрафні санкції у розмірі 25% від суми донарахованого зобов'язання (п. 123.1 ст. 123 ПК України), а також додаткові штрафи за ненадання інформації на запит ДПС (8 000 грн), за ненадання первинних документів (1 020 грн) та за неподання декларації (340 грн).

Типова структура донарахування, як свідчить судова практика, виглядає так: основне зобов'язання з ПДФО + штраф 25% + основне зобов'язання з ВЗ + штраф 25% + додаткові штрафи. Наприклад, у справі моделі з Чернівецької області (Сьомий апеляційний адміністративний суд, 2026 рік) при доході $47 706 загальна сума донарахувань становила 428 411,52 грн; у справі одеської моделі Анастасії Вараксіної (справа № 420/18941/25, П'ятий апеляційний адміністративний суд) — понад 570 000 грн; у справі Анастасії Мартенюк (справа № 420/15258/25) при доході $50 127 — понад 360 000 грн.

Принципово важливо: цей борг має виключно фіскальну природу. Це не борг із відшкодування шкоди, не аліментне зобов'язання, не зобов'язання, що виникло внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Це грошове зобов'язання платника податків перед державою, що виникло внаслідок несплати загальнообов'язкових платежів.

Кваліфікаційна пастка: 301 + 209 КК vs. виключно 212 КК

Для правильної оцінки перспектив процедури неплатоспроможності необхідно розуміти, в якій правовій площині перебуває конкретна модель — виключно податковій чи також кримінальній.

Стаття 301 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення, збут та розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру. Частина 2 ст. 301 ККУ встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру. Частина 3 передбачає кваліфікований склад: ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі (200 і більше неоподатковуваних мінімумів) — з санкцією у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років з конфіскацією. На практиці діяльність моделей OnlyFans кваліфікують переважно за ч. 3 ст. 301 ККУ за ознакою повторності, оскільки кожне завантаження фото чи відео розглядається як окремий епізод. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році було зареєстровано 1 645 кримінальних проваджень за ст. 301 ККУ, а лише за січень–березень 2025 — ще 857.

При цьому слід зазначити, що науково-практичний коментар ККУ розмежовує порнографію та еротику: до предметів злочину за ст. 301 не належать мистецькі твори, у яких відображена краса людського тіла і навіть виявлення природних інтимних почуттів, де відсутні грубий натуралізм і сексуальна вульгарність. Визначення порнографічності потребує висновку мистецтвознавчої експертизи. Закон «Про захист суспільної моралі», який містив легальне визначення порнографії, втратив чинність у 2023 році, що створює додатковий правовий вакуум.

Стаття 209 ККУ (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) є похідною і може застосовуватися лише за наявності предикатного злочину. Якщо діяльність моделі кваліфікується за ст. 301 ККУ, то грошові кошти, отримані від цієї діяльності, набувають статусу «брудних» — і їх подальший обіг може кваліфікуватися як легалізація за ст. 209 ККУ. Якщо ж діяльність моделі не підпадає під ст. 301 — предикатний злочин відсутній, конструкція ст. 209 непридатна. Залишається виключно фіскальне питання: стаття 212 ККУ (ухилення від сплати податків), і лише за умови, що сума несплачених податків перевищує поріг кримінальної відповідальності (наразі близько 4,5 млн грн).

Допустимість процедури неплатоспроможності ФО

Книга п'ята КУзПБ «Відновлення платоспроможності фізичної особи» (статті 113–137) регулює провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ст. 113).

Стаття 115 КУзПБ визначає підстави для відкриття провадження. Провадження може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст. 115). Пункт 1 частини 2 виключено Законом № 2971-IX від 20.03.2023, проте залишаються чинними підстави: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів упродовж двох місяців (п. 2); у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення (п. 3, у редакції Закону № 2971-IX); наявні ознаки загрози неплатоспроможності (п. 4, у редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024).

Частина 3 ст. 115 КУзПБ містить принципове положення: до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Це означає, що штрафні санкції за ст. 123 ПК України (25% від донарахованої суми), а також штрафи за ненадання інформації, за ненадання документів та за неподання декларації не входять до складу грошових вимог у справі про неплатоспроможність.

Ключова норма: списання податкового боргу за ст. 125 КУзПБ

Ця стаття є, мабуть, найважливішою у всьому аналізі — і водночас найменш відомою серед юристів, які консультують моделей OnlyFans.

Стаття 125 КУзПБ «Борги, що не підлягають реструктуризації» у частині 2 встановлює: «Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника».

Наслідки цієї норми для моделей OnlyFans — колосальні. Податкові борги, що є предметом масових донарахувань, стосуються доходів за 2020–2022 роки. Якщо провадження про неплатоспроможність відкривається у 2025–2026 роках, то податковий борг за ці періоди з високою ймовірністю потрапляє у трирічне вікно ч. 2 ст. 125 КУзПБ і підлягає визнанню безнадійним та списанню вже на етапі реструктуризації — без необхідності проходити повну процедуру визнання банкрутом.

