Суд не обмежений поданням органу опіки при призначенні опікуна та має перевіряти, чи відповідає кандидатура найкращим інтересам недієздатної особи
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 серпня 2026 року у справі № 159/7848/25
Короткий зміст заяви:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення опіки та призначення опікуна.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2025 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним.
Рішенням Виконавчого комітету Ковельської міської ради № 296 від 11 вересня 2025 року затверджено висновок про можливість призначення його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Згідно з цим висновком він є рідним племінником ОСОБА_2 та здійснює належний догляд за хворим дядьком, дбає про його інтереси.
Вважає, що необхідність встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та наявність позитивного висновку органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном є підставою для призначення його опікуном над недієздатним дядьком ОСОБА_2
ОСОБА_1 просив суд встановити опіку над ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень:
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
До призначення у встановленому порядку опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ковеля Волинської обл., зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обов`язки із здійснення опіки над ним тимчасово покладено на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з матеріалів з особової справи № Л/0122/2025 ОСОБА_2 встановлено, що останній має рідних, зокрема - матір ОСОБА_3 , сестру ОСОБА_4 , сестру ОСОБА_5 , сестру ОСОБА_2 . В матеріалах особової справи ОСОБА_6 не зазначено, що за станом здоров`я вказані близькі родичі не можуть здійснювати догляд за своїм сином та братом. Таких доказів не надано і суду. Фактичний догляд за ОСОБА_2 здійснює саме ОСОБА_3 .
Висновок органу опіки та піклування не містить належної мотивації призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами, а саме рідної матері та рідних сестер. Вказані обставини не досліджувались органом опіки та піклування при наданні висновку про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , як і не досліджувались обставини можливості здійснення ним повноважень опікуна у зв`язку з його зайнятістю підприємницькою діяльністю.
Більше того, відповідно до протоколу № 5 від 09 червня 2025 року засідання опікунської ради з питань захисту прав повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, ОСОБА_1 відмовлено в наданні висновку щодо можливості призначення його опікуном над недієздатним дядьком ОСОБА_2 . В подальшому засідання опікунської ради щодо цього питання не проводилось, а позитивний висновок видано лише на підставі заяви ОСОБА_1 від 28 липня 2025 року та акта обстеження умов життя особи, що потребує опіки/піклування, та майбутнього опікуна/піклувальника від 07 серпня 2025 року.
Водночас, при внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного дядька ОСОБА_2 .
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що доцільність призначення опікуном заявника з огляду на наявність інших близьких родичів, зокрема, матері та рідних сестер та наведених інших обставин, орган опіки та піклування не з`ясував, що у даному випадку вказує на відсутність достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного дядька. Заявником також не доведено неможливості інших членів сім`ї здійснювати за підопічним постійний догляд.
Доводи апеляційної скарги представника заявника про те, що закон не наділяє суд правом оцінювати доцільність подання органу опіки, а лише зобов`язує перевірити його наявність та відповідність вимогам закону, не звільняє суд від обов`язку встановити, чи призначення саме тієї чи іншої особи відповідатиме якнайкращим інтересам особи, над якою встановлюється опіка. У поданні орган опіки та піклування висловлює лише пропозиції про доцільність призначення опікуна, а тому суд не обмежений у з`ясуванні обставин щодо кола осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, та які переважно можуть бути призначені опікунами, а також ураховувати особисті стосунки між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. У цій справі подання органу опіки та піклування не містить жодної мотивації про наявність у недієздатного ОСОБА_2 його матері та рідних сестер, які можуть бути опікунами. Подання також не містить жодних відомостей про особисті стосунки між цими особами та підопічним, а також неможливість цих осіб виконувати обов`язки опікуна.
Аргументи учасників справи:
13 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив судові рішення скасувати, призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , враховуючи позитивне подання органу опіки та фактичний догляд племінника. Встановити, що рішення набирає чинності з моменту його ухвалення, забезпечуючи безперервність опіки та захист прав недієздатного.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном затверджено рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 296 від 11 вересня 2025 року. Орган опіки та піклування перевірив умови проживання, дослідив стан здоров`я кандидата, встановив родинні зв`язки, склав акт обстеження, підготував відповідний висновок. Таким чином, передбачена законом умова для призначення опікуна була дотримана. Орган опіки та піклування виконав покладені на нього законом функції, провів перевірку кандидатури заявника та подав до суду відповідний висновок, який був затверджений рішенням виконавчого комітету. Однак суди попередніх інстанцій фактично поставили під сумнів обґрунтованість подання органу опіки та піклування, вказавши на його нібито недостатню мотивованість. Такий підхід суперечить змісту статті 60 ЦК України, оскільки суд не наділений повноваженнями підміняти функції органу опіки та піклування та здійснювати повторну перевірку доцільності призначення конкретної особи опікуном. Відмова суду врахувати належним чином підготовлене подання органу опіки є процесуальною помилкою.
