Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
25.03.2022

Правовий режим “безвізового мандрівника”, тимчасовий захист, статус біженця: в чому особливості та відмінності дізналися учасники відкритої лекції у ВША НААУ

Ми продовжуємо проводити заходи з підвищення кваліфікації адвокатів та правопросвітництво в умовах воєнного стану в Україні.
У єдності наша сила, разом до перемоги!
Слава Україні!🇺🇦

Відкрита лекція на тему “Особливості правових статусів і режимів для громадян України, вимушених залишити територію України через військове вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року, в країнах Європи” відбулася у Вищій школі адвокатури НААУ 24 березня 2022 року.

Спільною метою дізнатися про особливості правових статусів і режимів для громадян України, вимушених залишити територію України через військову агресію РФ, об’єдналися понад двохсот учасників, які мали можливість набути нових знань та отримати відповіді на проблемні питання, що виникають у зв’язку з масовою евакуацією українських громадян закордон.

Лектором виступила Світлана Бутенко, адвокат, кандидат юридичних наук, старший юрист з питань стратегічного судочинства БФ «Право на Захист», тренер з інтеграційних та міграційних питань у заходах для біженців, шукачів захисту, представників органів державної влади, адвокатів.

Згідно з програмою заходу доповідач сфокусувала увагу учасників на видах правових статусів і режимів, таких як, правовий режим “безвізового мандрівника”, тимчасовий захист, статус біженця/додаткового захисту, розкрила зміст і термін дії таких правових статусів/режиму, правові підстави їх набуття, коло осіб, які мають можливість отримати/скористатися вказаними режимами і статусами чи обмежені в цьому.

В ході лекції Світлана Бутенко розкрила процедуру набуття статусів і порядок застосування правового режиму “безвізового мандрівника”, тимчасового захисту, статусу біженця, а також важливі та життєво необхідні аспекти соціальної складової статусів/режиму, такі як тимчасове розміщення, освіта, працевлаштування, медична допомога, право на свободу пересування.

При обговоренні правової основи та змісту режиму «безвізового мандрівника» лектор відзначила, що правовий режим перебування громадян України на території країн Шенгенської угоди (включаючи держави-члени ЄС, в яких ще не в повному обсязі впроваджена Шенгенська нормативно-правова база та держави-асоційовані учасники Шенгенської угоди), обумовлений метою туризму, відвідування родичів, участі в культурних/ спортивних заходах, службовими потребами, метою короткострокового навчання, короткострокового лікування тощо.

Правовим режимом “безвізового мандрівника” можуть скористатися громадяни України, які мають біометричні паспортні документи для виїзду за кордон або небіометричні паспортні документи для виїзду за кордон з відповідними діючими візами. Не мають можливості скористатися цим статусом громадяни України, які не мають біометричного паспорту для виїзду за кордон або відповідної візи в небіометричному паспорті для виїзду за кордон.

Тимчасовий захист за змістом правового статусу обумовлений правовим режимом проживання на підставі посвідки, виданої приймаючою державою, який дозволяє тимчасово користуватися правами для отримання захисту необхідного рівня на території цієї держави.

Лектор наголосила, що цей режим спеціально імплементовано для осіб, які змушені були залишити Україну внаслідок військового вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року.

Скористатися тимчасовим захистом можуть:
1. Особи, які були переміщені з України 24 лютого 2022 року або після цієї дати через військове вторгнення Російської Федерації в Україну, яке розпочалося цієї дати:
(a) громадяни України, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року;
(b) особи без громадянства (далі – ОБГ) та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;
(c) члени сімей осіб, зазначених у пунктах (a) і (b): чоловік/дружина або неодружений партнер у стабільних стосунках, неповнолітні неодружені діти особи або її/його чоловіка/дружини; інші близькі родичі, які проживали разом та були на утриманні.
2. ОБГ та іноземці, що проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, і не можуть безпечно повернутися до своєї країни.
3. Особи, які виїхали з України незадовго до 24 лютого 2022 року через посилення напруженості або які опинилися на території ЄС безпосередньо перед цієї датою і які внаслідок військового вторгнення Російської Федерації не можуть повернутися в Україну.
Важливим, на що звернула увагу лектор, є те, що детальний перелік осіб затверджує кожна приймаюча держава окремо.
Не можуть скористатися тимчасовим захистом:
• особа, яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства;
• особа, яка вчинила серйозний неполітичний злочин за межами приймаючої держави-члена ЄС до того, як була допущена до цієї держави як особа, яка користується тимчасовим захистом;
• особа, яка була визнана винною в діях, що суперечать цілям і принципам ООН;

• якщо є обґрунтовані підстави вважати цю особу загрозою для безпеки приймаючої держави-члена або небезпечною для громади цією держави.

Статус біженця або додаткового захисту – правовий статус, який набувається:
1) шляхом визнання приймаючою державою громадянина України (або будь-якої іншої держави) або особи без громадянства (ОБГ) біженцем у розумінні Конвенції про статус біженців 1951 року, або
2) особою, якій надається додатковий захист, і передбачає отримання посвідки (будь-якого іншого документу) на проживання.
Набути статусу біженця або додаткового захисту можуть громадяни України та інших країн, ОБГ, які мають обґрунтовані побоювання:
• переслідування за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів, та/або

• зазнання серйозної шкоди (смертної кари або катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або серйозної та індивідуальної загрози життю через невибіркове насильство в ситуаціях міжнародного чи внутрішнього збройного конфлікту).

Не можуть набути статусу біженця або додаткового захисту:
• особа, яка в цей час користується захистом або допомогою інших органів або установ ООН, окрім УВКБ ООН;
• особа, за якою визнаються права та обов’язки громадянина приймаючої країни;
• особа, щодо якої є серйозні підстави вважати, що вона:
– вчинила злочин проти миру, військовий злочин або злочин проти людяності;
– вчинили тяжкий злочин неполітичного характеру за межами країни і до того, як вона була допущена до країни, де звертається за статусом біженця;
– винна у вчиненні дій, які суперечать цілям і принципам ООН.
У доповіді Світала Бутенко детально прокоментувала терміни дії правових режимів та статусів, а також послідовно розкрила процедури їх набуття і порядку застосування.
Предметом обговорення з учасниками стала соціальна складова статусів/режиму, в ході якого лектор з застосуванням порівняльної таблиці роз’яснила загальні правила та особливості щодо тимчасового розміщення, доступу до працевлаштування, освіти, медичної допомоги та навела практичні приклади в огляді відповідних процедур у Німеччині, Словаччині, Угорщині.
Порівняльна таблиця режимів і статусів громадян України в країнах ЄС (опублікована БФ «Право на Захист» 16.03.2022)
https://bit.ly/3IJhNFe
В завершення заходу доповідач надала відповіді на запитання, а також поділилася навчальними матеріалами зі своєї доповіді.
Учасники висловили лектору вдячність за важливі та практично необхідні знання і навички, а також обмінялися між собою теплими словами підтримки, віри в Збройні Сили України, а також впевненості в перемогу України у війні.
Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лектору Світлані Бутенко та всім учасникам, які долучилися до відкритої лекції.