Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти складання позовної заяви у цивільному судочинстві, а саме:

• 1. Вимоги до позову за ЦПК.
• 2. Типові помилки при складанні позову.
• 3. Як обрати спосіб захисту?
• 4. Правила оформлення позовної заяви, яку може задовольнити суд.
• 5. Зміна предмету і підстави позову.
• 6. Збільшення/зменшення ціни позову.
• 7. Як зекономити на судовому зборі 20%

У рамках характеристики позовної заяви у цивільному судочинстві акцентовано на наступному:

1. Вимоги до позову за ЦПК:

1. Найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2. Повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3. Зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4. Зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів -з міст позовних вимог щодо кожного з них;
5. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6. Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7. Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8. Перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів ,копії яких додано до заяви;

9. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10. Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів)з тим самим предметом та з тих самих підстав.

2. Типові помилки при складанні позову

Помилки у змісті позовної заяви:

• неправильно обраний спосіб захисту;
• хаотичний виклад обставин;
• відсутність необхідних доказів;
• пропуск строків позовної давності;
• відсутність заяви відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК у випадку, якщо ви будете подавати докази витрат на правничу допомогу вже після винесення рішення на вашу користь;
• відсутність опрацьованої контрстратегії;
• відсутність узгодженої правової позиції з клієнтом(за потреби).

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

3. Як обрати спосіб захисту?

Неправильно обраний спосіб захисту може стати причиною відмови у прийнятті позовної заяви.

Способи захисту, які застосовуються судом передбачені ст. 5 ЦПК України:

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

4. Правила оформлення позовної заяви, яку може задовольнити суд

1. Правила роз’єднання та об’єднання позовних вимог (постанова ОП КГС ВС від 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21).

2. У разі якщо заява, позовна заява, скарга подається до суду в паперовій формі, то направлення її копії іншим учасникам справи в електронній формі не відповідає вимогам ЦПК України (постанова КЦС ВС від 06 жовтня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц (61-10499св21)).

3. Процесуальним наслідком відмови в прийнятті позову, заяви про зміну предмета або підстав позову є повернення такої заяви, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статті 353 ЦПК України (постанова ЦКС ВС по справі № 492/1529/19 від 25.01.2023).

4. У разі надходження заяви (клопотання) про «доповнення» чи «уточнення» позовних вимог позивачем суд, керуючись її змістом, а також змістом раніше поданої позовної заяви та конкретними обставинами справи, повинен розцінювати її або як подання іншого (ще одного) позову, або як збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, або як об’єднання позовних вимог, або як зміну предмета чи підстав позову (постанова ЦКС ВС по справі №234/11607/20 від 02 січня 2022 року).

5. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (постанова ЦКС ВС по справі № 640/19107/20 від 13.07.2023).

6. Об’єднання в одній позовній заяві вимоги, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і вимоги, яка не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, не є підставою для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України щодо роз’єднання позовних вимог (постанова ЦКС ВС по справі № 761/22635/21 від 14.09.2022).

7. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб’єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об’єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Отже, навіть за умови пред’явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо (постанова ЦКС ВС по справі №234/11607/20 від 02 січня 2022 року).

5. Зміна предмету і підстави позову

Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 ЦПК України:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, – після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

6. Збільшення/зменшення ціни позову

Відповідно до стаття 176 ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

7. Як зекономити на судовому зборі 20%

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Першоджерело - https://tinyurl.com/25jhas6b