Водночас частина 1 ст. 125 визначає борги, що не підлягають реструктуризації взагалі: аліменти, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, ЄСВ та інші обов'язкові платежі на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Податковий борг з ПДФО та військового збору до цього переліку не входить.

Звільнення від боргів: ст. 134 КУзПБ

Навіть якщо з будь-яких причин списання за ст. 125 ч. 2 не відбудеться (наприклад, через вихід за межі трирічного вікна або через перехід до процедури погашення боргів), КУзПБ передбачає фінальний механізм звільнення.

Стаття 134 КУзПБ «Звільнення від боргів у справі про неплатоспроможність» визначає: господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження ухвалює рішення про звільнення боржника — фізичної особи від боргів (ч. 1). Відповідно до ч. 6 ст. 133 КУзПБ, вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.

Частина 2 ст. 134 визначає вичерпний перелік зобов'язань, від яких фізична особа не звільняється: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; сплата аліментів; виконання інших вимог, нерозривно пов'язаних з особистістю фізичної особи. Податковий борг з ПДФО та військового збору до жодної з цих категорій не належить і підлягає звільненню.

Добросовісність боржника: ключовий аргумент

Суд може відмовити у відкритті провадження, якщо боржника притягнуто до кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п. 3 ч. 4 ст. 119 КУзПБ). Це стосується саме дій, пов'язаних з неплатоспроможністю (фіктивне банкрутство, приховування майна тощо), а не кримінального переслідування за іншими статтями ККУ.

Що стосується оцінки добросовісності, позиція моделі є аргументованою. Доходи від Fenix International Ltd — це іноземні доходи, виплачені іноземною юридичною особою за межами України. Між Україною та Великою Британією діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування. Модель мала розумні підстави вважати, що оподаткування здійснюється в країні джерела виплати — тим більше, що до жовтня 2024 року жодних вимог від української ДПС до неї не надходило.

Сукупність цих обставин — іноземний характер доходу, наявність Конвенції, відсутність будь-яких повідомлень від ДПС до 2024 року, правова невизначеність після втрати чинності Законом «Про захист суспільної моралі» — формує переконливу позицію добросовісного боржника.

Проблема «агенційної моделі»: борг, якого не було

Окремо слід розглянути ситуацію моделей, які працювали через OnlyFans-агенції. Типова схема: агенція веде акаунт від імені моделі, утримує 50–80% заробітку, а для податкової вся сума є доходом моделі. У реальних справах ДПС зараховувала на ім'я моделі доходи понад $237 000, незважаючи на те, що значну частину коштів утримала агенція.

Для процедури неплатоспроможності це ідеальний сценарій: модель має податковий борг, розрахований від суми, яку вона реально не отримувала — класична об'єктивна неможливість виконання грошового зобов'язання.

Мінімізація ризику саморозкриття

У заяві про відкриття провадження (ст. 116 КУзПБ) боржник зазначає перелік кредиторів із сумами зобов'язань, опис майна, відомості про доходи, декларацію про майновий стан — без необхідності деталізувати зміст контенту. У податкових повідомленнях-рішеннях фігурують «доходи від Fenix International Ltd», а не характер контенту. Деталізація джерела доходу до рівня змісту контенту не є процесуальною вимогою ст. 116.

Водночас згідно з ч. 5 ст. 131 КУзПБ постанова про визнання банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та обмежень, крім застосованих у кримінальному провадженні.

Як працює процедура: від заяви до звільнення від боргів

Ініціювання

Провадження відкривається виключно за заявою боржника (ч. 1 ст. 115). До заяви додаються (ст. 116): список кредиторів із сумами; опис майна; перелік обтяженого майна; відомості про всі рахунки та електронні гаманці; декларація про майновий стан за три роки; копії правочинів щодо нерухомості, цінних паперів, транспортних засобів; докази авансування винагороди керуючому; інформація про непогашену судимість за економічні злочини. Разом із заявою подається проект плану реструктуризації (ч. 4 ст. 116). Суд приймає заяву протягом 5 днів (ст. 117), підготовче засідання — не пізніше 15 робочих днів.

Мораторій (ст. 120–121)

З моменту відкриття провадження: припиняється нарахування штрафів та фінансових санкцій; зупиняється виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (п. 1 ч. 2 ст. 121); зупиняється стягнення за виконавчими документами; попередні арешти можуть бути зняті судом. Мораторій не поширюється на аліменти та відшкодування шкоди здоров'ю/смерті (ч. 3 ст. 121).

Реструктуризація (ст. 122–129)

Протягом 60 днів — попереднє засідання (ст. 122). Збори кредиторів (ст. 123) розглядають план реструктуризації на строк до 5 років (ч. 6 ст. 124). Боржнику залишається не менше прожиткового мінімуму (п. 7 ч. 2 ст. 124). Саме тут працює ст. 125 ч. 2: податковий борг за три роки до відкриття визнається безнадійним та списується.

