Лектор докладно проаналізував разом з учасниками практику розгляду судами справ про відшкодування позадоговірної шкоди, а саме:

• 1. Делікт як юридичний факт.
• 2. Елементи делікту і розподіл тягаря доказування.
• 3. Сувора відповідальність що не так із «усіченою» формулою?
• 4. Протиправність і шкода як елементи делікту упущена вигода.

У рамках характеристики українського і зарубіжного досвіду у практиці розгляду судами справ про відшкодування позадоговірної шкоди акцентовано на наступному:

1. Делікт як юридичний факт

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Глава 51 стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов’язання:

1. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Глава 82 стаття 1166 ЦК України регламентує загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Делікт – це завдання шкоди, яке не пов’язане із порушенням договору між тим, хто завдав шкоди, і тим, кому вона завдана.

Види делікту:

1. Генеральний делікт:

• ст. 1166, 1167 ЦК України.

2. Спеціальні делікти:

• шкода, завдана публічною владою (ст. 1173-1176 ЦК України);
• шкода, завдана злочином (ст. 1177 ЦК України);
• шкода, завдана малолітньою чи неповнолітньою особою (ст. 1178-1182 ЦК України);
• та інші.

1.1. Відмежування деліктів від суміжних понять.

1.1.1. Делікт VS Договір

• Кейс №1: «Бабуся, котра споживає електроенергію поза приладом обліку».

Ст. 1193 ЦК України знаходиться в главі 82 ЦК України та відноситься до деліктного права. Ця стаття застосовується якщо йдеться про недоговірну шкоду.

Таким чином, у даній ситуації ст. 1193 ЦК України не може бути застосована, оскільки наявне порушення договірного права.

• Кейс №2: «Інцидент у вагоні: верхня полиця упала і покалічила пасажира».

Зокрема, у цій ситуації слід звернутися до ст. 928 ЦК України: відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 цього Кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.

Таким чином, шкода у даній ситуації відшкодовується за деліктним правом.

1.1.2. Делікт VS безпідставне збагачення

• Кейс №1 «Підприємливий крадій». Постанова ВП ВС від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17:

У справі, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

1.1.3. Делікт VS соціальне страхування

Згідно із ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

10) страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму;

• нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть;
• професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Ч. 8 ст. 36 Закону передбачає відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

2. Елементи делікту і розподіл тягаря доказування

Елементи делікту – це умови, кожна із яких є необхідною, а сукупність яких є достатньою для виникнення зобов’язання із відшкодування позадоговірної шкоди.

1. Протиправність;
2. Шкода;
3. Причинний зв’язок;
4. Вина.

Елементи делікту з точки зору матеріального права визначають, чи допускається перенесення втрат потерпілого на іншу особу. З точки зору процесуального права визначають предмет доказування у справі.

Тягар доказування (onus probandi):

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

1) Протиправність – доводить Позивач;

2) Шкода – доводить Позивач;

3) Причинний зв’язок – доводить Позивач;

4) Вина – спростовує Відповідач.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

2.1. Презумпція винуватості

Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини .

Ст. 614 ЦК України зазначає, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

2.2. Судова практика:

• Постанова КГС від 22 липня 2019 року Справа № 909/374/18:

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. необхідно Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на Позивача. Натомість Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

• Окрема думка судді КЦС Крата В.І. від 06 березня 2019 року у справі № 522/1781/16-ц:

Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв’язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Юрисдикція:

Згідно із ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Ч. 2 ст. 77 КАС України зазначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

3. Сувора відповідальність що не так із «усіченою» формулою?

«Повна» формула передбачає доведення:

• • протиправність;
• • шкода;
• • причинний зв’язок;
• • вина.
• «Усічена» формула передбачає:
• • протиправність;
• • шкода;
• • причинний зв’язок.

Постанова КГС від 03 грудня 2019 року справа № 913/82/19:

Разом з тим, відповідно до статей 1166 , України 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, – незалежно від наявності вини.

