Які є способи усунення особи від спадкування?
Відповідь надала Вікторія Сандулєєва – адвокат, член Ради Комітету з цивільного права та процесу НААУ.
Новини та події
25.10.2022

Відповідь: В даному випадку клієнтка ставить під сумнів родинний зв’язок особи, яка заявила про прийняття спадщини за законом як спадкоємець першої черги.

Цивільне законодавство України встановлює, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до змісту ч.1, ч.2 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Таким чином, й право дитини на спадкування за законом у першій черзі після смерті батьків ґрунтується на її родинному походженні.

Стаття 135 Сімейного Кодексу України визначає яким чином провадиться запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене. Так, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Якщо припустити, що в даному випадку запис про дитину здійснювався за вказівкою матері, в такому разі батьківство може оспорюватися в суді на підставі ст.137 Сімейного Кодексу України. Зазначена норма дає можливість оспорювати батьківство після смерті особи, яка записана батьком дитини.

Згідно з частиною третьою вказаної норми, оспорити батьківство можуть спадкоємці першої черги за законом, названі у статті 1261 ЦК України: дружина, батьки та діти, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла. У цьому разі має бути ініційована вимога про виключення запису щодо особи як батька дитини з актового запису про народження, до якої позовна давність не застосовується.

Процес доказування у такій справі буде вкрай складним та вимагатиме детального вивчення всіх обставин набуття батьківства спадкодавцем, оскільки у даному випадку, тягар доказування обставин, передбачених ч. 3 ст. 137 СК України лежить на стороні позивача.

Адже, головною підставою для звернення до суду в цьому випадку є наявність доказів про необізнаність померлого спадкодавця через поважні причини про його батьківство щодо певної особи. Такими доказами в суді можуть бути покази свідків, письмові та речові докази, такі як наприклад не звернення матері дитини з позовом про стягнення аліментів, а також відсутність ініціативи батька оспорювати батьківство.

Коли ж померла особа знала про те, що її записано батьком дитини, та не зверталася за життя до нотаріуса про невизнання свого батьківства, оспорити батьківство її спадкоємці змоги не матимуть (Постанова ВСУ від 20 жовтня 2021 року у справі № 542/1042/17).

Втім, у разі задоволення судом такої вимоги, відповідне рішення суду буде підставою для відмови нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом особі, яка називає себе дитиною спадкодавця.