Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
30.07.2021

Поради батькам: як допомогти дитині пережити розлучення

Відкриваємо світ сімейного права разом!

Матеріал від Центру сімейного права ВША НААУ.

Відкриваємо світ сімейного права разом!

Матеріал від Центру сімейного права ВША НААУ.

Поради батькам: як допомогти дитині пережити розлучення

Зрозуміло, що розлучення – досить неприємна подія в житті кожної сім’ї. Але Ви навіть не уявляєте наскільки ця подія є трагічною для Дитини. Психологи говорять, що це відчуття схоже як пережити смерть близького родича. Дитина ще не виокремлює себе як окрему особистість. Її «Я» складається із Мами і Тата. І коли ці дві головні частини розходяться, дитина ніби втрачає себе, свою цілісність та свою стабільність. Її міцний фундамент під ногами розколюється, і це прикро.

Я розумію, що кожен заслуговує на щастя і жити заради дітей – це не вихід. Але, дорослі, якщо Ви вже вирішили піти на розлучення, зробіть все можливе, щоб зробити цей процес якнайменш болісним для Вашої дитини. Прочитавши поради психологів, направлені на допомогу дитині пережити розлучення, вибрала для себе найголовніші і ділюся ними з Вами:

1. Батьки повинні повідомити Дитині про розлучення РАЗОМ, а не окремо. Найважливіше, щоб в цій розмові батьки запевнили дитину, що її вини в цьому немає, що батьки і надалі будуть проводити з нею час, тільки окремо, та любити її ще більше.

2. Батьки повинні допомогти Дитині справитися з бурею негативних емоцій після оголошення неприємної новини. Важливо ПРОГОВОРИТИ почуття дитини на словах, наприклад: «ми знаємо, що ти здивований(а) і не очікував(ла) почути це від нас. Ти засмутився(лась) і відчуваєш біль, це нормально. Можеш поплакати чи покричати». Тут головне – не втратити контакт з дитиною, дати їй можливість поставити запитання і постаратися чесно на них відповісти, адже діти прекрасно відчувають брехню і фальш.

3. Батьки повинні докласти всіх зусиль, щоб не стати один з одним ворогами. Цивілізовані, адекватні відносини між батьками, особливо в присутності дитини, це та необхідна пігулка, яка здатна зменшити біль у дитячому серці.

4. Батьки повинні пам’ятати (а ліпше поставити заставку собі на телефон), що «Дитина – це не власність одного із батьків, не предмет торгів ТА маніпуляцій. Вона любить маму і тата ОДНАКОВО». Не налаштовуйте дитину один проти одного, не втягуйте її в свої можливі «війни». Життя не склалося саме між Вами-дорослими, а дитина має право і надалі мати і Маму і Тата. Навіть якщо хтось із батьків і виявився зрадником, не говоріть це дитині. Не підривайте її впевненість у собі, це все може погано позначиться на її психічному здоров’ї .

5. Всі питання стосовно виховання дитини ПОВИННІ вирішувати МИРНИМ шляхом. Просити дитину прийняти бік когось із батьків – це «злочин». На щастя, законодавець надав батькам прекрасну можливість укласти між собою договір про участь батьків у вихованні та утриманні дитини, де чітко можна прописати: з ким із батьків буде жити дитина, яку роль в житті дитини буде відігравати той із батьків, хто буде жити окремо, та який у нього буде графік побачень з дитиною, який розмір аліментів будуть сплачуватися на дитину кожного місяця, яку школу або інститут буде відвідувати дитина та інші питання. Вміти домовлятися – це мистецтво, яке підвладне кожному, було б бажання.

6. Деякий час батькам корисно проводити час всією родиною, а також раз на рік робити спільне фото. Також батьки не повинні забороняти дитині спілкуватися з бабусями та дідусями, а також іншими родичами один одного. Краще, якщо дитина буде жити в тому ж середовищі, яке було в неї до розлучення.

7. Батьки повинні бути готові до того, що дитина може змінити свою поведінку не в кращу сторону: почати обманювати, грубити, іти на конфлікт. Це нормально, треба набратися терпіння і дати їй час. Сварити дитину – не найкращий варіант. Довгі розмови, можливо з психологом, проведення кожним із батьків багато часу з дитиною, купівля іграшок, дарування позитивних емоцій – ось панацея, яка допоможе справитися із таким ненавмисним дитячим бунтарством.

8. І останнє: ніколи не звинувачуйте свою дитину, що вона схожа на свого батька або матір, якщо він або вона повели себе не зовсім із кращої сторони. Це породжує в дитині неабияку закомплексованість та відчуття провини в тому, до чого вона взагалі не має відношення.

Я розумію, що для декого із Вас ці поради – із області фантастики. Дійсно, тут все залежить від клімату і психологічного інтелекту, який панує в сім’ї. Але, дорогі батьки, в будь-якому разі слід пам’ятати: Ви можете перестати бути між собою чоловіком і дружиною, але Ви ніколи не перестанете бути батьками для своєї дитини. Дитина не буває “колишньою”. Якщо Ви дійсно, не «на камеру» бажаєте їй щастя, наберіться мужності вести себе один з одним з позиції «дорослих», а не «дітей». Знайдіть в собі всі сили залишитися між собою в нормальних відносинах та ростити вашу дитину у люблячому середовищі.

Матеріал підготувала Інна Скузь, адвокат з сімейних справ, спеціально для Центру Сімейного Права.

Ознайомитися з майбутніми заходами Інни Скузь можна за посиланням: https://bit.ly/3rGCOtf