Практичні аспекти захисту та представництва у справах щодо домашнього насильства
Про практичні аспекти захисту та представництва у справах щодо домашнього насильства розповіла адвокат, Член Центру сімейного права ВША НААУ Олена Бібік під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
28.05.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні аспекти захисту та представництва у справах щодо домашнього насильства, а саме:

1. Різниця між конфліктом та психологічним насильством.

2. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення.

3. Наслідки психологічного насильства.

4. Терміновий заборонний припис, визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, форма оцінки ризиків.

5. Відповідальність за систематичне домашнє насильство.

6. Обов’язки окрім вироку (пробаційні програми).

 

У рамках характеристики справ щодо домашнього насильства акцентовано на наступному:

1. Різниця між конфліктом та психологічним насильством

Конфлікт (сварка) – це:

             наявність непорозумінь між особами (побутові, майнові питання);

             свідчить про різні життєві позиції;

             сам по собі не є насильством.

Натомість психологічне насильство (п.14 ч.1 ст.1 Закону):

             включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування;

             спрямоване на обмеження волевиявлення особи;

             обов’язково має наслідки: страх, емоційна невпевненість, шкода психічному здоров’ю.

Ключові відмінності:

             насильство є умисним;

             спричиняє шкоду;

             супроводжується порушенням прав людини;

             часто є дисбаланс сил між сторонами.

Важливо: відсутність хоча б однієї ознаки виключає склад домашнього насильства.

2. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення

Ст. 173-2 КУпАП є бланкетною, тому протокол повинен містити:

             конкретні дії правопорушника;

             форму насильства;

             всі епізоди (якщо їх декілька);

             наслідки для потерпілого.

Типові недоліки:

             не розкрито, у чому саме полягало насильство;

             не зазначено шкоду;

             відсутні дані про потерпілого, місце, час;

             відсутні свідки.

Наслідок: закриття провадження судом через відсутність складу правопорушення.

Судова практика:

             ЄСПЛ, справа «Карелін проти Росії» (20.09.2016):

-              суд не має права самостійно виправляти фабулу протоколу;

-              не може збирати докази замість обвинувачення;

-              інакше порушується право на захист і принцип змагальності.

3. Наслідки психологічного насильства:

             страх за життя і безпеку;

             емоційна невпевненість;

             нездатність захистити себе;

             шкода психічному здоров’ю;

             зниження самооцінки;

             втрата позитивних емоцій;

             погіршення якості життя.

Практичний аспект:

             необхідно надавати докази:

-              звернення до психолога;

-              сімейного лікаря;

-              кардіолога;

-              невропатолога.

Без встановлення наслідків відсутній склад правопорушення.

4. Терміновий заборонний припис (ТЗП), його скасування та оцінка ризиків

ТЗП – це:

             спеціальний захід поліції;

             застосовується при безпосередній загрозі життю чи здоров’ю;

             має на меті захист, а не покарання.

Ключові умови:

             наявність ризиків повторного насильства;

             обов’язкова оцінка ризиків (Порядок №369/180).

Підстави для скасування ТЗП:

             низький рівень ризику;

             відсутність оцінки ризиків;

             відсутність загрози життю чи здоров’ю.

Судова практика:

             Верховний Суд, ухвала від 21.05.2020, справа №826/9464/18: можна оскаржити ТЗП навіть після його виконання.

             Верховний Суд, постанова від 04.09.2018, справа №826/5608/17: завершення дії акта не позбавляє права на його оскарження.

Наслідки ТЗП для кривдника:

             внесення до реєстру;

             профілактичний облік;

             можливість відшкодування шкоди.

5. Відповідальність за систематичне домашнє насильство

Відповідальність за систематичне домашнє насильство передбачена ст. 126-1 КК України:

             умисне систематичне вчинення насильства;

             форми: фізичне, психологічне, економічне;

             наслідки: страждання, розлад здоров’я, втрата працездатності, залежність.

Ознака систематичності:

             кількісна: 3 і більше епізоди;

             якісна: внутрішня єдність поведінки.

Судова практика:

             ККС ВС, 14.06.2022, справа №585/3184/20: систематичність є обов’язковою ознакою складу злочину.

             ВС, справа №583/3295/19: систематичність = три і більше актів насильства.

Не має значення, якими саме доказами підтверджено факти насильства.

6. Обов’язки окрім вироку (пробаційні програми)

Окрім покарання, застосовуються:

             програми для кривдників;

             пробаційні програми.

Мета:

             змінити насильницьку поведінку;

             запобігти повторним правопорушенням;

             сформувати соціально прийнятну поведінку.

Характеристика:

             система занять за графіком;

             психологічний вплив;

             корекція поведінки.

Суд може:

             покласти обов’язок проходження програми (ст. 76 КК України);

             застосувати програму «Подолання домашнього насильства» (згадана справа №728/458/25).

Першоджерело  https://tinyurl.com/4cwrjutp