Частиною третьою статті 63 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Насправді, жодна з сестер недієздатного не подала письмової заяви про бажання бути опікуном. Більше того, матеріали справи містять заяви родичів про небажання виконувати обов`язки опікуна. Отже, висновки судів про можливість призначення інших родичів опікунами ґрунтуються виключно на припущеннях. Навіть у випадку, якщо інші родичі могли б брати участь у догляді за недієздатною особою, це жодним чином не виключає можливості призначення заявника опікуном.
Враховуючи, що племінник фактично доглядає за дядьком, проживає разом з ним та має позитивний висновок органу опіки, відмова у призначенні його опікуном порушує базові інтереси підопічного, які мають бути визначальними. Фактично відмовляючи у призначенні опікуна за наявності подання органу опіки та піклування, суди попередніх інстанцій залишили недієздатного ОСОБА_2 без конкретного опікуна. Такий підхід суперечить самій природі інституту опіки та не відповідає інтересам недієздатної особи, яка потребує постійного представництва та захисту своїх прав.
Заявник має чинну відстрочку від призову до 15 грудня 2026 року, що виключає ризики, на які посилався апеляційний суд. Закон України не обмежує призначення мобілізованого чи військовозобов`язаного опікуном (частина перша статті 65 Конституції, Указ Президента № 64/2022).
Позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається:
при зверненні з заявою про призначення опікуна ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано недієздатним. Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 296 від 11 вересня 2025 року затверджено висновок про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Він є рідним племінником ОСОБА_2 та здійснює догляд за хворим дядьком, дбає про його інтереси;
відмовляючи у задоволенні заяви, суди виходили із того, що ОСОБА_2 має близьких родичів, зокрема, матір ОСОБА_3 та сестер - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . В матеріалах особової справи ОСОБА_6 не зазначено, що за станом здоров`я вказані особи не можуть здійснювати догляд за своїм сином та братом. Заявником також не доведено неможливості інших членів сім`ї здійснювати за підопічним постійний догляд. Фактичний догляд за ОСОБА_2 здійснює саме ОСОБА_3 . Відповідно до протоколу № 5 від 09 червня 2025 року засідання опікунської ради з питань захисту прав повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, ОСОБА_1 відмовлено в наданні висновку щодо можливості призначення його опікуном над недієздатним дядьком ОСОБА_2 , в подальшому засідання опікунської ради щодо цього питання не проводилось, а позитивний висновок видано лише на підставі заяви ОСОБА_1 від 28 липня 2025 року та акта обстеження умов життя особи, що потребує опіки/піклування, та майбутнього опікуна/піклувальника від 07 серпня 2025 року. Висновок органу опіки та піклування не містить належної мотивації призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , зважаючи на наявність рідної матері та рідних сестер, які можуть бути опікунами. Органом опіки та піклування не досліджувались і обставини можливості здійснення ОСОБА_1 повноважень опікуна у зв`язку з його зайнятістю підприємницькою діяльністю. Подання також не містить жодних відомостей про особисті стосунки між цими особами та підопічним, а також неможливість цих осіб виконувати обов`язки опікуна.
суди врахували, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання встановлених законом обов`язків,а подання органу опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, і у таких справах з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконувати функції саме опікуна недієздатної особи, досліджувати дійсність намірів особи як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун. Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення такої особи опікуном;
касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відхилення доводів представника заявника про те, що закон не наділяє суд правом оцінювати доцільність подання органу опіки, а лише зобов`язує перевірити його наявність та відповідність вимогам закону, оскільки саме суд вирішує питання про встановлення опіки та призначення опікуна і має встановити, чи призначення саме тієї чи іншої особи опікуном відповідатиме якнайкращим інтересам особи, над якою встановлюється опіка. У поданні орган опіки та піклування висловлює лише пропозиції про доцільність призначення опікуна, а суд не обмежений у з`ясуванні обставин щодо кола осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, та які переважно можуть бути призначені опікунами, ураховувати особисті стосунки між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна.
Встановивши, що ОСОБА_1 не доведено дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , суди зробили обґрунтований висновок про відсутність достатніх підстав для призначення його опікуном недієздатного дядька - ОСОБА_2 .
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які є посилання в касаційній скарзі, а зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).