Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
02.09.2022

Позовну заяву (подана через підсистему «Електронний суд) залишено без руху на підставі вимог частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки Представником позивача не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача

Електронне судочинство. Відповіді на питання

Питання: Позовну заяву (подана через підсистему «Електронний суд) залишено без руху на підставі вимог частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки Представником позивача не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти ПОЗИВАЧА. Чи є судова практика оскарження, коли особа не має електронної адреси чи електронної скриньки і намірів її реєструвати. Прошу надати посилання в реєстрі.

Відповідь: Відповідно до вимог п. 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

05 серпня 2022 року Рада судів України прийняла рішення № 26 «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя».

Відповідно до змісту цього рішення, з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів було рекомендовано судам виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).

Крім того, було закликано усіх учасників судових проваджень зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Згідно із ч. 9 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування.

Чинним процесуальним законодавством України (частина шоста статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України) встановлено перелік суб’єктів, які реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку. До таких осіб законом віднесено адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку. Аналогічна норма передбачена п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Із зазначеного вбачається, що обов’язок щодо реєстрації офіційної електронної адреси застосовується лише до певних категорій осіб, що визначені процесуальним законодавством.

З публікацією щодо обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес в ЄСІТС Ви можете ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3BekWwh

Судова практика:

Згідно із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 по справі № 160/11095/20, однією з підставою для залишення позовної заяви без руху, після відкриття провадження у справі, слугував висновок суду першої інстанції, що в позові не зазначено офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, що передбачено пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 КАС України (провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом).

Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року по справі № 160/11095/20 адміністративне провадження № К/9901/25099/21 ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021 у справі №160/11095/20 були скасовані та справа була направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що матеріалами справи спростовуються твердження судів обох інстанцій про те, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки у вступній частині позовної заяви зазначені наступні відомості про особу позивача, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ) та поштову адресу ( АДРЕСА_1 ). Одночасно суд повідомлено про відсутність засобів зв`язку та електронної пошти.

Натомість недоліків, які перешкоджають розгляду справи по суті, і не можуть бути усунені в процесі підготовки справи до судового розгляду, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не наведено.

Європейським судом з прав людини (далі – ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також, судом зазначено, що якщо особа наводить аргументи, які свідчать про помилковість висновків суду, з якими пов`язувалося залишення позовної заяви без руху, суд повинен зважати на них і у разі обґрунтованості цих заперечень, виходити з того, що недолік відсутній, а тому усувати його не потрібно.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів зауважила, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки судами порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області.

Реєстрація на майбутні заходи лектора:

Вебінар: “Електронне судочинство: навички роботи адвоката з електронними сервісами” https://bit.ly/3IT9kkj

Вебінар “Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики” https://bit.ly/3QZCalL