З 18 вересня діють нові правила роботи бізнесу під час повітряної тривоги залежно від рівня загрози. А 21 вересня Кабінет Міністрів України постановою №1158 затвердив окремий порядок роботи суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я в умовах загрози застосування засобів повітряного нападу (надалі - Порядок).
За жовтого рівня медзаклади продовжують роботу. За червоного — працівники та пацієнти переміщуються до укриттів, крім передбачених Порядком випадків, зокрема коли медичну допомогу небезпечно переривати.
Документ регулює не лише організацію медичної допомоги під час повітряної тривоги, а й питання трудових відносин: визначає обов'язки керівника щодо організації безпечної роботи, порядок дій працівників та випадки, коли виконання трудових обов'язків продовжується навіть за червоного рівня загрози.
Водночас, Порядок №1158 не скасовує трудових гарантій працівників і не звільняє роботодавця від обов'язку забезпечувати безпечні умови праці.
1. Чи зобов'язаний медичний працівник працювати під час повітряної тривоги?
Порядок №1158 передбачає різні правила та обовʼязки працівників медзакладів залежно від рівня повітряної загрози.
Жовтий рівень загрози
Відповідно до пункту 5 Порядку суб'єкти господарювання у сфері охорони здоров'я не зупиняють роботу та продовжують діяльність у приміщеннях, в яких вона проводиться за звичайних умов.
При цьому керівник забезпечує працівникам, пацієнтам, донорам та відвідувачам доступ до укриття, а за його відсутності — до приміщень із найменшим ризиком ураження.
За відсутності тимчасового або постійного укриття робота може продовжуватися за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше за строк, визначений постановою КМУ №1092. У такому разі люди розміщуються в приміщеннях із найменшим ризиком ураження.
Отже, жовтий рівень сам собою не означає автоматичного припинення виконання працівниками трудових обов'язків. Проте продовження роботи має супроводжуватися дотриманням встановлених вимог безпеки.
Червоний рівень загрози
Відповідно до пункту 6 Порядку керівник забезпечує своєчасне оповіщення та організовує переміщення працівників до укриття, а за його відсутності — до приміщень із найменшим ризиком ураження.
Винятки передбачено пунктом 7 Порядку. Вони стосуються працівників, які виконують визначені ним критично важливі трудові функції.
Отже, керівник не може встановити для всіх працівників медзакладу єдине правило «працювати під час будь-якої тривоги». Алгоритм дій має враховувати рівень загрози, характер роботи та передбачені Порядком винятки.
2. Які працівники продовжують виконувати обов'язки за червоного рівня?
Пункт 7 Порядку встановлює винятки з правила про переміщення працівників до укриття.
Вони стосуються працівників, залучених до:
● надання медичної допомоги, яку не можна перервати;
● приймання пацієнтів, зокрема у разі масового надходження потерпілих;
● виконання викликів бригадами екстреної медичної допомоги та приймання викликів оперативно-диспетчерськими службами;
● нагляду за пацієнтами, які залишаються у приміщеннях медзакладу;
● забезпечення роботи систем та обладнання, зупинення яких створює загрозу життю чи здоров'ю пацієнтів або призводить до втрати таких систем та обладнання.
Такі працівники продовжують виконувати відповідні дії до завершення, після чого переміщуються до укриття.
Що це означає для трудових відносин?
Принципове значення має розмежування двох ситуацій.
Перша — працівник виконує роботу, яку можна безпечно припинити. У такому разі роботодавець повинен організувати його переміщення до укриття відповідно до Порядку.
Друга — працівник виконує роботу, яку неможливо безпечно перервати. Він продовжує необхідні дії в межах встановлених Порядком винятків, а після їх завершення переміщується до укриття.
Водночас належність працівника до медичного персоналу сама по собі не означає, що він зобов'язаний залишатися на робочому місці протягом усього червоного рівня загрози. Наприклад, якщо лікар проводитиме медичне втручання, яке небезпечно перервати, це одна ситуація. Якщо ж працівник виконує планову роботу, яку можна безпечно зупинити, підстав автоматично поширювати на нього винятків працювати під час тривоги немає.
Для роботодавця це означає необхідність визначити не просто перелік посад, а конкретні процеси, які неможливо зупинити під час тривоги та порядок їх завершення.
3. Чи може роботодавець вимагати продовження роботи, якщо працівник вважає її небезпечною?
Це один з найважливіших питань з погляду трудового права.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Крім того, стаття 6 цього Закону передбачає право працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, чи для виробничої середовища чи довкілля.
Про таку ситуацію працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника чи роботодавця.
Порядок №1158 не встановлює безумовного обов'язку медичного працівника працювати в будь-яких небезпечних умовах. Водночас через червоний рівень загрози необхідно враховувати спеціальний порядок завершення медичної допомоги, яку неможливо перервати без загрози для пацієнта.
