Ростислав Никітенко,
адвокат, член Комітету з міжнародного права Національної асоціації адвокатів України

Наша держава на сучасному етапі активно ініціює інтеграційні процеси до Європейського Союзу. Угода про асоціацію між Україною та Європейського Союзу (далі – Угода), підписана 27.06.2014 р., являє собою важливий багаторівневий процес імплементації європейських стандартів в українську законодавчу систему. У 2017 р. урядом України було затверджено План заходів з виконання вказаної Угоди (далі – План). Цей документ передбачає конкретні завдання (загальна їх кількість – 1943 р. у 25 різних сферах), які підлягають обов’язковій реалізації. У 2019 р. текст Плану було оновлено, ураховуючи фактичний прогрес України і виконання нею низки поставлених вимог. Проаналізувавши проміжний Звіт про виконання Угоди за 2019 р., можемо виділити кілька важливих аспектів, які вже були запроваджені.

Так, із метою інформування населення про темпи виконання Угоди 20.11.2019 було відкрито загальний доступ до проєкту «Пульс Угоди», із яким можна ознайомитись за покликанням (http://pulse.eu-ua.org). На вказаній платформі розміщено вичерпну інформацію і про вже виконаний обсяг робіт, і про наміри держави щодо реалізації Плану. Зокрема, кожну сферу висвітлено окремо, з перспективою виконання умов ЄС та звітами про проведену роботу. Проаналізувавши інформацію, надану на платформі «Пульс угоди», можемо виокремити сферу з найбільшим і найменшим відсотками виконання. Так, галузь «Політичний діалог, національна безпека і оборона» зреалізована на 86 %, тоді як найменший прогрес можемо спостерігати у сфері «Транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги» , де умови ЄС виконані на 19 %. Тому у межах цієї статті спробуємо висвітлити найвагоміші здобутки Плану та проаналізувати результати його реалізації за 2019 р.

Нормотворча сфера. За останній рік у законодавчій системі України було прийнято низку законів, які значно прискорили процес імплементації європейських стандартів до українського законодавства. Найбільш суттєвими стали такі норми:

1. Виборчий кодекс України: із метою систематизації й уніфікації норм щодо реалізації виборчого права громадянами України було прийнято Виборчий кодекс, у якому зазначені всі правові аспекти, пов’язані з процесом вибору влади в Україні. Кодекс набув чинності 01.01.2020 р.
2. Зняття недоторканності: у 2019 р. нарешті було прийнято Закон, яким скасовано положення про депутатську недоторканість. Указана норма вже набула чинності.
3. Ринок землі: одним із найбільш дискусійних умов Угоди є правове закріплення легального продажу землі в Україні. Верховна Рада України 31.03 2020 р. ухвалила Закон, згідно з яким ринок землі в Україні почне функціонувати з 1 липня 2021 року. Установлене обмеження щодо концентрації землі для однієї юридичної особи – не більше 10 тис. га, а в перші 2 роки після запуску реформи – не більше 100 га.
4. Створення Вищого антикорупційного суду України: упродовж минулого року було відібрано 85 суддів, які вже розглядають справи щодо незаконного збагачення.
5. Імплементація європейських стандартів виробництва в українське законодавство: за офіційними даними за 2019 р. в Україні вже встановлено в якості національних 1 512 європейських стандартів. Як результат, 14 545 компаній уже почали постачати продукцію до єдиного європейського ринку;
6. Реформи: упродовж 2019 р. було продовжено роботу над уже запущеними змінами, а також ініційовано нові проєкти з реформування державних органів в Україні. Найбільш масштабними з них є:

— Реформа примусового виконання судових рішень: законодавчо врегульовано інститут приватних виконавців, які на умовах вільної конкуренції та за відсутності адміністративного впливу мають право здійснювати виконання судових рішень. За результатами реформи на території України вже зареєстровано понад 200 приватних виконавців.
— Реформа прокуратури і правоохоронних органів: У межах змін пройшли переатестацію 1 083 прокурори, із яких 610 – успішно (56 %). Україна працює над створенням спільної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту МВС — третього за величиною вертолітного парку в Європі (55 вертольотів «Airbus»).
— Реформа міграційної служби: суттєвим нововведенням є процедура видачі біометричних ідентифікаційних документів, у тому числі й у формі ID-карток. За офіційними даними міграційної служби, станом на 01.01.2020 р. 14 386 297 громадян України отримали закордонні біометричні паспорти та 4 155 890 – внутрішні ID-картки.
— Реформа пенітенціарної системи та пробації: нині триває пілотний запуск Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, та створення системи реінтеграції для забезпечення належного середовища для засуджених.
— Реформа державного управління: було затверджено Типові вимоги до кандидатів на зайняття посад державної служби категорії А та запроваджено в тестовому режимі інформаційну систему управління людськими ресурсами (функціонує в Мінфіні, НАДС та Мінцифри).
— Законодавчі ініціативи Президента України: однією з «найголосніших» законодавчих ініціатив, підтриманих ВРУ, став законопроєкт про викривачів корупційних схем та встановлення для них окремого статусу.

