Фабула справи: лікаря-анестезіолога дитячого, який виконував обов’язки залученого консультанта екстреної медичної допомоги обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України — неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, за наступних обставин.
25.04.2015 року, приблизно о 18.00 год, лікар, перебуваючи на робочому місці, будучи черговим лікарем-анестезіологом дитячим по Львівській області згідно графіку чергувань, затверджений директором Департаменту охорони здоров`я ЛОДА у 2014 році, володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю анестезіолога дитячого, одержав через службу екстреної допомоги виклик для надання анестезіологічного забезпечення неповнолітній пацієнтці, під час проведення останній оперативного втручання у вигляді діагностично-санаційної трахеобронхоскопії в умовах відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Новояворівської районної лікарні №1, куди неповнолітня поступила цього ж дня приблизно о 16.00 з діагнозом: кома невідомої етіміології. Набряк мозку. Кома І-ІІ. Дихальна недостатність. Набряк легень. (Вказаний важкий діагноз виник на фоні аспірації стороннім предметом), про що свідчить листок передопераційного епікризу, який міститься у медичній картці стаціонарного хворого, а також довідка про виконання завдання КЗ ЛР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
В подальшому, 25.04.2015 року з 19 год. 25 хв. до 20 год. 00 хв., згідно записів вказаної медичної карти стаціонарного хворого, неповнолітній було проведено оперативне втручання під загальним знечуленням (ендотрахеальний наркоз), яке було забезпечене лікарем-анестезіологом дитячим в Новояворівській районній лікарні №1.
Цього ж дня, приблизно о 20 год. 15 хв., після завершення оперативного втручання, у неповнолітньої хворої відбулось різке падіння показників гемодинаміки, та відбулось це у післяопераційний період — після проведеної інтубації та переведення на штучну вентиляцію легень лікарем-анестезіологом дитячим.
В подальшому, несучи персональну відповідальність як лікар-анестезіолог дитячий за проведення лікування неповнолітньої хворої у вигляді анестезіологічного забезпечення, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, а саме порушуючи вимоги клінічних протоколів, ст. ст. 6, п.«а» ч.1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, не використавши ці знання та навички при наданні адекватного анестезіологічного забезпечення, не забезпечив адекватної штучної вентиляції легень неповнолітньої, оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи №360/2015 від 27.04.2015 року ендотрахеальна трубка знаходилась в стравоході останньої, а не в її дихальних шляхах, в результаті чого розвинулась прогресуюча дихальна недостатність, набряк легень та головного мозку, і незважаючи на комплекс проведених реанімаційних заходів, вказані дії лікаря спричинили тяжкі наслідки неповнолітньому, а саме смерть неповнолітньої, яка о 20.55 год померла у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Новояворівської районної лікарні №1.
Згідно із висновком комісійної судово-медичної експертизи №135 від 09.08.2016 року значне погіршення стану неповнолітньої, яке призвело до її смерті, відбулося у післяопераційному періоді після проведеної інтубації хворої та переведення на ШВЛ лікарем-анестезіологом дитячим, ендотрахеальна трубка була виявлена на розтині не у дихальних шляхах, а в просвіті стравоходу, слід вважати, що професійні помилки, допущені лікарем-анестезіологом дитячим могли призвести до розвитку дихальної недостатності та смерті хворої.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Вироком Яворівського районного суду Львівської області від 08 вересня 2021 року лікаря-анестезіолога засуджено за ч.2 ст. 140 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займатись лікарською діяльністю строком на 3 роки. На підставі ст. ст. 49, 74 КК України засудженого звільнено від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.
Правовий висновок Верховного Суду
Суду дійшов висновку, що позиція захисту про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 140 КК України, є необґрунтованою, виходячи з наступного.
Так, основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 140 КК України, є здоров`я та життя особи, додатковим обов`язковим — установлений порядок виконання медичним та фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків. Потерпілим від злочину є хворий, тобто особа, в якої наявне певне захворювання, травма чи інший хворобливий стан. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 140) є спричинення тяжких наслідків неповнолітньому.
Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією чи бездіяльністю) — невиконанням чи неналежним виконанням медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення; 2) наслідками у виді тяжких наслідків для хворого; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.
Невиконання професійних обов`язків означає, що медичний або фармацевтичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов`язаний був учинити. Неналежне виконання професійних обов`язків має місце у разі, коли медичний або фармацевтичний працівник виконує свої обов`язки не у повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності. Невиконання чи неналежне виконання відповідним суб`єктом своїх професійних обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним.
Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 140 має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов`язки покладались на винну особу і які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним.
Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків для хворого. Під тяжкими наслідками слід розуміти, наприклад, смерть людини, її самогубство, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання.
Суб`єкт злочину спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі незалежно від профілю, особи середнього медичного персоналу тощо), у т. ч. ті, хто займається приватною медичною та фармацевтичною практикою як різновидами підприємницької діяльності. Для кваліфікації за ст. 140 не має значення, до якої категорії лікуючих лікарів належить винний — він безпосередньо обраний пацієнтом чи його призначено керівником закладу охорони здоров`я (підрозділу цього закладу).
Суб`єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням до суспільно небезпечних наслідків і характеризується необережністю.
За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження дії обвинуваченого кваліфіковано правильно.
Зокрема, суд першої інстанції у оскаржуваному вироку правильно вказав, що згідно копії договору № 44 з лікарями — консультантами про здійснення виїзної консультативно-лікувальної та екстреної медичної допомоги населення, вбачається, що КЗ ЛОР Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та лікарем-консультантом – обвинуваченим укладено договір на виконання обов`язків лікаря-консультанта дитячого анестезіолога з надання екстреної консультативної лікувально-діагностичної медичної допомоги хворим (потерпілим) у лікувально-профілактичних закладах Львівської області на 2015 рік.
На період виїзної консультативної медичної допомоги лікар-консультант підпорядковується закладу охорони здоров`я, у якому знаходиться його основне місце праці.
Поряд із цим, лікар — консультант несе відповідальність за надання медичної допомоги у межах своїх посадових інструкцій та відповідно до цього положення, тобто за неналежне виконання чи невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність. Таким чином, обвинувачений є суб`єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 140 КК України.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обвинувачений, несучи персональну відповідальність як лікар-анестезіолог дитячий за проведення лікування неповнолітньої хворої у вигляді анестезіологічного забезпечення, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, а саме порушуючи вимоги клінічних протоколів, передбачених Наказом МОЗ України №437 від 31.08.2004 року «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах», Наказом МОЗ України №34 від 15.01.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», галузевого нормативного документа, а також ст. ст. 6, п. «а» ч.1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, не використавши ці знання та навички при наданні адекватного анестезіологічного забезпечення, не забезпечив адекватної штучної вентиляції легень неповнолітньої, оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи №360/2015 від 27.04.2015 року ендотрахеальна трубка знаходилась в стравоході останньої, а не в її дихальних шляхах, в результаті чого розвинулась прогресуюча дихальна недостатність, набряк легень та головного мозку, і незважаючи на комплекс проведених реанімаційних заходів, вказані дії лікаря спричинили тяжкі наслідки неповнолітньому, а саме смерть неповнолітньої, яка о 20.55 год померла у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Новояворівської районної лікарні №1.
Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду були залишені без змін.
Рішення суду за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105078662
Огляд підготувала: адвокат Бабенко Яна, член Центру медичного права ВША НААУ