Показання свідків у справах про встановлення факту перебування у трудових відносинах (аналіз постанови Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі №293/1073/24)
18 червня 2021 року близько 15:00 ОСОБА_1 був доставлений до центральної районної лікарні з тяжкими тілесними ушкодженнями, отриманими за місцем виконання робіт.
Вже наступного дня, 19 червня 2021 року, за цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 272 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Подія була пов’язана з виконанням робіт на виробничих потужностях ТОВ «ТД Комета».
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 10 вересня 2021 року, позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. Експерт прямо пов’язав ці ушкодження з порушенням правил безпеки під час виконання робіт на виробництві відповідача. У подальшому, відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії, з 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності, при цьому причиною визначено загальне захворювання.
Водночас жодних формальних ознак трудових відносин між позивачем і ТОВ «ТД Комета» зафіксовано не було. У трудовій книжці позивача відсутній запис про прийняття на посаду зварювальника у цьому товаристві.
Штатний розпис підприємства також не містив відомостей про перебування ОСОБА_1 на відповідній посаді: станом на травень – червень 2021 року у штаті були передбачені посади електрогазозварників, однак позивач серед працівників не значився.
Позивач звернувся до суду з вимогою встановити факт перебування у трудових відносинах із ТОВ «ТД Комета» на посаді зварювальника протягом одного місяця у 2021 році. Позов обґрунтовано тим, що фактичний допуск до роботи відбувся без оформлення трудових відносин, що позбавило особу права на страхові виплати.
Позиція судів попередніх інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій фактично виходили з класичної моделі укладення трудового договору, звертаючи увагу на відсутність заяви про прийняття на роботу, наказу роботодавця, відповідного запису у трудовій книжці та відомостей про нарахування заробітної плати
Окремо суди зазначили, що показання свідків не можуть бути достатнім доказом існування трудових відносин.
Позиція Верховного Суду
Установлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц (провадження № 61-10916св18); від 01 квітня 2026 року у справі № 570/4554/23 (провадження № 61-498св26).
Суд апеляційної інстанції вказав про те, що позивач не довів факт перебування у трудових відносинах із відповідачем, а показання свідків не можуть підтверджувати факт працевлаштування ОСОБА_1 у товаристві.
Верховний Суд уважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними.
Апеляційний суд не надав належну правову оцінку доводам апеляційної скарги та письмовим доказам, які наявні у матеріалах справи, зокрема, щодо факту отримання ОСОБА_1 травми голови під час виконання робіт із підвищеною небезпекою саме на виробництві ТОВ «ТД Комета» у червні 2021 року. Тобто позивач виконував у цей час певні роботи за своєю спеціальністю на підприємстві відповідача.
Апеляційний суд не здійснив належної перевірки доводів позивача про те, що він виконував трудові обов`язки (роботу) з відома керівництва відповідача та підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, встановленим відповідачем.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення районного суду без змін, не з`ясував, як позивач, не перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ «ТД Комета», зміг проникнути на підприємство відповідача та здійснювати відповідні роботи на об`єкті товариства. Тобто апеляційний суд формально погодився з висновками районного суду.
При цьому ОСОБА_1 посилався на те, що він приймав участь у конкурсному відборі на посаду зварника (електрогазозварника) у товаристві, так як було двоє претендентів на заняття посади, надавав відповідачу свої документи для оформлення на роботу, а саме: паспорт громадянина України, документ про світу тощо. Він указував, що виконував роботу з дозволу та з відома керівництва, підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства, їздив на роботу разом із іншими працівниками відповідача та обідав у їдальні ТОВ «ТД Комета». Після нещасного випадку йому виплатили гроші, як заробітну плату. На ці доводи апеляційний суд по суті не відреагував.
У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 754/12104/20-ц (провадження № 61-9060св23) зазначено, що суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документа про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, не врахували показання свідків як доказ працевлаштування позивача у ТОВ «ТД Комета».
Разом із цим, показання свідків оцінюються у сукупності з іншими доказами, які наявні у матеріалах справи (статті 89, 90 ЦПК України). Вказаних вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
Верховний Суд ураховує, що у встановленні факту трудових відносин слід зважати на концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment), яка знайшла своє втілення у Рекомендаціях Міжнародної організації праці 2006 року № 198 «Про трудові відносини», у яких зазначено, що держави-члени вказаної організації повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобах конкретні ознаки існування трудових правовідносин, які можуть включати: той факт, що робота: виконується відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони; припускає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; виконується винятково або головним чином в інтересах іншої особи; повинна виконуватися особисто працівником; виконується відповідно до певного графіка або на робочому місці, що вказується або узгоджується стороною, яка замовила її; має певну тривалість і передбачає певну спадкоємність; вимагає присутності працівника; або передбачає надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, що замовила роботу; періодичну виплату винагороди працівникові; той факт, що дана винагорода є єдиним або основним джерелом доходів працівника; здійснення оплати праці в натуральному виразі шляхом надання працівникові, приміром, харчових продуктів, житла або транспортних засобів; визнання таких прав, як щотижневі вихідні дні й щорічна відпустка; оплата стороною, що замовила виконання роботи, поїздок, що здійснюються працівником у цілях виконання роботи; або те, що працівник не несе фінансового ризику.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 10 червня 2020 року у справі № 298/827/15-ц (провадження № 61-4327св18), від 08 вересня 2023 року у справі № 132/1587/22 (провадження № 61-3162св23), від 18 вересня 2023 року у справі № 754/12104/20-ц (провадження № 61-9060св23).
Встановлення вищевказаних обставин у сукупності може свідчити про наявність трудових відносин, проте апеляційний суд не надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам і показанням свідків, які можуть вказувати на взаємовідносини між ТОВ «ТД Комета» та ОСОБА_1 , як такі, що ґрунтуються на трудовому договорі.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, апеляційний суд не з`ясував характер правовідносин, які виникли між сторонами, не вказав, які саме правовідносини виникли між позивачем і відповідачем. Суд не з`ясував, чи виконував позивач роботу на підприємстві відповідача на підставі цивільно-правового договору (див.: постанова Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 570/4554/23, провадження № 61-498св26). По суті спір між сторонами не вирішено і характер правовідносин між сторонами не встановлено.
Верховний Суд наголошує, що встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц (провадження № 61-10916св18).
Отже, суд апеляційної інстанції передчасно погодився з висновками районного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ТД Комета» про встановлення факту його перебування у трудових відносинах із товариством на посаді зварювальника у період із 18 травня 2021 року по 18 червня 2021 року.
За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.