Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, а саме:

1. Неповна відповідь на запит/відписка: що робити?

2. Типові помилки адвокатів.

3. Отримання інформації в судовому порядку.

4. Алгоритм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді.

5. Чому адвокатам важливо відстоювати своє право на інформацію?

6. Нюанси оформлення адвокатських запитів.

7. Цікава дисциплінарна практика.

У рамках характеристики ненадання відповіді на адвокатський запит акцентовано на наступному:

1. Неповна відповідь на запит / «відписка»: що робити?

Неповна відповідь або відповідь, яка не відповідає дійсності, прирівнюється до порушення права адвоката на інформацію.

Нормативне підґрунтя:

·              ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – відмова, несвоєчасне або неповне надання інформації тягнуть за собою відповідальність, крім випадків інформації з обмеженим доступом;

·              ч. 5 ст. 212-3 КУпАП – передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб за неправомірну відмову, несвоєчасне або неповне надання інформації, а також за надання недостовірної інформації.

Що робити адвокату:

·              фіксувати факт неповної відповіді або формальної «відписки»;

·              звертатися із заявою про притягнення винної посадової особи до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП;

·              використовувати альтернативний механізм захисту – звернення до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (як це зазначено в рішенні Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172).

2. Типові помилки адвокатів

Рішення про складання протоколу приймається лише після перевірки та за умови відповідності адвокатського запиту, заяви і доданих матеріалів вимогам закону.

Звідси випливають типові помилки адвокатів:

·              неналежно оформлений адвокатський запит;

·              відсутність доказів направлення або отримання запиту;

·              подання заяви без належних додатків;

·              відсутність підтвердження факту неповної відповіді або відмови;

·              слабке обґрунтування, що саме право на інформацію було порушене.

Наслідок: за таких помилок рада адвокатів регіону може відмовити у складанні протоколу, оскільки формально склад правопорушення не підтверджений матеріалами.

3. Отримання інформації в судовому порядку

Зазначено, що:

·              якщо право адвоката на інформацію порушене,

·              адвокат має право ініціювати процедуру притягнення до відповідальності,

·              а матеріали про адміністративне правопорушення передаються до суду для розгляду.

Судовий порядок тут проявляється в тому, що:

·              після перевірки радою адвокатів регіону складається протокол;

·              пакет матеріалів (заява, протокол, пояснення, докази) направляється до суду;

·              саме суд вирішує питання про притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.

4. Алгоритм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді

1.            Адвокат направляє адвокатський запит.

2.            Отримує:

·              відмову, або

·              неповну відповідь, або

·              несвоєчасну відповідь, або

·              відповідь, що не відповідає дійсності.

3.            Адвокат звертається із заявою до ради адвокатів регіону.

4.            Проводиться перевірка:

·              можуть направлятись письмові чи усні звернення до заявника і до особи, яка притягається до відповідальності;

·              збираються додаткові пояснення.

5.            Приймається рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення.

6.            Формується пакет матеріалів для суду:

·              копія заяви адвоката з додатками;

·              протокол;

·              пояснення посадової особи (за наявності);

·              документи щодо обтяжуючих/пом’якшуючих обставин.

7.            Матеріали передаються до суду для розгляду справи за ст. 212-3 КУпАП.

5. Чому адвокатам важливо відстоювати своє право на інформацію?

Наведено три ключові причини:

1.            Формується повага до професійних прав адвокатів.

Кожен успішний кейс демонструє органам влади та посадовим особам, що право на адвокатський запит – не формальність.

2.            Збільшується рівень довіри з боку клієнтів.

Коли адвокат реально отримує інформацію та захищає свої процесуальні можливості, клієнти бачать результативність роботи.

3.            Можливість використати інформацію в інтересах клієнтів.

Отримана інформація напряму впливає на якість захисту та представництва.

6. Нюанси оформлення адвокатських запитів

Правильність оформлення адвокатського запиту – ключ до всієї подальшої процедури.

Якщо запит оформлений неналежно:

·              рада адвокатів регіону може не скласти протокол;

·              перевірка може завершитись відмовою у притягненні до відповідальності;

·              справа фактично «розвалюється» ще на старті.

Тому адвокатський запит має:

·              відповідати вимогам закону;

·              містити всі необхідні реквізити;

·              чітко формулювати, яку інформацію запитують;

·              бути належно направленим і мати докази направлення/отримання.

7. Цікава дисциплінарна практика

Приклад альтернативного механізму захисту:

·              Рішення Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172 передбачає можливість адвоката паралельно або альтернативно звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Це важливий практичний інструмент, коли:

·              процедура через раду адвокатів затягується;

·              потрібен додатковий тиск на орган або посадову особу;

·              питання носить системний характер і стосується порушення права на доступ до інформації.

Першоджерело  https://tinyurl.com/ys2j86p2