Лектор докладно проаналізував разом з учасниками практику ЄСПЛ та особливості національного правозастосування права на справедливий суд, а саме:
1. Загальні гарантії права на справедливий суд.
2. Окремі елементи справедливого судового розгляду.
3. Право на доступ до суду.
4. Змагальність та рівність.
5. Судовий розгляд у присутності особи.
6. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого.
7. Мотивованість судового рішення.
8. Суперечності в судовій практиці..
9. Право на ефективний засіб юридичного захисту.
10. Протокол № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
11. Проблеми національного правозастосування.
12. Місце практики ЄСПЛ в процесі доказування.
У рамках характеристики права на справедливий суд акцентовано на наступному:
1. Загальні гарантії права на справедливий суд
Право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції і охоплює процесуальну справедливість, а не оцінку правильності національного рішення по суті.
Ключові підходи ЄСПЛ:
· Ст. 6 гарантує змагальне провадження на рівних засадах (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece).
· Оцінюється справедливість провадження в цілому, а не окремий процесуальний недолік (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece, §49).
· ЄСПЛ не є «четвертою інстанцією» (Bernard v. France, §§37–41).
· Ст. 6 не гарантує результату (Andronikou and Constantinou v. Cyprus, §201).
Практика ВС:
· Конвенція не встановлює гарантій для держави: постанова ВС від 27.01.2023, справа № 300/2202/22.
2. Окремі елементи справедливого судового розгляду
Безпосередньо передбачені ч.1 ст.6 Конвенції:
· справедливий розгляд;
· публічність;
· розумний строк;
· незалежний і безсторонній суд, встановлений законом;
· публічне проголошення рішення.
Додатково сформовані практикою ЄСПЛ:
· доступ до суду;
· змагальність;
· рівність сторін;
· право бути присутнім;
· мотивованість рішення.
3. Право на доступ до суду
Основні принципи:
· Доступ до суду є складовою ст. 6 (Golder v. UK, §36).
· Право не є абсолютним, але обмеження не повинні зачіпати його сутність (Airey v. Ireland, §22).
Допустимі обмеження:
· процесуальні строки;
· судовий збір;
· вимоги до форми скарги;
· критерій малозначності.
Судова практика:
· MPP “Golub” v. Ukraine – процесуальні вимоги подання касації є законними.
· Azyukovska v. Ukraine (ухвала 09.10.2018) – відмова у касації через малозначність не порушує ст. 6.
· Karakutsa v. Ukraine – допустимість річного строку касаційного оскарження.
· Ponomaryov v. Ukraine, Ustymenko v. Ukraine, Sabadash v. Ukraine – безпідставне поновлення строків порушує принцип правової визначеності.
· ВП ВС від 25.09.2024, справа № 490/9587/18 – граничні строки відповідають принципу змагальності.
4. Змагальність та рівність сторін
Змагальність:
· Сторони повинні мати можливість ознайомлюватися з доказами і коментувати їх (Krčmář and Others v. Czech Republic, §42).
· Прискорення провадження не виправдовує порушення змагальності (Nideröst-Huber v. Switzerland, §30).
Рівність сторін:
· Забезпечення «справедливого балансу» (Dombo Beheer B.V. v. Netherlands, §33).
· Порушення – ненадання іншій стороні інформації про апеляцію (Beer v. Austria, §19).
Практика:
· Husev v. Ukraine – порушення ст.6 через зміну правової кваліфікації без надання можливості сторонам висловитися.
5. Судовий розгляд у присутності особи
· Усний розгляд не є абсолютною вимогою.
· Якщо справа не є суто правовою або технічною – слухання необхідне (Koottummel v. Austria, §§18–21).
· Відсутність слухання в апеляції можлива, якщо воно було в першій інстанції (Helmers v. Sweden, §36).
· Письмове провадження допустиме за відсутності спору щодо фактів (Ekbatani v. Sweden, §31).
6. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia)
Загальні положення:
· Ст. 6 не забороняє провадження in absentia.
· Це виняток, що потребує суворих гарантій.
Умови допустимості:
1. Добровільна, усвідомлена відмова від участі.
2. Старанні, але безуспішні спроби повідомлення особи.
Практика ЄСПЛ:
· Sejdovic v. Italy (ВП) – тест усвідомленої відмови.
· Godlevskiy v. Russia – сама неявка не означає відмову.
· Somogyi v. Italy, T. v. Italy – неофіційна обізнаність не є достатньою.
· Hermi v. Italy – суд має перевірити, чи знав обвинувачений про розгляд.
7. Мотивованість судового рішення
Стандарти:
· Суд не зобов’язаний відповідати на кожен аргумент (García Ruiz v. Spain).
· Рішення має показувати, що сторони були почуті (Tatishvili v. Russia).
· Потрібно відповідати на суттєві доводи (Ruiz Torija v. Spain, §§29–30).
Практика:
· Pronina v. Ukraine – пенсійний спір.
· Benderskyy v. Ukraine – медична відповідальність.
· Grafescolo S.R.L. v. Moldova – ігнорування аргументу щодо позовної давності.
8. Суперечності в судовій практиці
Підходи ЄСПЛ:
· Розбіжності можливі, але їх має усувати верховний суд (Beian v. Romania, §§37–39).
· Відхід від сталої практики потребує посиленого обґрунтування (Unedic v. France).
· Різка зміна практики може порушувати Конвенцію (Petko Petkov v. Bulgaria).
Критерії оцінки (Şahin and Şahin v. Turkey):
1. Глибинність і тривалість розбіжностей.
2. Наявність механізмів їх усунення.
3. Їх реальне застосування.
4. Наслідки для заявника.
9. Право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13)
· Застосовується лише у зв’язку з іншими правами Конвенції.
· Мета – забезпечити захист на національному рівні (Kudla v. Poland, §152).
· Держави мають свободу вибору засобів (Budayeva and Others v. Russia, §190).
· Механізм ЄСПЛ є допоміжним (Cocchiarella v. Italy, §38).
10. Протокол №7 до Конвенції
Гарантує:
· право на апеляційний перегляд у кримінальних справах;
· заборону подвійного покарання;
· відшкодування у разі судової помилки.
Застосовується лише до осіб, визнаних винними, а не до держави (негативний приклад із посиланням на Rostovtsev v. Ukraine).
11. Проблеми національного правозастосування
· Помилкове поширення гарантій Конвенції на державу.
· Невірне застосування практики ЄСПЛ без аналізу контексту.
· Формальне цитування рішень без правового зв’язку зі справою.
· Порушення принципу правової визначеності.
12. Місце практики ЄСПЛ в процесі доказування
· Практика ЄСПЛ є джерелом тлумачення Конвенції.
· Має застосовуватися:
1) релевантно;
2) системно;
3) з урахуванням фактичних обставин справи.
· Не допускається вибіркове або декларативне посилання.
Першоджерело https://tinyurl.com/fy5knc2k