Правові особливості проведення обшуку в адвокатів: Ольга Саленко
Ольга Саленко, к.ю.н., наукова консультантка Верховного Суду, детально розповіла про підходи ЄСПЛ у частині проведення обшуків в адвокатів
Матеріали заходів
02.02.2023

Під час вебінару «Практика ЄСПЛ за статтею 8 Конвенції [кримінальний процесуальний аспект: обшук]», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ольга Саленко, к.ю.н., наукова консультантка Верховного Суду, детально розповіла про підходи ЄСПЛ у частині проведення обшуків в адвокатів.

Поняття «житло» у значенні пункту 1 статті 8 Конвенції охоплює не лише житло приватних осіб, але й офіси адвокатів та юридичних компаній («Niemietz v. Germany», п.п. 30–33).

Факт здійснення обшуку в офісі адвоката зумовлює розгляд цього питання у контексті втручання в «приватне життя», «житло» та «кореспонденцію» («Golovan v. Ukraine», п. 51 ; «Wolland v. Norway», п. 52 та інші).

До обшуку у помешканні адвоката чи іншому його володінні прикметними є загальні висновки ЄСПЛ щодо таких заходів:

• «згідно із законом»;

• «необхідність у демократичному суспільстві»;

• «переслідування законних цілей»;

• «дотримання принципу пропорційності»;

• «наявність «спеціальних процесуальних гарантій»;

• «доступність до «ефективного контролю» тощо, за винятком окремих специфічних гарантій, зумовлених особливостями професії адвоката («Iliya Stefanov v. Bulgaria та інші»).

Проведення обшуку у помешканні адвоката чи іншому його володінні має бути предметом дуже чіткого і точного правового регулювання («Petri Sallinen і and Others v. Finland», п. 90; «Wolland v. Norway», п. 62).

Проведення обшуку у помешканні адвоката чи іншому його володінні має відбуватися за рішенням суду, яке, у свою чергу, має:

• містити достатню інформацію щодо мети обшуку, його обсягу;

• бути розумно обмеженим та враховувати особливості інформації, захищеної професійною таємницею тощо («Kolesnichenko v. russia», п.п. 32-35; «Iliya Stefanov v. Bulgaria», п.п. 39-44; «Smirnov v. russia», п. 48; «Aleksanyan v. russia», п. 216; «Wieser і Bicos Beteiligungen GmbH v. Austria», п. 57; «Tamosius v. the United Kingdom»; «Robathin v. Austria», п.44; «André and Another v. France»; «Särgava v. Estonia»).

ЄСПЛ констатує порушення статті 8 Конвенції через відсутність судового рішення про обшук і ефективного наступного судового рішення («Heino v. Finland», п. 45).

Обшук в адвокатському бюро, інших приміщеннях адвоката може порушувати професійну таємницю, котра є основою довірчих стосунків між адвокатом і його клієнтом («André and Another v. France», п. 41; «Särgava v. Estonia»). Важливість адвокатської таємниці підкреслюється у контексті статті 6 Конвенції.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що переслідування представників юридичної професії – це удар у саме серце конвенційної системи. Роль, яку відіграють адвокати у захисті прав людини, є причиною того, чому обшуки у належних їм приміщеннях мають бути предметом особливо суворого контролю («Heino v. Finland», п. 43; «Kolesnichenko v. russia», п. 31). Недотримання відповідних процесуальних гарантій під час проведення обшуку і вилучення речей у помешканні адвоката чи іншому його володінні зумовлює порушення статті 8 Конвенції («Wieser і Bicos Beteiligungen GmbH v. Austria», п.п. 66–68). Важливою гарантією дотримання адвокатської таємниці є те, що захист конфіденційних документів адвоката здійснюється суддею («Tamosius v. the United Kingdom»).

Основними гарантіями дотримання адвокатської таємниці є:

і) захист судом конфіденційних документів адвоката;

іі) обшук під наглядом та за участі кваліфікованого, незалежного юриста, пов’язаного з адвокатською таємницею, що унеможливить вилучення документів з адвокатською таємницею;

ііі) механізм розмежування інформації, що охоплюється адвокатською таємницею, від іншої, та подальше повернення / знищення носіїв такої інформації («Tamosius v. the United Kingdom», «Iliya Stefanov v. Bulgaria»; «Golovan v. Ukraine», п.п. 62–65; «Tamosius v. the United Kingdom»; «Wolland v. Norway», п.п. 55–80; «Sérvulo & Associados — Sociedade de Advogados, RL v. Portugal», п.п. 111–112; «Vinci Construction і GTM Génie Civil et Services v. France», п. 79; «Saber v. Norway»).

Проведення обшуку у помешканні адвоката чи іншому його володінні може стосуватись правопорушення, до якого адвокат непричетний, або, навпаки, пов’язаного із ним.

У першому випадку такі обшуки мають на меті обійти труднощі у збиранні доказів правоохоронними органами («André and Another v. France», п. 47) всупереч адвокатській таємниці (Smirnov v. russia, п.п. 46, 49).

Крім того, обшук у адвокатському бюро в рамках кримінального провадження проти третьої особи, навіть переслідуючи законну мету, може непропорційно посягати на професійні привілеї адвоката («Niemietz v. Germany», п. 37).

Водночас варто зауважити, що сам по собі статус адвоката чи наявність гарантій щодо адвокатської таємниці не повинен розцінюватися як привілей або використовуватися як ширма для незаконних дій.

Конвенція не забороняє накладання на адвокатів певних зобов’язань, котрі можуть стосуватись їхніх відносин з клієнтами. Це стосується, зокрема, наявності достовірного доказу причетності адвоката до скоєння злочину, або стосовно намагань подолати певні незаконні практики. Однак, ЄСПЛ наголосив, що вкрай важливо забезпечити суворі рамки для таких заходів. У кожному випадку заходи з боку правоохоронних органів щодо адвокатів мають бути чітко обмеженими, оскільки адвокати посідають центральне місце в здійсненні правосуддя, і їхній статус посередників між підсудними та судами дозволяє кваліфікувати їх як служителів закону («André and Another v. France», п. 42).

Наприклад, у справі «Tamosius v. the United Kingdom», заявник підозрювався у сприянні податковим махінаціям деяких своїх клієнтів. У зв’язку з цим у його офісі було проведено обшук та вилучено ряд документів, які, на його думку, були захищені адвокатською таємницею. Проте оскільки цей обшук супроводжувався рядом процесуальних гарантій, включаючи достатню визначеність судового рішення, яким було надано право на обшук, чітку заборону на вилучення документів, захищених адвокатською таємницею, а також можливістю оскаржити в суді їх вилучення та потенційно вимагати відшкодування шкоди, ЄСПЛ не знайшов порушення прав заявника.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/49Y6iFB

Детальний огляд матеріалу на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/3Ydpc7z

Цікаві публікації лектора:

• Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук]. https://cutt.ly/F9Y55oQ

• Практика ЄСПЛ за статтею 8 Конвенції [кримінальний процесуальний аспект: обшук]. https://cutt.ly/M9Y6tFO

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/e9Y0tfL