Лектори докладно проаналізували разом з правові позиції Верховного суду за 2024-2025 роки щодо призначення покарання, а саме:
1. Штраф: визначення розміру штрафу, штраф для неповнолітніх, порядок виконання такого покарання.
2. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю: чи є таке покарання обов’язковим та до кого може застосовуватися.
3. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу: необхідні умови призначення.
4. Арешт: покарання у виді арешту для мобілізованих.
5. Позбавлення волі, довічне позбавлення волі.
6. Громадські роботи: необхідні умови для призначення такого покарання.
7. Виправні роботи: чи є обов’язковою умовою для працевлаштування.
8. Ієрархія покарань.
9. Призначення додаткового покарання.
10. Призначення покарання за сукупністю вироків.
У рамках характеристики призначення покарання акцентовано на наступному:
1. Штраф
Визначення розміру штрафу:
Ст. 53 КК України:
· для повнолітніх — від 30 до 50 000 НМДГ (якщо Особливою частиною не передбачено більше);
· для неповнолітніх — від 30 до 500 НМДГ.
Обов’язково визначається виключно в НМДГ (не у гривнях).
Практика:
· Постанова ККС ВС від 16.12.2025 у справі № 707/1509/24 — єдиний вимір штрафу: неоподатковуваний мінімум доходів громадян; зазначення лише суми в гривнях є неправильним застосуванням закону.
Якщо штраф понад 3000 НМДГ — він не може бути меншим за:
· розмір майнової шкоди,
· розмір отриманого доходу.
Виключення: співучасть + незначна роль.
Добровільна сплата штрафу до апеляції:
Не перешкоджає апеляційному перегляду і скасуванню вироку.
Практика:
· Постанова ККС ВС від 24.12.2025 у справі № 678/641/25 — добровільна сплата штрафу до набрання вироком законної сили не виключає можливості ухвалення нового вироку.
Штраф для неповнолітніх:
Може призначатися як основне і як додаткове покарання,
але лише за наявності самостійного доходу, власних коштів або майна.
Практика:
· Постанова ККС ВС від 29.08.2024 у справі № 449/570/20 — штраф застосовується лише до неповнолітніх, які мають самостійний дохід.
Неможливість застосування ч. 2 ст. 69 КК:
Якщо штраф понад 3000 НМДГ передбачений санкцією як основне покарання — особу не можна звільнити від обов’язкового додаткового покарання.
Практика:
· Постанова ККС ВС від 31.07.2024 у справі № 185/11807/23.
2. Позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю
Чи є обов’язковим?
Якщо санкція передбачає його як обов’язкове додаткове покарання — воно підлягає призначенню навіть якщо особа не займала відповідну посаду.
Судова практика:
· Постанова ККС ВС від 10.07.2025 у справі № 640/758/19 — обов’язковість додаткового покарання (ч. 3 ст. 332 КК).
· Постанова ККС ВС від 17.11.2025 у справі № 607/1756/25 — може застосовуватись незалежно від фактичного зайняття посади.
Вимоги до формулювання у вироку:
· якщо санкція конкретна — формулювання має їй відповідати;
· якщо загальна — суд повинен конкретизувати заборону;
· формулювання має унеможливлювати зайняття аналогічних посад.
Судова практика:
· Постанова ККС ВС від 06.03.2024 у справі № 183/1441/23.
3. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
Необхідні умови:
1. Наявність у особи звання/рангу/чину/класу;
2. Вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Використання повноважень не є обов’язковим.
Судова практика:
· Постанова ККС ВС від 12.08.2025 у справі № 991/1710/22.
4. Арешт для мобілізованих
Після змін (28.03.2024) арешт застосовується лише до військовослужбовців і виконується на гауптвахті.
Може бути призначений мобілізованому.
Практика:
· Постанова ВС від 16.09.2025 у справі № 583/2978/21.
5. Позбавлення волі та довічне позбавлення волі
Визначення типу установи:
Суд не має права визначати тип установи (відкрита/закрита) у вироку.
Практика:
· Постанова ККС ВС від 17.04.2024 у справі № 213/4167/21.
Довічне позбавлення волі:
Призначається за наявності:
· надзвичайно високого ступеня суспільної небезпеки злочину,
· надзвичайної небезпеки особи,
· неможливості досягнення мети покарання строковим позбавленням волі.
Оцінюється сукупність:
· тяжкість злочину,
· особа винного,
· пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.
Практика:
· Постанова ККС ВС від 20.01.2026 у справі № 235/2774/13-к.
6. Громадські роботи
В ієрархії покарань — більш м’яке покарання.
Практика щодо ієрархії:
· Постанова ККС ВС від 18.06.2025 у справі № 761/31668/23 — перелік покарань побудований за принципом «сходів» від менш суворого до більш суворого.
7. Виправні роботи
Чи є обов’язковою наявність роботи?
Так. Відбуваються за місцем роботи засудженого.
Якщо особа не працює — призначення є незаконним. Суд повинен визначити відсоток відрахувань (10–20%).
Практика:
· Постанова ККС ВС від 18.01.2024 у справі № 523/11023/21 — неврахування місця роботи є істотним порушенням.
· Постанова ККС ВС від 26.11.2025 у справі № 629/1094/23 — призначення без наявності роботи суперечить ст. 57 КК.
8. Ієрархія покарань
Побудована за принципом втручання у права людини.
Право на свободу має вищу цінність, ніж право власності.
Градація — від менш суворого до більш суворого («сходи»).
Практика:
· Постанова ККС ВС від 18.06.2025 у справі № 761/31668/23.
9. Призначення додаткового покарання
Якщо санкція передбачає його як обов’язкове — воно призначається незалежно від:
· фактичного зайняття посади,
· застосування ст. 69 КК.
Практика:
· Постанова ККС ВС від 10.07.2025 у справі № 640/758/19.
· Постанова ККС ВС від 31.07.2024 у справі № 185/11807/23.
10. Призначення покарання за сукупністю вироків
Ст. 70, 71, 72 КК України — складання, поглинення покарань.
Першоджерело https://tinyurl.com/yey5kt38