Поради по підготовці та проведенню опитування адвокатом. Практичні поради по супроводу під час допиту
Про поради по підготовці та проведенню опитування адвокатом та практичні поради по супроводу під час допиту у кримінальному провадженні розповів адвокат Артем Облетов під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
05.09.2025

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками підготовку та проведення опитування адвокатом, а саме:

1. Адвокатське опитування. Визначення та рекомендації по підготовці та проведенню.

2. Процесуальне інтервʼю. Поняття та ключові відмінності від класичного допиту.

3. Допит. Практичні поради по підготовці та супроводі клієнта.

У рамках характеристики підготовки та проведення опитування адвокатом акцентовано на наступному:

1. Адвокатське опитування. Визначення та рекомендації по підготовці та проведенню

Можливість проведення адвокатського опитування визначена положеннями п.п. 4, 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема:

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Мета застосування адвокатського опитування:

  • пошук та перевірка джерел доказування;
  • перевірка отриманих доказів (мінімізація ризиків негативного впливу для клієнта);
  • фіксація окремих фактів;
  • мінімізація ризику щодо маніпуляцій фактами пов`язаних з позапроцесуальним впливом на свідків, потерпілих та інших учасників провадження;
  • підтвердження «доброякісності» отриманих відомостей;
  • підтвердження дотримання стандартів доказування.

Формула фіксації адвокатського опитування максимально наближеним до протоколу допиту, які передбачені у ст. 104, 105 КПК України:

  • письмова форма фіксації;
  • фіксація добровільної згоди на проведення опитування;
  • роз’яснення процедури проведення опитування та прав особи під час опитування;
  • (відмовитись давати пояснення, вносити зауваження, викладати самостійно та інше);
  • відображення характеристик технічних засобів фіксації у «протоколі» / акті опитування;
  • відображення переліку додатків до акту опитування з обов’язковим долученням до акту та забезпечення їх збереження.

2. Процесуальне інтервʼю. Поняття та ключові відмінності від класичного допиту

Процесуальне інтерв’ю- метод, який передбачає відсутність примусу та відкриті питання, які покращують комунікацію та обмін інформацією.

Ключові відмінності від класичного допиту:

  • Процесуальне інтерв’ю жодним чином немає використовувати технік пов’язаних з маніпуляцією, обманом, шантажем, підміною фактів включаючи сприйняття інформації.
  • За своїм інструментарієм процесуальне інтерв’ю виключає тунельне дослідження окремих версій, а навпаки спонукає до отримання більш широкого кола інформації.
  • Отримана інформація за допомогою процесуального інтерв’ю має більш широке коло фактів для використання.

Етапи проведення процесуального інтерв’ю:

  1. Планування та підготовка.

Планування і підготовка – один із ключових етапів процесуального інтерв’ю, без якого інтерв’ю може обернутися невдачею ще до його початку.

Планування – це процес підготовки до інтерв’ю, як психологічної, так і стратегічної.

Підготовка також стосується того, що має бути готовим до початку, наприклад місце проведення, оточення, а також технічні та адміністративні питання.

  1. Знайомство, ознайомлення та встановлення контакту.

Для стимулювання співбесіди необхідно залучити реципієнта і встановити контакт. Саме залучення і пояснення називають найбільш впливовим чинником для вдалого інтерв’ю.

  1. Отримати перший вільний виклад обставин.

Встановивши контакт і пояснивши правила інтерв’ю, інтерв’юер повинен дати можливість інтерв’юйованому представити вільний виклад справи, якої стосується розслідування. Вкрай важливо, щоб інтерв’юйований мав можливість розповісти “свою версію історії” до того, як будуть задані більш детальні питання.

  1. Уточнення, конкретизація, розкриття доказів.

Активно вислухавши вільний виклад, інтерв’юер може дізнатися про додаткові деталі і уточнити всі важливі для справи питання по черзі.

  1. Завершення.

Оцінка інтерв’ю показує, що офіцери часто поспішають із його завершенням, хоча це важливий етап, який необхідно провести методично.

  1. Оцінка.

