Лектор докладно проаналізував разом з учасниками поновлення строків звернення до адміністративного суду, а саме:

• 1. Поняття строку звернення до суду.
• 2. Алгоритм визначення строку звернення до суду.
• 3. Загальні та спеціальні строки звернення до суду визначені статтею 122 КАСУ.
• 4. Використання позивачем досудового порядку вирішення спору.
• 5. Початок та закінчення перебігу строку звернення до суду.
• 6. Наслідки пропуску строку звернення до суду.
• 7. Поважність та  критерії оцінки причин пропуску строків.
• 8. Добросовісні дії позивача.
• 9. Судова практика поновлення процесуальних строків із причин, пов’язаних із війною.
• 10. Судова практика визнання причин неповажними.
• 11. Повторне звернення до суду.

У рамках характеристики поновлення строків звернення до адміністративного суду акцентовано на наступному:

1. Поняття строку звернення до суду

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. (Постанова ВПВС від 04.10.2018, № 800/304/17).

Загальні строки – мають загальне значення та стосуються всіх без винятку суб’єктів та всіх однотипових випадків.

Спеціальні строки – встановлюються для винятків із загального правила і діють лише у випадках, що передбачено в законі.

Спеціальний режим застосування строку звернення до суду: соціальні та пенсійні виплати, стягнення заробітної плати, оскарження нормативно-правового акту протягом всього строку.

2. Алгоритм визначення строку звернення до суду:

1. Визначення спірних правовідносин та предметної юрисдикції.
2. Загальний строк чи спеціальний?
3. Перевіряємо чи не відносяться наш строк до спеціальних.
4. Дата початку (спливу) строку.
5. Визначення чи пропустили строк чи ні?
6. Поважність пропуску строку.

3. Загальні та спеціальні строки звернення до суду визначені статтею 122 КАСУ

• Загальний строк – 6 місяців (обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення його прав).

• Скорочений строк – 3 місяці:

• для звернення до суду СВП;
• після досудового вирішення спору;
• 1 місяць – публічна служба.

• Спеціальний строк: КАСУ передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду справа №500/2486/19: спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування ППР після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, а також рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску та за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464-VI.

Строк зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України є строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин і встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

4. Використання позивачем досудового порядку вирішення спору

Рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржуються в судовому порядку в тримісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, установлені Податковим кодексом України. Постанова КАС ВС від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18).

Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і … встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. (Постанова КАС ВС від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19).

5. Початок та закінчення перебігу строку звернення до суду

Початок перебігу строку звернення до суду:

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли:

• 1) особа дізналася або повинна була дізнатися;
• 2) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 стаття 122 КАСУ);
• 3) з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог (ч. 2 стаття 122 КАСУ).

Момент з якого обчислюється початок строку:

Законодавцем зазначається поняття «День»:

• винесення рішення, якщо воно приймалося за участю особи;
• вчинення дії, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії (Постанова ВС від 23.04.2020 № 813/3756/17);
• отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення;
• коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Закінчення перебігу строку звернення до суду:

Помилка суддів: розрахунок перебігу (закінчення) здійснюють шляхом від’ємного значення від дати подання позовної заяви.

Необхідно: від дати початку перебігу строку шляхом приєднання строку на звернення до суду (дата звернення до суду може не співпадати із датою закінчення строку).

Приклад: нарахування виплат (премії, необов’язкових надбавок). Нарахування (не нарахування) відбувається за січень місяць. Особа може отримати виплату у лютому місяці (навіть пізніше) тобто фактично дізналася про порушення його прав (не нарахування надбавки). На протязі лютого-березня з’ясовує в позасудовому порядку причини не нарахування. Подає позов до суду 31 березня.

Помилка судді: 31 березня відіймає 1 місяць = лютий (28.02), нарахування відбулось у січні місяці.

Висновок судді: пропустив строк звернення до суду, оскільки рахує від події (подання позову до суду), а не дня коли особа дізналась та вважає, що особа повинна була дізнатися.

6. Наслідки пропуску строку звернення до суду

Алгоритм дій суду у разі пропуску строку (стаття 123 КАСУ):

• залишення позову без руху;
• повернення позовної заяви;
• залишення позовної заяви без розгляду (виявиться після відкриття провадження) (два випадки).

Суд не констатує в рішенні порушення прав, свобод та інтересів особи.