Визнання банкрутом і захист єдиного житла (ст. 130–133)

Якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів, суд визнає боржника банкрутом (ч. 1 ст. 130 КУзПБ). Призначається керуючий реалізацією майна, який протягом 30 днів спільно з боржником проводить інвентаризацію майна та визначає його вартість (ч. 2 ст. 130).

Для моделі OnlyFans із податковим боргом питання захисту житла є одним із ключових при прийнятті рішення про ініціювання процедури. КУзПБ встановлює чіткі гарантії.

Частина 6 ст. 131 прямо виключає із ліквідаційної маси житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника: квартиру загальною площею не більше 60 кв. м або житловий будинок загальною площею не більше 120 кв. м, за винятком житла, що є предметом забезпечення (іпотеки). Також не включається земельна ділянка, на якій розташоване таке житло.

Якщо єдине житло боржника перевищує зазначені площі, воно підлягає реалізації, однак боржнику та його сім'ї має бути забезпечене інше житло. Якщо ж модель проживає у квартирі в межах 60 кв. м — це житло є недоторканним для кредиторів, у тому числі для ДПС.

Частина 7 ст. 131 додатково виключає із ліквідаційної маси предмети домашньої обстановки та вжитку, речі індивідуального користування (окрім коштовностей та предметів розкоші), продукти харчування та грошові кошти на суму не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та кожного члена сім'ї, а також речі, необхідні для професійної діяльності боржника.

Стаття 132 надає суду додаткове дискреційне повноваження: за вмотивованим клопотанням боржника суд може виключити із ліквідаційної маси майно, яке є неліквідним або дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів (вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати), а загальна вартість виключеного майна не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати (ч. 3 ст. 132).

Практичне значення цих гарантій для моделей OnlyFans складно переоцінити. Типовий профіль боржника у цій категорії — молода жінка, яка проживає у квартирі до 60 кв. м, не має значних активів, а її основний «актив» — це акаунт на платформі, який не є матеріальним об'єктом у класичному розумінні і навряд чи може бути включений до ліквідаційної маси. Фактично процедура банкрутства для такого боржника означає: списання податкового боргу (через ч. 2 ст. 125 або через звільнення за ст. 134) при збереженні житла, побутових речей та мінімальних коштів для існування.

Принципове застереження міститься у ч. 5 ст. 131 (в редакції Закону № 3985-IX): постанова про визнання банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та обмежень щодо розпорядження майном боржника, «крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні». Це означає, що якщо щодо моделі є кримінальне провадження (за ст. 301, 209 чи 212 ККУ) з арештом майна — банкрутство цей арешт не знімає. Ще один аргумент на користь того, що процедура неплатоспроможності ефективна саме за відсутності кримінального провадження.

Кошти від реалізації майна (якщо таке є) спрямовуються на погашення вимог кредиторів у порядку черговості за ст. 133 КУзПБ: у першу чергу — аліменти, заробітна плата, відшкодування шкоди здоров'ю, соціальне страхування; у другу чергу — податки і збори та розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу — неустойки (штраф, пеня). Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Звільнення та обмеження (ст. 134–135)

Суд звільняє від боргів (ст. 134), крім: шкоди від кримінального правопорушення, шкоди здоров'ю/смерті, аліментів. Обмеження: 5 років без нової справи; 5 років — повідомлення при кредитах; 3 роки — без бездоганної ділової репутації (ст. 135).

Практична карта

Є кошти для сплати — добровільне погашення з використанням пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розд. XX ПК України. Борг завищений — оскарження ППР в адмінсуді. Борг реальний, коштів немає, кримінального провадження за ст. 301 немає — процедура неплатоспроможності ФО за КУзПБ зі списанням за ст. 125 ч. 2. Є кримінальне провадження — захист у кримінальній справі, очікування декриміналізації (зп № 12191), потім процедура неплатоспроможності.

Замість висновку

Процедура неплатоспроможності фізичної особи за КУзПБ — не єдиний і не універсальний, але для певної категорії боржників — найбільш ефективний інструмент. Частина 2 статті 125 КУзПБ, яка передбачає списання податкового боргу за три роки як безнадійного, перетворює процедуру із теоретичної можливості на практично працюючий механізм саме для тих боргів, які зараз масово донараховуються моделям OnlyFans.

Парадокс ситуації полягає в тому, що держава одночасно вимагає від моделей сплати податків і переслідує їх за ту саму діяльність, яка генерує ці податки. Поки цей парадокс не вирішено на законодавчому рівні, практикуючим юристам залишається працювати з тими інструментами, які є. Процедура неплатоспроможності фізичної особи — один із них, і нехтувати ним було б необачно.