Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками статтю 8 ЄКПЛ у практиці ЄСПЛ, а саме:

1. Зміст та структура статті 8 ЄКПЛ:

• 1.1. Гарантії права на повагу до приватного і сімейного життя.
• 1.2. Умови, коли втручання держави може бути визнано допустимим.

2. Ключові підходи ЄСПЛ до тлумачення статті 8 ЄКПЛ.

3. Практика ЄСПЛ за окремими аспектами статті 8 ЄКПЛ: ключові справи проти України.

У рамках характеристики права на приватність акцентовано на наступному:

1. Зміст та структура статті 8 ЄКПЛ

1.1. Гарантії права на повагу до приватного і сімейного життя

Стаття 8 ЄКПЛ має двошарову структуру:

1) Права, що підлягають захисту (п.1 ст.8):

Кожен має право на повагу до:

• приватного життя,
• сімейного життя,
• житла,
• кореспонденції.

Право за ст.8 гарантує реальні та ефективні, а не ілюзорні права (справа «Ейрі проти Ірландії»).

2) Підстави та умови, коли втручання дозволене (п.2 ст.8):

Втручання з боку держави можливе лише як виняток, і тільки якщо воно:

1. Згідно із законом;
2. Переслідує легітимну мету;
3. Є необхідним у демократичному суспільстві.

Порушення є наявним, якщо хоча б одна умова не виконана.

Негативні та позитивні зобов’язання держави:

• Негативні: утримуватися від втручання.
• Позитивні: забезпечувати умови, в яких право може бути реалізовано (іноді недостатньо просто «не втручатися»).

1.2. Умови допустимості втручання держави

1) «Згідно із законом» — критерії доступності і якості:

Закон має бути:

• Доступним;
• Якісним, чітким і передбачуваним;
• Із наявністю процесуальних гарантій.

Порушення цієї вимоги у практиці ЄСПЛ:

• «Заїченко проти України (№2)» – відсутність закону.
• «Полторацький проти України» – закон недоступний.
• «Пантелеєнко проти України» – недотримання закону.
• «Олександр Волков проти України» – закон не відповідає вимогам якості.

2) Легітимна мета:

Втручання має бути спрямоване на одну з цілей:

• національна безпека;
• громадська безпека;
• економічний добробут;
• запобігання заворушенням або злочинам;
• захист здоров’я;
• захист моралі;
• захист прав і свобод інших осіб.

3) «Необхідність у демократичному суспільстві»:

Перевіряється:

• наявність нагальної суспільної потреби;
• пропорційність;
• мінімальне втручання;
• наявність «відповідних і достатніх підстав».

2. Ключові підходи ЄСПЛ до тлумачення статті 8 ЄКПЛ

1) Принцип субсидіарності:

ЄСПЛ не є «четвертою інстанцією» — він не переглядає справу по суті, а контролює, чи держава дотрималася вимог Конвенції.

2) Широке тлумачення поняття «приватне життя» та «житло»:

У контексті обшуків охоплює:

• офіси адвокатів;
• професійні приміщення;
• особистий простір і репутацію.

3) Підвищений стандарт гарантій щодо адвокатів:

Великі ризики порушення професійної таємниці вимагають:

• присутності незалежного юриста;
• чіткості ордера на обшук;
• суворого контролю.

(Справа Iliya Stefanov v. Bulgaria — поняті без юридичної освіти не забезпечують захист таємниці).

4) Контроль пропорційності:

ЄСПЛ аналізує:

• спосіб проведення обшуку,
• поведінку правоохоронців,
• ступінь пошкодження майна,
• вплив на приватне та професійне життя особи.

5) Взаємозв’язок ст.8 з іншими статтями Конвенції:

• Ст.3 + ст.8: обшук із роздяганням – втручання у ст.8.
• Ст.6 + ст.8: незаконний обшук може ставити під сумнів справедливість процесу.
• Ст.13 + ст.8: відсутність ефективного розслідування скарг – подвійне порушення.

3. Практика ЄСПЛ щодо статті 8 ЄКПЛ: ключові справи проти України

1. «Головань проти України»:

1. Обшук в офісі адвоката без санкції суду.
2. Вилучення документів, що містять адвокатську таємницю.
3. ЄСПЛ:

• порушено ст.8,
• відсутні процесуальні гарантії,
• незаконне втручання в професійну діяльність,
• зазіхання на ст.6 через загрозу конфіденційності,
• порушення ст.13 (неефективні засоби захисту).

2. «Васильчук проти України»:

1. Жорсткий, деструктивний обшук будинку 57-річної жінки.
2. Розбиті меблі, безлад, сторонні особи.
3. ЄСПЛ:

• обшук непропорційний,
• дії поліції надмірні,
• відсутнє ефективне розслідування → порушення ст.13,
• порушення ст.8.

3. «Багієва проти України»:

1. Обшук з помилковою адресою, грубе проведення.
2. Заявниця стверджувала підкидання наркотиків.
3. ЄСПЛ:

• обшук переслідував легітимну мету,
• але національні суди мали оцінити достатність підстав і пропорційність.

4. «Ратушна проти України»

5. «Бєлоусов проти України»

6. «Dubovych v. Ukraine» (2021):

• Ордер на обшук отримано через підроблені документи поліції.
• ЄСПЛ:

• обшук не «згідно із законом»,
• порушено ст.8 і ст.13.

7. «Babanly and Salenko v. Ukraine» (2022):

• Обшук помешкання без достатніх гарантій.
• ЄСПЛ:

• наголос на пропорційності,
• аналіз способу проведення обшуку та присутності понятих.

Першоджерело - https://tinyurl.com/58cwemyh