Агресія росії проти України, починаючи з 2014 року, стала причиною збільшення кількості певної категорії судових справ, зокрема – справ про визнання трудових відносин припиненими.
Аналіз судової практики дає змогу зробити висновок, що необхідність припинення трудових відносин в судовому порядку (окрім випадків, де явним є спір про право між роботодавцем та працівником) виникає при наступних обставинах:
1) Підприємство-юридична особа знаходиться на тимчасово окупованих територіях, територіях на яких ведуться активні бойові дії, згідно встановленого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (приклад: справа № 335/5127/22, справа № 760/33485/21).
2) Фізична особа-підприємець, де-юре, знаходиться на тимчасово окупованих територіях, а фактично місцезнаходження такої особи невідоме (приклад – справа №754/2404/23).
3) Після припинення трудових відносин між фізичною особою-підприємцем та працівником у договорі не було здійснено запису, відсутні будь-які інші підтверджуючі документи, не сповіщено центр зайнятості у відповідності до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260. Натомість, діяльність роботодавця припинена, за колишньою адресою такий відсутній (приклад – справа № 587/1642/22).
4) В інших випадках, до прикладу – у разі припинення підприємства, в результаті процедури ліквідації та банкрутства, тощо.
Процедура припинення трудових відносин регламентована нормами Кодексу законів про працю України, проте, якщо її неможливо застосувати з тих чи інших причин (які зазначаються при зверненні до суду), застосовується саме судовий порядок для вирішення цього питання, причому, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, особи звертаються до суду з такими вимогами як в порядку окремого, так і в порядку позовного провадження.
В таких справах, в порядку саме окремого провадження, ключовою є мета припинення трудових відносин, бажана для працівника. Зокрема, у справах про встановлення факту припинення трудових відносин (справа № 587/1642/22, справа № 203/1871/22) необхідність встановлення юридичного факту обґрунтовано саме неможливістю заявника стати на облік та отримувати виплати по безробіттю.
За результатами аналізу судової практики можна дійти висновку, що звернення до суду із вимогою припинити трудові відносини в порядку позовного провадження є більш доречним, оскільки наявні непоодинокі випадки відмови у відкритті окремого провадження та повернення заяви, що обґрунтовано судом наявністю спору про право (приклад: ухвала Богодухівського районного суду Харківської області від 14.05.2021 року у справі № 613/651/2, ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2020 року у справі № 235/2386/20).
Окремо, доцільно звернути увагу на постанову Верховного Суду від 16.08.2021 року у справі № 367/643/21, у якій фактично ставиться крапка у питанні виду провадження у справах про припинення трудових відносин. Вказаною постановою Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що припинення трудових відносин породжує права та обов`язки як для працівника, так і для роботодавця, зокрема, в частині проведення з працівником усіх необхідних розрахунків. Відтак, у разі припинення трудових відносин між сторонами може мати місце спір щодо дати такого припинення, підстав припинення трудового договору, які визначені трудовим законодавством, та проведення розрахунків тощо, а отже – в цій справі між сторонами трудового договору існує спір про право, який може бути вирішений лише в порядку позовного провадження, в зв`язку з чим наявні підстави для залишення заяви без розгляду.
Незважаючи на наявність рішення Верховного Суду у справі № 367/643/21, із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається продовження тенденції звертатись до суду із заявами про припинення трудових відносин в порядку окремого провадження і подекуди суд ухвалює рішення про задоволення цих заяв (приклад – рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2023 року у справі 336/2329/23).
За вказаних вище умов, в цілях економії часу та ресурсу, мінімізації ризиків повернення заяви, а також враховуючи обставини конкретної ситуації, рекомендуємо звертатись до суду в порядку позовного провадження.
Матеріал підготував Євген Колосовський, адвокат, учасник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри кримінальних розслідувань Державного податкового університету.
Зареєструватися на заходи від Центру трудового права та соціального забезпечення:
Пенсійне забезпечення військовослужбовців в Україні: практичні нюанси. Вебінар Ірини Подкопаєвої. https://tinyurl.com/3tjrbcr6
Працівник чи підрядник? Case review: Uber BV and others v Aslam and others (2021). Вебінар Ірини Шапошнікової. https://tinyurl.com/4t5pzbth
Вебінар Трудові права та соціальні гарантії військовослужбовців та ветеранів. Фахова дискусія. https://tinyurl.com/yrm77k5a
Курс Звільнення державних службовців. https://tinyurl.com/bdb6dzc5