Таким чином, de lege ferenda:

Режим винної відповідальності:

• вина;
• шкода;
• причинний зв’язок.

Режим суворої відповідальності:

• небезпечна діяльність;
• шкода;
• причинний зв’язок.

4. Протиправність і шкода як елементи делікту упущена вигода

Протиправність:

• порушення чужого суб’єктивного права;
• невиконання власного юридичного обов’язку;
• недодержання норми права.

Постанова КЦС від 26 вересня 2018 року у справі № 0909/4190/12:

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Шкода – будь-які негативні наслідки правопорушення:

• майнова (ст. 22 ЦК України);

• моральна (немайнова) (ст. 23 ЦК України).

Шкода – це зміни, які сталися в реальному світі.

Збитки – це грошова оцінка втрат, яких зазнала особа внаслідок змін, що сталися.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.1.Судова практика

Порівняймо:

• 1240 Code Civil «Будь-яка дія особи, що заподіює шкоду іншому, зобов’язує винного у завданні шкоди здійснити відшкодування».

• Стаття 1166 ЦК України «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Порівняймо:

• Ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженнямречі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

• Стаття 225 ГК України: до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Питання 41 Інформаційного листа ВГС України від 07.04.2008 р. №01-8/211:

«ЦК включає до складу збитків не тільки витрати, які особа зробила, а й ті, що вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Натомість ГК включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому в господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються».

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц:

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

4.2. Практичні кейси

• Кейс залізничний міст. Canadian National Railway Co. v. Norsk Pacific Steamship Co. Ltd.:

Баржа, яку буксирувало належне відповідачеві судно, через недбале керування буксиром, зіткнулася з мостом, що призвело до його суттєвих пошкоджень і зупинення трафіку на декілька тижнів. Збитки, завдані власникові моста – Public Works Canada, – було відшкодовано. У цій же справі позов подала залізнична компанія National Railway, яка на підставі договору з власником використовувала міст для організації перевезень. Позивач просив суд стягнути з відповідача чисті економічні втрати – витрати, спричинені необхідністю переспрямування пасажирських і вантажних складів, що проходили цим мостом, збитки через прострочення відвантажень на зафрахтовані судна і т. д.

• Кейс втрата зірок: касаційний Суд Франції задовольнив вимоги футбольного клубу до деліквента, винного в загибелі одного з професійних гравців клубу. Суд розцінив необхідність сплатити чималу суму за трансфер нового гравця як збитки.

• Кейс кабельні справи. Постанова ВГС України від 21.10.2010 р. у справі № 58/54-10:

Підприємству-позивачеві було завдано збитків унаслідок відключення його від електромережі з вини відповідача, який не допустив працівників обленерго до своїх установок для селективного відключення. У зв’язку з цим підприємство звернулося до суду з вимогою стягнути з відповідача суму виплаченої працівникам заробітної плати за час простою, викликаного відключенням.

• Кейс Голівудський підрядник. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 року у справі № 226/569/19:

Позивачу було завдано тілесних ушкоджень через те, що в автомобілі спонтанно спрацювала подушка безпеки. Він вимагав відшкодувати йому 75 млн євро упущеної вигоди, стверджуючи що внаслідок отриманих травм він не зміг виконати договір із іноземною компанією на виготовлення реплік літаків для потреб кіноіндустрії. За його прогнозами касові збори від фільму, в якому начебто мали бути використані його роботи повинні становити не менше десяти мільярдів євро. Проте письмового договору чи інших належних доказів позивачевих відносин із замовником надано не було. Як можна судити із постанови Верховного Суду, на обґрунтування своїх вимог позивач надав переписку (імовірно, електронну), із якої неможливо ідентифікувати адресата. Суди усіх трьох інстанцій визнали упущену вигоду недоведеною.

• Кейс інфляція. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц: після присуду «курсова різниця» жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи.

Першоджерело - https://tinyurl.com/4dpzzxze