Скаржник помилково пов`язує початок перебігу строку звернення до суду з позовом з моментом отримання відповіді від відповідача на заяву позивача
Обставини справи:
24.10.2024 Мале приватне підприємство «Берізка» звернулося до суду з позовом до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , в якому просило визнати протиправними дії начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іщук Л. по невиконанню ухвали Господарського суду Волинської області від 07.06.2023 у справі № 5004/1469/11 та зобов`язати зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, яке наявне в ЄДРРП за реєстраційним номером 11305493 та розрахункових рахунків Малого приватного підприємства «Берізка» та повернути безпідставно стягнуті кошти у ВП № НОМЕР_2.
Ухвалою від 04.11.2024 Волинський окружний адміністративний суд позовну заяву Малого приватного підприємства «Берізка» залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: нової редакції позовної заяви разом з її копією для відповідача, у якій чітко сформулювати позовні вимоги, з наведеним обґрунтуванням, яким нормативно-правовим актом передбачено повноваження окружних судів вчиняти дії на виконання рішень інших судів; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку звернення до суду та надати суду докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали від 04.11.2024 Малим приватним підприємством «Берізка» надіслано до Волинського окружного адміністративного суду позовну заяву після усунення недоліків, у якій позивач просив:
- визнати дії начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іщук Л. щодо розгляду заяви № 15 від 20.09.2024 від Малого приватного підприємства «Берізка» протиправними та незаконними;
- скасувати постанову ВП № НОМЕР_2 від 17.10.2017 про стягнення виконавчого збору з Малого приватного підприємства «Берізка» в сумі 89 437 грн 70 коп., зобов`язати начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іщук Л. усунути заходи примусового виконання постанови по накладенню протиправного арешту на нерухоме майно товариства за реєстраційним номером 11305493 від 20.06.2011 та грошові кошти, виключити Мале приватне підприємство «Берізка» з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого та рухомого майна;
- повернути (перерахувати) з Державного бюджету України грошові кошти в сумі 3748 грн 25 коп., стягнуті в якості виконавчого збору з Малого приватного підприємства «Берізка».
Також у тексті позовної заяви позивачем надано пояснення з приводу строків звернення з позовом. Так, позивач зазначає, що позов подано ним у межах строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме протягом десяти днів з моменту отримання відповіді відповідача на заяву позивача.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 позовну заяву Малого приватного підприємства «Берізка» повернуто позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду. При цьому указав, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах урегульовано спеціальною нормою, а саме: статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд першої інстанції також виснував про ненаведення позивачем обґрунтованих причин пропуску такого строку.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 17.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 - без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги:
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, скаржник просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник касаційної скарги указує, що відповідь від відповідача на заяву позивача останній отримав 17.10.2024, а тому позовна заява подана в межах строку, визначеного статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 24.10.2024.
Позиція Верховного Суду:
Як зазначалося вище, суди попередніх інстанцій виснували про пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
При ухваленні рішень, суди керувалися тим, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав ще у 2017 році.
До таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли з урахуванням того, що позивач уже звертався до Волинського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2017 ВП № НОМЕР_2 з виконання постанови від 13.10.2017 про стягнення з боржника Малого приватного підприємства «Берізка» виконавчого збору в сумі 89 437 грн 70 коп., винесеної в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 при примусовому виконанні наказу № 5004/1469/11-1, виданого 17.02.2012 Господарським судом Волинської області про стягнення з Малого приватного підприємства «Берізка» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 499 993 грн 34 коп. основного боргу, 353 453 грн 07 коп. несплачених процентів за користування кредитними коштами, 9508 грн 87 коп. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 22 332 грн 79 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами та 8 852 грн 88 коп. витрат на оплату державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 894 376 грн 95 коп.
Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі № 803/1450/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2019, у задоволенні позову Малого приватного підприємства «Берізка» до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови від 17.10.2017 про відкриття виконавчого провадження у ВП № НОМЕР_2 відмовлено повністю.
Також судами ураховано, що Мале приватне підприємство «Берізка» зверталося до Волинського окружного адміністративного суду із скаргою вих. № 2 від 26.01.2024 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просило: визнати дії начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іщук Л. протиправними та незаконними по невиконанню ухвали Господарського суду Волинської області від 07.06.2023 у справі № 5004/1469/11; зобов`язати Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову ВП № НОМЕР_2 від 17.10.2017 про стягнення з Малого приватного підприємства «Берізка» виконавчого збору в сумі 89 437 грн 70 коп. винесеної в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 при примусовому виконанні наказу № 5004/1469/11-1, виданого 17.02.2012 Господарським судом Волинської області; зобов`язати Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути безпідставно стягнуті кошти з Малого приватного підприємства «Берізка» в сумі 3748 грн 25 коп. та перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в AT КБ «Приватбанк»; зобов`язати Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати заходи вжиті по незаконному стягненню виконавчого збору з Малого приватного підприємства «Берізка» по накладанню арешту на розрахункові рахунки та майно підприємства, виключити на підставі статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника Малого приватного підприємства «Берізка» з Єдиного реєстру боржників.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі № 140/1173/24 вказану скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також судами установлено, що у серпні 2024 року Мале приватне підприємство «Берізка» зверталось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій головного державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Атаманчук Т.В. протиправними та незаконними по невиконанню ухвали Господарського суду Волинської області від 07.06.2023 у справі № 5004/1469/11; зобов`язання зняти арешт з майна та розрахункових рахунків Малого приватного підприємства «Берізка». Ухвалою суду від 16.09.2024 у справі № 140/8816/24 позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.
Висновок:
З наведеного слідує про обізнаність позивача про порушення своїх прав ще з 2017 року. При цьому до суду з цим позовом позивач звернувся 24.10.2024.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що останній помилково пов`язує початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом з моментом отримання (17.10.2024) відповіді від відповідача на заяву позивача.
Судами установлено та на заперечується самим позивачем, звернення позивача до суду у цій справі обумовлено незгодою із стягненням з нього органами виконавчої служби виконавчого збору та неправомірним, як указує позивач, накладенням арешту на рахунки та нерухоме майно.
Про такі обставини позивачу було достеменно відомо ще у 2017 році і саме з цим моментом процесуальний закон пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами у цій справі.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду установлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вимоги, які заявлені позивачем у цій справі, обставини, установлені судами, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, що є підставою для повернення позову позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, Верховний Суд не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.