Право на спадкування за трансмісією не виникає, якщо спадкоємець помер після спливу строку для прийняття спадщини: додатковий строк можливий лише за наявності поважних причин його пропуску
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 935/2758/23
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Мошковська З. І., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що 13 квітня 2016 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
14 січня 2021 року батько позивача, ОСОБА_6 , звернувся до нотаріуса з приводу подання заяви про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи, однак нотаріус відмовилась це робити, оскільки ОСОБА_6 не міг відповідати на поставлені йому запитання.
01 лютого 2021 року мати позивача, ОСОБА_7 , звернулась до суду щодо визнання ОСОБА_6 недієздатним. 06 травня 2021 року його визнано недієздатним.
У лютому 2021 року ОСОБА_7 стало відомо, що із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_2 - рідний брат батька позивача, ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 помер. 10 серпня 2023 року приватний нотаріус Мошковська З. І. видала довідку, згідно з якою єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , є ОСОБА_1 , який 10 серпня 2023 року звернувся до нотаріуса щодо оформлення спадщини в порядку спадкової трансмісії, на що нотаріус порадила домовлятись з відповідачем.
Позивач зазначав, що ОСОБА_6 вживав активних дій щодо оформлення спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , але внаслідок об`єктивних і непереборних обставин, що виникли у зв`язку із його інсультом, він був позбавлений здатності в період шестимісячного строку звернутися із заявою для прийняття спадщини. Зокрема, ОСОБА_6 перебував у стані слабоумства, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Вказував, що недобросовісна поведінка нотаріуса, наявність заповіту на користь ОСОБА_6 , недобросовісна поведінка відповідача ОСОБА_2 є достатніми підставами для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття позивачем спадщини у порядку спадкової трансмісії після смерті батька.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком два місяці з дня набрання рішенням законної сили в порядку спадкової трансмісії у зв`язку зі смертю його батька ОСОБА_6 , який помер, після смерті матері батька ОСОБА_5 , яка померла.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що в цьому випадку немає спадкової трансмісії, і норми статті 1276 ЦК України не застосовуються до цих правовідносин.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 задоволено.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2024 року скасовано й ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком два місяці з дня набрання рішенням законної сили в порядку спадкової трансмісії у зв`язку зі смертю його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 1276 ЦК України. Врахувавши свободу заповіту і стан здоров`я трансмітента ОСОБА_6 , у зв`язку із чим він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, а його опікун - ОСОБА_7 , яка доглядала за недієздатною особою у сільській місцевості, внаслідок подальших карантинних обмежень та початку військової агресії росії пропустила строк, встановлений законом для подання заяви про прийняття спадщини, із поважних причин, апеляційний суд дійшов висновку, про наявність підстав для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги:
02 лютого 2025 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 28 січня 2025 року, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2024 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував статтю 1276 ЦК України, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а визначений законом строк для її прийняття закінчився 07 квітня 2021 року. У цей строк ОСОБА_6 спадщину після своєї матері не прийняв, протягом усього часу жодних дій для подання заяви про прийняття спадщини не вчиняв, до суду з вимогами про визначення додаткового строку на подання заяви не звертався. Звертає увагу, що у цій справі спадкова трансмісія не виникає і не може бути застосована, оскільки ОСОБА_6 не прийняв спадщини після ОСОБА_5 та помер після спливу строку, встановленого для її прийняття.
Позиція Верховного Суду:
Із матеріалів справи відомо, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її син, батько позивача, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (більше ніж через 2 роки), тобто поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України. Оскільки батько позивача не прийняв спадщини і помер після спливу строку, встановленого для її прийняття, стаття 1276 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Апеляційний суд наведеного не врахував, у зв`язку з чим зробив неправильний висновок про наявність підстав для задоволення позову відповідно до статті 1276 ЦК України.
Надаючи оцінку вимогам про надання додаткового строку для прийняття спадщини, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Висновок:
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
Оскільки за обставин цієї справи ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а рішення про визнання ОСОБА_10 недієздатним ухвалено 06 травня 2021 року, тобто через сім місяців після смерті спадкодавця, позивач є таким, що пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Крім того, оскільки ОСОБА_10 у встановлені законом строки спадщину після смерті ОСОБА_9 не прийняв, а доказів того, що у ОСОБА_10 існували об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини, позивач не надав, а суд таких не встановив, підстав для задоволення позову немає.
З огляду на викладене суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, проте помилився щодо підстав для відмови, у зв`язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину, виклавши її в редакції цієї постанови.
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову Житомирського апеляційного суду від 28 січня 2025 року скасувати, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2024 року залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину шляхом викладення її в редакції цієї постанови.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139206597