Поновлення батьківських прав. Чи все так просто?
Матеріал підготувала Ольга Михальчук, адвокат, магістр права, керівник Адвокатського бюро «Ольги Михальчук», член Центру сімейного права ВША НААУ.
Публікації лекторів
10.11.2025

В жовтні 2025 року у Вищій школі адвокатури відбувся захід, в межах якого адвокат, член Центру сімейного права ВША НААУ, Ольга Михальчук, розповіла про актуальні питання позбавлення батьківських прав (детальніше: https://www.hsa.org.ua/blog/aktualni-pitannia-pozbavlennia-batkivskix-prav).

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, є усталеним, про що викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Проте, поновлення батьківських прав передбачає певні особливості розгляду справ, що варто враховувати адвокату під час надання правничої допомоги у даній категорії справ, зокрема, на стадії визначення стратегії та збору доказів.

За змістом постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 466/5767/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104330051) наголошено, що держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 52).

В зазначеній постанові при вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд взяв до уваги, що позивач систематично сплачує аліменти на утримання дитини, неодноразово брав участь у АТО, його бажання займатися вихованням свого сина та турбуватися про нього, встановивши, що поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, істотно змінилися.

Також, тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов'язково. До таких випадків належить, зокрема, вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України).

Важливо звернути увагу, що процесуальний обов’язок довести належними доказами зміну поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та зміну обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, покладається на позивача (тобто особу, позбавлену батьківських прав).

При цьому, самого лише звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав недостатньо для того, щоб вважати, що підстави та поведінка особи, позбавленої батьківських прав, змінилась. Це знаходить своє відображення в актуальній правовій позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 червня 2021 року у справі № 199/6950/19: Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для поновлення батьківських прав ОСОБА_1 є правильними з огляду на наявність матеріалах справи доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні зі встановленим діагнозом: психічні розлади та розлади поведінки внаслідок комбінованого вживання алкоголю та каннабіноїдів. Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати, що психічний та емоційний стан позивача є стабільним та не схильним до впливу зовнішніх чинників. Відтак, впевненості у можливостях ОСОБА_1 забезпечити найкращі інтереси доньки станом на момент розгляду справи немає. При цьому колегія суддів погоджується, що надані ним докази зміни його поведінки, свідогляду, звичок, не дають впевненості у його доводах та спростовуються його ж поведінкою, яка свідчить про нестійку психіку та схильність до вживання алкоголю та каннабіноїдів. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495427).

Цікавим в цій категорії справ є те, що особа, позбавлена батьківських прав, має право звертатись до суду із заявою про поновлення батьківських прав необмежену кількість разів, незалежно від часу постановлення рішення про позбавлення батьківських прав, але до досягнення дитиною повноліття, та в визначений законом термін. Відповідно до ч.7 ст.169 Сімейного кодексу України у разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

При наданні правничої допомоги в даній категорії справ підготовка до судового процесу про поновлення батьківських прав починається із аналізу судового рішення, яким особу було позбавлено батьківських прав. Саме встановлена судом підстава позбавлення буде визначати обсяг і зміст доказової бази у справі про поновлення батьківських прав. Так, якщо підставою позбавлення особи батьківських прав було хронічний алкоголізм або наркозалежність — надаються довідки спеціалізованих установ про проходження лікування, реабілітації та відсутність залежності; якщо ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти — необхідно долучати квитанції про сплату аліментів, докази сплати додаткових витрат на дитину, характеристики зі школи/садка, листування з педагогами, участь у шкільних чатах, довідки сімейного лікаря щодо звернень про стан здоров’я дитини; якщо жорстоке поводження з дитиною— надаються характеристики з місця роботи, висновки психолога, документи про проходження корекційних програм чи терапії. Докази мають чітко підтверджувати виправлення саме тих обставин, які стали підставою для позбавлення особи батьківських прав, та свідчити про стабільність змін, їх сталість та впровадження у реальну поведінку. Лише за цих умов позов про поновлення батьківських прав може бути визнаний судом обґрунтованим і відповідати найкращим інтересам дитини.