Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
20.10.2020

Практика Верховного Суду щодо юрисдикції спорів у сфері трудових правовідносин та публічної служби

Дмитро Навроцький, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Sensum”, член Комітету з аграрного та земельного права НААУ, член Комітету НААУ з трудового права 1. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1594/17 щодо юрисдикції спору стосовно звільнення особи з посади помічника судді Запровадження нового регулювання порядку проходження […]

Дмитро Навроцький,
адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Sensum”,
член Комітету з аграрного та земельного права НААУ,
член Комітету НААУ з трудового права

1. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1594/17 щодо юрисдикції спору стосовно звільнення особи з посади помічника судді

Запровадження нового регулювання порядку проходження державної служби, за яким посади помічників судді відносяться до патронатної служби і не відносяться до державної служби, означає, що змінився їхній статус, але не змінилися обсяги прав та обов`язків цієї посади, сфера його діяльності, і що така посадова особа припинила виконувати функції державного судового органу влади в частині виділених (делегованих) йому посадовою особою (суддею) та на підставі вимог законодавства повноважень або, іншими словами, виконувати функції публічної особи, якою є робота, сфера (коло) його діяльності, унормований обсяг прав та обов`язків, які визначають її компетенцію у зв`язку з обійманням нею посади помічника судді.

Головною особливістю цієї посади є те, що ця особа допомагає судді виконувати його повноваження у такій публічній сфері діяльності, як правосуддя. Отож, принаймні тільки за окресленими властивостями, які характеризують правовий статус помічника судді, його повноваження, призначення, функції та завдання, можна визнати, що особа, яка обіймає посаду помічника судді, повинна підпадати під визначення особи, яка здійснює публічну службу. У разі виникнення спору за її участі з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на такі спори має поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду визнала, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді – до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Детальніше ознайомитися з постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85412838

2. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17 щодо юрисдикції спору про стягнення недоотриманої заробітної плати публічного службовця

Предметом спору є стягнення збитків у вигляді неотриманої частини заробітної плати та щомісячного грошового утримання, які мали бути нараховані позивачу у 2008 році (січень – травень), коли він працював суддею, тобто перебував на публічній службі, а також стягнення компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати та щомісячного грошового утримання.
Спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Порушення правил юрисдикційності спору не можна вважати формальним міркуванням у розумінні вимог частини другої статті 410 ЦПК України, згідно з якою не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, що б давало можливість залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

Детальніше ознайомитися з ухвалою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82424024

3. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 16 січня 2019 року у справі №192/1855/17 щодо юрисдикції спорів, які виникають з приводу прийняття особи на службу в органах місцевого самоврядування за строковим трудовим договором

Для визначення юрисдикційної належності спору у справі, яка розглядається в касаційному порядку, необхідно з’ясувати, чи пов’язаний спір з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, у цьому випадку – зі служби в органах місцевого самоврядування.

Прийняття на службу за строковим трудовим договором (контрактом) без проведення конкурсу не свідчить про набуття такою особою статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, оскільки така служба не є діяльністю на постійній основі. Особа, прийнята на роботу за строковим трудовим договором поза межами конкурсу, не складає присягу посадових осіб місцевого самоврядування, їй не присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування, також така особа не зобов’язана проходити атестацію відповідно до вимог статті 17 Закону № 2493-ІІІ.

Докази щодо складення присяги посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1, присвоєння їй рангу у межах відповідної категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а її діяльність на посаді виконувача обов’язків спеціаліста ІІ категорії (землевпорядника) не можна вважати проходженням публічної служби.

Отже, з огляду на суб’єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір у справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Детальніше ознайомитися з постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79250508

4. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 11 вересня 2019 року у справі №523/4139/17 щодо юрисдикції спорів про звільнення з посади голови профспілкової організації

Ураховуючи наведені приписи законодавства та положення статуту, ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» є добровільною, неприбутковою громадською організацією, діяльність якої регулюється законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про об`єднання громадян», а не типовим господарюючим суб`єктом у розумінні статей 3, 55 ГК України. За таких обставин правовідносини між членами такої профспілки та самою профспілкою не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час подання позовної заяви, та статті 20 цього Кодексу в чинній редакції.

Отже, зважаючи на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин у цій справі, які не є корпоративними, апеляційний суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав для її розгляду в порядку господарського судочинства.
Зазначений спір не є трудовим, проте відповідно до суб`єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Детальніше ознайомитися з постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84344063

5. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 22 січня 2020 року у справі №825/1518/18 щодо юрисдикції спорів про оскарження працівником державної реєстрації припинення підприємницької діяльності роботодавця

Спір у цій справі, ініційованій ОСОБА_1, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, вчиняючи оскаржуваний запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувана державна реєстрація припинення підприємницької діяльності стосувалася прав іншої особи, а не позивача.

Як установлено матеріалами справи та убачається з наведених у позові та скарзі мотивів, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення її трудових прав, порушених ФОП ОСОБА_2 внаслідок неприпинення укладеного з позивачем трудового договору в установленому законом порядку та фактичного незаконного звільнення позивачки під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років. Отже, спірні правовідносини є приватноправовими, адже виникли з приводу реалізації та захисту прав позивача у сфері трудових відносин, регламентованих Кодексом законів про працю України, який визначає, зокрема, й підстави та порядок припинення трудового договору. Звернення вимог цього позову саме до державного реєстратора як суб`єкта владних повноважень не наділяє цей спір ознаками публічно-правового.

Оскільки спір у цій справі не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний із захистом трудових прав, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про необхідність вирішення цього спору в порядку цивільного судочинства.
Детальніше ознайомитися з постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87393429

6. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 20 березня 2019 року у справі №826/11367/16 щодо юрисдикції спору, що виник під час звільнення з військової служби

У справі, яка розглядається, ОСОБА_3, яка проходила військову службу у Нацгвардії України зі спеціальним званням капітан, звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про своє звільнення з військової служби та поновлення на посаді.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що юрисдикція спору судами визначена правильно, оскільки спір, що виник під час звільнення позивачки з військової служби, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України.

Детальніше ознайомитися з постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92173275