Сфера інфраструктури. Незважаючи на загальний низький рівень виконання вимог ЄС у цій сфері, в Україні впродовж 2019 р. було запущено наступні процедури:

— Удосконалення правової охорони географічних позначень та пам’яток архітектури: було ініційовано прийняття місцевими радами нормативних актів щодо покарання за несанкціоновані зміни архітектурних об’єктів.
— Запуск масштабних інфраструктурних робіт: за підтримки фондів ЄС у 2019 р. розпочато реалізацію 39 проєктів загальною вартістю 4378,9 млн. євро. Більшість цих проектів є довгостроковими (14 проектів, 56 % вартості) з терміном до 2030 р.; ще три автомобільних і по два залізничних та авіаційних на 1,3 млрд. євро (30 %) наразі здійснюються. У перспективі – виконання ще 18 короткотермінових проєктів.

Сфера інтелектуальної власності. Головним у цій сфері є приведення законодавчої системи в Україні до міжнародних стандартів, адже ринок інформації та інтелектуальної власності переживає стадію активного розвитку. За 2019 р. було встановлено:

— Міжнародну співпрацю у сфері захисту інтелектуальної власності: завдяки новим стандартам та системі нагляду всі фальшиві товари, що наносять шкоду виробникам та економіці України, будуть зупинені на кордоні України.
— Спрощені умови отримання і захисту права власності на компонування мікросхем (і для фізичних, і для юридичних осіб);
— Створення робочої групи з підготовки нового Закону України «Про авторське право і суміжні права», який нині є застарілим, бо існує в редакції від 1993 р.
— У сфері освіти було встановлені нові стандарти акредитації освітніх програм, а також важливим нововведенням стала процедура відкликання диплому за плагіат.

Енергетична сфера. Цінними аспектами роботи у 2019 р. стали:

— повна синхронізація діяльності України з Європейським Союзом у режимі роботи газового ринку;
— створення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел та організація відповідного квотування для підтримки розвитку в цій сфері;
— завершення процесу реформування (анбалдінгу) НАК «Нафтогаз України» одночасно зі створенням незалежного оператора газотранспортної системи;
— старт роботи Фонду енергоефективності, що стимулює розвиток ініціатив у цій сфері та реалізує Національний план із енергоефективності.

Сфера фінансової підтримки. Ураховуючи недостатню економічну стабільність України важливим аспектом виконання Угоди є налагоджений механізм фінансової допомоги. Так, за 2019 р. загальний обсяг фінансової та кредитної підтримки з боку ЄС склав 1,5 млрд. євро. Повний розмір міжнародної технічної допомоги на кінець 2019 р. становить 385,7 млн. євро. Останніми новинами у вказаній сфері стала інформація про передачу ЄС 80 млн. євро Україні на боротьбу з кризою, яку спричинив Covid-19. Наша держава планує розподілити ці кошти на підтримку системи охорони здоров’я, бізнесу та допомоги особам та сім’ям, які потерпіли від наслідків коронавірусу.

Протягом 2019 р. було проведено низку важливих зустрічей із представниками ЄС, зокрема 21-й Саміт «Україна – ЄС» у Києві, за результатами обговорення, пріоритетними напрямками роботи на 2020 р. обрано:

— цифрову економіку;
— сприяння торгівлі;
— митне співробітництво;
— юстицію і внутрішні справи;
— технічне регулювання.

На основі статистичних показників та аналізу щорічних звітів про виконання Угоди, можна зробити висновок, що впродовж останніх років Україна активно реформує систему державних органів, а також здійснює поступове оновлення законодавчої бази з метою імплементації європейських стандартів до різних сфер життя. Реалізація Плану з виконання Угоди викликає довіру у представників ЄС, а вже запущені реформи і проєкти покликані стабілізувати політичне становище України на міжнародній арені, її економіку та в перспективі – рівень життя населення.