Мета встановлення строку – правова визначеність щодо правомірності акту держави, усталеність виниклих правовідносин.

Після усунення підстав, з яких позов було повернуто або залишено без розгляду, маєте право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (при цьому необхідно враховувати строки звернення до суду).

7. Поважність та критерії оцінки причин пропуску строків

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об’єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. (Постанова КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19).

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.(Постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).

Критерії поважності причин пропуску строків:

• обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);
• обставина, яка виникла об’єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
• причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;
• обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

(Постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17).

Критерії оцінки причин пропуску строків:

• Добросовісність заявника:

• яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку (пасивність чи активний захист);
• які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

• Тривалість пропуску строку, який пропущений з моменту коли дізнався про порушення;

• Характер порушеного права та наслідки (істотність) цього порушення ( в тому числі для третіх осіб);

• Істотність перешкоди для вчасного звернення до суду;

• Виконання рішення та невідворотність наслідків цього виконання;

• Можливість відновлення складу учасників.

8. Добросовісні дії позивача

Повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску цього строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. Невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, свідчить про добросовісну поведінку. (Постанова ВС від 28.04.2020 № 460/2864/18).

Очікування позивача на завершення апеляційного перегляду є виправданим, логічним та має правомірну мету – не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів.

Маючи вибір – подати новий позов (формально щоб дотриматися строку звернення до суду) чи дочекатися апеляційного перегляду ухвали про передачу справи до іншого суду за підсудністю, обираючи другий варіант, позивач діяв добросовісно. Щойно результат апеляційного перегляду став відомим, позивач наступного дня звернувся до суду.

(Постанова ВС від 07.04.2020, № 540/2608/18, постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).

9. Судова практика поновлення процесуальних строків із причин, пов’язаних із війною

Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі № 320/2570/23:

Обґрунтування суду: «під час проведення бойових дій військами російської федерації на території Броварського району внаслідок військової агресії рф проти України відбувся обстріл території складу харчової продукції контрагента позивача, що спричинило виникнення масштабної пожежі на об`єкті нерухомого майна, що підтверджується актом про пожежу від 12.03.2022. У результаті пожежі повністю було зруйновано будівлю холодильника з вбудовано-прибудованими адміністративно-побутовими приміщеннями з усіма приналежностями та продукцією».

Висновок: Суд визнав «обґрунтованими доводи позивача щодо причини пропуску строку звернення до суду, а надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності слід визнати достатніми для висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом».

Які докази були надані?

Докази настання прямих негативних наслідків у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України заявником були надані, зокрема «копії договору суборенди, акта про пожежу, акта про знищення/знесення майна».

10. Судова практика визнання причин неповажними

• Відсутність коштів на сплату судового збору державним органом. (Постанова ВС від 10.04.2020 № 806/5362/15);
• Питання тлумачення законодавства (Нерозуміння або незнання). (Постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17);
• Питання реєстрації вхідної кореспонденції та поштової процедури. Постанова ВС від 24.01.2018 № 826/364/15);
• Труднощі в організації своєчасного виконання обов’язків юридичними працівниками та керівництвом товариства. (Ухвала ВС від 16.03.2018 № 808/418/17);
• Перебування у відпусках, відрядження та на лікарняному. (Постанова ВС від 06.03.2019 №805/1985/18-а);
• Перебування позивача під амбулаторним наглядом або лікування на денному стаціонарі. (Постанова ВС 26.03.2020 №805/2688/18-а, Постанова ВС від 13.03.2019 №826/13430/17);
• Наявність іншого судового спору. (Постанова ВС від 26.02.2020 №140/965/18);
• Пропуск шестимісячного строку після закінчення стаціонарного лікування. (Постанова ВС 26.03.2020 №805/2688/18-а);
• Перебування на станціонарному лікування після спливу шестимісячного строку. (Постанова ВС від 05.03.2020 №200/2808/19-а);
• Служба у ЗСУ через 11 місяців з часу закінчення строку звернення до суду. (Постанова ВС від 26.02.2020 №140/965/18)

11. Повторне звернення до суду

Постанова від 14.05.2019 №803/613/15-а:

Позивач уже звертався до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак йому було відмовлено через невірно обраний спосіб захисту порушених прав.

Такі причини носять суб’єктивний характер. Позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист.

Першоджерело - https://tinyurl.com/yz7bxapt