У разі виникнення конфліктної ситуації слід оцінювати конкретні обставини: характер загрози, можливість безпечного завершення роботи, наявність захищеного приміщення, альтернативні способи надання допомоги та фактичні дії роботодавця щодо захисту персоналу.
4. Чи можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності за перехід до укриття?
Порядок №1158 не встановлює окремих підстав для дисциплінарної відповідальності працівників. Тому питання наявності дисциплінарного проступку необхідно вирішувати за загальними нормами трудового законодавства, зокрема статтями 139, 142, 147–149 КЗпП України.
Для оцінки конкретної ситуації важливо з'ясувати:
- які саме трудові обов'язки виконував працівник,
- чи належала його робота до винятків, передбачених пунктом 7 Порядку,
- чи був працівник ознайомлений із затвердженим алгоритмом дій,
- чи забезпечив роботодавець належні умови для безпечного виконання роботи
- чи була об'єктивна можливість завершити необхідні дії.
Сам факт перебування працівника в укритті під час повітряної тривоги не є достатнім підставою для висновку про порушення ним трудової дисципліни.
Якщо роботодавець вважає, що працівник безпідставно припинив роботу, яку не можна було перервати, необхідно встановити всі обставини події, зміст його обов'язків та наявність вини.
Також неможливо автоматично вважати прогулом відсутність працівника на робочому місці без урахування часу повітряної тривоги, необхідності переміщення до укриття та фактичних умов безпеки.
5. Нові обов'язки роботодавця: що необхідно затвердити?
Найбільш практично значущою для керівників та кадрових служб є норма пункту 31 Порядку №1158, що встановлює конкретні організаційні обов'язки керівника суб'єкта господарювання у сфері охорони здоров'я.
На виконання Порядку №1158 роботодавець має:
1. Затвердити алгоритм дій працівників залежно від рівня загрози та ознайомити з ним персонал.
2. Визначити приміщення з найменшим ризиком ураження та найближче укриття.
3. Визначити перелік процесів, які неможливо зупинити у розумному рядку, та порядок їх завершення.
4. Назначити відповідальних за переміщення осіб, які не можуть зробити це самостійно.
5. Визначити порядок дій, якщо переміщення до укриття неможливо здійснити у розумний рядок.
6. Організувати розміщення ліжок та робочих місць з урахуванням необхідності їх віддалення від віконних прорізів.
Зверніть увагу: пункт 31 Порядку прив'язує строк виконання цих обов'язків до дня набрання чинності постановою КМУ №1092, а не постановою №1158, тобто до 04.10.2026 року.
Яким документом оформити алгоритм дій працівників залежно від рівня загрози?
Пункт 31 прямо вимагає затвердити алгоритм дій працівників, але не встановлює єдиного обов'язкового назви документа.
Тому для практичного виконання вимог доцільно:
1) видати наказ керівника, яким затвердити алгоритм дій персоналу за рівнями повітряної загрози у вигляді окремого положення, інструкції або іншого локального документа;
2) визначити відповідальних осіб, затвердити необхідні переліки та схеми;
3) доручити керівникам структурних підрозділів організувати ознайомлення працівників;
4) визначити порядок контролю над виконанням алгоритму та його перегляду за потреби.
6. Чи потрібно змінювати посадові інструкції та правила внутрішнього трудового розпорядку?
Порядок №1158 не встановлює автоматичного обов'язку змінювати всі посадові інструкції.
Водночас роботодавцю варто перевірити, чи відповідають чинні локальні документи Порядку №1158 та затвердженому роботодавцем алгоритму дій працівників під час загрози.
Зокрема, доцільно переглянути правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці, порядок дій персоналу під час надзвичайних ситуацій та документи, що визначають функції відповідальних осіб.
Якщо новий алгоритм передбачає для конкретного працівника додаткові постійні обов'язки, які раніше не входили до його трудової функції, необхідно окремо оцінити правові підстави їх покладення.
Слід розмежовувати конкретизацію порядку безпечного виконання вже наявних обов'язків, зміну істотних умов праці та доручення роботи, не обумовленої трудовим договором. В залежності від характеру змін застосовуються відповідні норми КЗпП України та законодавства про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.
Висновок
Постанова КМУ №1158 встановлює спеціальний порядок роботи медзакладів під час повітряної загрози, але не створює окремого режиму трудових відносин, за який можна не застосовувати гарантії КЗпП України та законодавства про охорону праці.
Для роботодавця ключовими є три завдання:
- затвердити конкретний алгоритм дій,
- визначити процеси, які неможливо безпечно зупинити,
- та забезпечити реальну захист працівників та пацієнтів.
Для працівників важливо розуміти свої обов'язки за кожного рівня загрози, знати порядок переміщення до укриття та правила завершення критично важливої роботи.