В процесі оцінки інтерв’юер оцінює, чи були досягнуті цілі і завдання інтерв’ю, переглядає підхід до розслідування на основі отриманої під час інтерв’ю інформації, оцінює якість проведення інтерв’ю, визначає позитивні аспекти і розглядає можливості для вдосконалення.

Рекомендації по підготовці та проведенню опитування адвокатом:

3. Допит. Практичні поради по підготовці та супроводі клієнта

Насамперед, викликати на допит можуть повісткою, яку вручають:особисто, поштою (повістка може бути відправлена за місцем проживання та/або за місцем роботи), електронною поштою, телефоном (дзвінком, повідомленням в Telegram, WhatsApp, Viber).

Якщо повідомили про виклик дзвінком, варто попросити надіслати повістку поштою. При особистому врученні у розписці вказати час та дату отримання. Звернути увагу на номер кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення та статус особи, яку викликають.

Важливо, що на допит мають викликати не пізніше ніж за три дні до дня проведення допиту.

Ігнорувати повістку не варто. Бажана письмова реакція на виклик– фіксація процесуальних порушень з боку слідчого, підтвердження неналежного виклику, наявність законом визначених підстав неможливості явки за викликом.

Йдучи на допит варто пам’ятати:

  • Людина має право не свідчити проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ст. 63 Конституції України). Це саме стосується питання біологічних зразків (голос, почерк, природні виділення тощо).
  • Надмірна відкритість може зашкодити. Варто слідувати вказівкам адвоката, присутність якого бажана безпосередньо під час допиту. Своєчасність запиту на усну консультацію під час допиту.
  • Не можна брати зайві речі та техніку (носії) з важливою інформацією на допит, а також залишати особисті речі без нагляду в місці проведення допиту.
  • За результатами допиту складається протокол. Перед його підписанням треба уважно ознайомитися зі змістом, впевнившись у відповідності викладених показань.
  • Особистий підпис на кожній сторінці протоколу знижує ризик підміни показань (дивись ризики щодо залишення біологічних зразків).
  • За завідомо неправдиві показання передбачена кримінальна відповідальність (нюанс у процесуальному статусі особи, що допитують).
  • Максимальний час проведення допиту — вісім годин на день. Без перерви допит не може проводитись більше двох годин.
  • За розголошення суті допиту передбачена кримінальна відповідальність.
  • Фіксація зауважень та доповнень– обов’язкова.

Підготовка до допиту:

І етап: попередня комунікація з Клієнтом / налагодження контакту / надання первинної консультації;

ІІ етап: аналіз інформації з повідомлення про виклик + пошук додаткової інформації про кримінальне провадження у реєстрах та відкритих джерелах інформації;

ІІІ етап: прорахунок сценаріїв проведення допиту / проведення попереднього інструктажу / відповідь на запитання Клієнта (класичні сценарії:

  • Проведення допиту відповідно до повістки;
  • Проведення допиту та вручення письмового повідомлення про підозру + затримання;
  • Проведення допиту та спроба проведення інших процесуальних дій) ІV етап: підготовка проєкту пояснень V етап: «репетиція» проведення допиту.

Ключові рекомендації:

  1. Дізнаємось якомога більше про кримінальне провадження (просимо постанову про призначення групи слідчих, прокурорів для підтвердження повноважень; просимо документи та речі до огляду щодо яких ставить питання слідчий тощо).
  2. Просимо покинути приміщення де проводять допит осіб, що не залучені до його проведення.
  3. Просимо про застосування аудіо– відео фіксації проведення допиту (за потреби та стратегії).
  4. Слухаємо питання слідчого, орієнтуємо на необхідність їх чіткої постановки, нотуємо запитання для власного досьє.
  5. Користуємось правом задавати питання під час допиту, їх фіксації у протоколі.
  6. Займаємо активну позицію під час допиту (перехват ініціативи, розрив динаміки, зниження градусу тиску на клієнта).
  7. Контролюємо стан клієнта– орієнтуємо у разі відхилення від «сценарію».
  8. Обов’язково фіксуємо порушення після завершення слідчої дії у протоколі, за необхідності викладаються додаткові пояснення / уточнення щодо наданих пояснень (особливо у разі відмови правити такі пояснення слідчим).

Першоджерело - https://tinyurl.com/jr3t9cwf