Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
23.11.2022

Право породіллі на спільне перебування з новонародженою дитиною: в чому зміст і які обмеження?

Підготувала: Оксана ЯРЕМКО, к.ю.н., член Центру медичного права ВША НААУ, адвокат

Питання: Право породіллі на спільне перебування з новонародженою дитиною: в чому зміст і які обмеження?

Відповідь: Одним із прав породіллі у пологовому будинку є її право на спільне перебування з новонародженою дитиною.

Спільним перебуванням породіллі та новонародженої дитини – це спільне перебування матері і дитини в одній кімнаті впродовж 24 годин на добу з моменту народження до моменту виписки з стаціонару.

Реалізація права на спільне перебування породіллі та новонародженої дитини проявляється на таких етапах:

1) контакт «шкіра до шкіри» в пологовій залі. Контакт «шкіра до шкіри» має на меті запобігти втратам тепла і сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин (п. 1.8, п.п. 3 п. 2.2 Наказу МОЗ України № 152; п. 3.1.1, п. 3.1.5 Наказу МОЗ України № 584).

У випадку проведення операції кесаревого розтину із застосуванням епідуральної анестезії роділлі, контакт «шкіра до шкіри» дитини і матері може здійснюватися у палаті їх спільного перебування за умови задовільного стану матері за висновком лікаря-акушера-гінеколога.

2) спільне транспортування дитини із матір’ю в палату спільного перебування. За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні.

Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції (п.п. 7 п. 2.2 Наказу МОЗ України № 152).

Недоношена дитина після пологів передається матері і переводиться до післяпологового відділення в контакті «шкіра-до-шкіри» або в кувезі (п. 3.1.13 Наказу МОЗ України № 584).

3) виключно грудне вигодовування на вимогу дитини. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. Право на грудне годування дитини може бути обмежене лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях.

Заборонено примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак (п.п. 4 п. 2.2 Наказу МОЗ України № 152).

4) догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини. Медичні працівники повинні інформувати членів сім’ї щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини (п.п. 10 п. 2.2 Наказу МОЗ України № 152).

Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на третю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки та інформування матері з питань догляду та контролю за станом дитини відповідають критеріям, серед яких – мати або члени сім’ї мають достатні навички догляду за дитиною (п.п. 6 п. 14.1 Наказу МОЗ України № 152).

При наявності умов може здійснюватися контакт «шкіра до шкіри» дитини з її батьком (п. 6.7 Наказу МОЗ України № 152).

5) обґрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу. Більшість новонароджених не потребують проведення рутинних медичних втручань, у т. ч. оглядів лікарями-спеціалістами. Кожне медичне втручання, у т. ч. і огляд лікаря-спеціаліста, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини і проводитись за дотримання вимоги поінформованої згоди матері (п. 3.1 Наказу МОЗ України № 152).

Здорові новонароджені не потребують додаткового обстеження та консультацій лікарів-спеціалістів, а також щоденного зважування (п. 3.6, п. 3.7.3 Наказу МОЗ України № 152).

6) усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на ФКУ та гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування в присутності та за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

Вакцинація новонароджених проти гепатиту B, туберкульозу проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в карті розвитку новонародженого та здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згоди матері (п. 11.1, п. 11.2 Наказу МОЗ України № 152). Обстеження новонародженого на фенілкетонурію (ФКУ) і на вроджений гіпотиреоз здійснюються за вимоги поінформованої згоди матері (п. 12.1, п. 12.2 Наказу МОЗ України № 152).

Право на спільне перебування із новонародженою дитиною не можуть реалізувати породіллі, що мають абсолютні протипоказання до цього:

1) породіллі з відкритою формою туберкульозу;

2) породіллі з гострим психічним захворюванням.

Відповідно до п. 4.1 наказу МОЗ України «Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні» від 29 серпня 2006 р. № 584 організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні відповідають положенням п. 5 протоколу «Медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною» (затвердж. наказом МОЗ України від 04 квітня 2005 р. № 152).

Нормативні джерела:

  1. Наказ МОЗ України «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною» від 04 квітня 2005 р. № 152.
  2. Наказ МОЗ України «Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні» від 29 серпня 2006 р. № 584.