Поділ майна подружжя: відступ від рівності часток в судовій практиці

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками поділ майна подружжя, а саме:

1. Коли можливий нерівний поділ майна?
2. Актуальні підходи ВС до поділу майна подружжя.
3. Партнер не дбав про матеріальне становище родини.
4. Інший з подружжя ухилявся від участі в утриманні дітей.
5. Колишній чоловік чи дружина приховали, знищили чи завдали шкоди спільному майну.
6. Екс-партнер витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім’ї.
7. З позивачем проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім.
8. Майно, набуте у шлюбі внаслідок дарування.
9. Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти.
10. Визнання особистого майна спільною власністю та його поділ.
11. Встановлення факту проживання однією сім’єю.
12. Врахування боргів при поділі майна.
13. Користування майном лише одним з подружжя.
14. Поділ недобудованого будинку.
15. Поділ часток у спільному бізнесі.

У рамках характеристики поділу майна подружжя акцентовано на наступному:

1. Коли можливий нерівний поділ майна?

Підстави, прямо визначені законом:

Відповідно до ст. 70 СК України: суд може відступити від рівності часток за обставин, що мають істотне значення, зокрема:

1) Якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї;

2) Ухилявся від участі в утриманні дітей;

3) Приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;

4) Витрачав його на шкоду інтересам сім’ї;

5) Якщо з позивачем проживають діти, (в т.ч. непрацездатні повнолітні) за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім.

Визнання майна, набутого в шлюбі, приватною власністю:

Дарування;
Майно, придбане за особисті кошти.

Визнання особистого майна спільним:

Ремонт/покращення/ поліпшення житла;
Встановлення факту спільного проживання;
Поділ земельної ділянки при поділі побудованого на ній будинку.

Інші підстави:

Врахування боргів при поділі;
Поділ з урахуванням фактичного користування майном;
Стягнення компенсації за майно;
Поділ недобудованого будинку, готівки та бізнесу.

2. Актуальні підходи ВС до поділу майна подружжя:

Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно; по-друге, в натурі здійснюється поділ майна відповідно до визначених часток. У випадку множинності об’єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов’язувати сторону сплачувати компенсацію. Постанова ВС від 08.08.2023 року у справі №727/3945/21.

Поділ майна з урахуванням ідеальних часток є неефективним способом захисту, буде потребувати нового судового розгляду і порушуватиме права іншого співвласника, який цим майном не користується. Постанова ВС від 31.08.2023 року у справі №686/9818/22.

При вирішенні спору про поділ майна, необхідно встановити не лише обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з’ясувати джерело і час придбання, його вартість та виходити з презумпції рівності часток, а й враховувати інші істотні обставини , що мають значення для справи, зокрема можливість реального поділу майна з виділенням кожному із подружжя окремих видів (об’єктів) майна, можливість спільного користування певним видом майна у разі визначення ідеальних часток у цьому майні та спільного користування неподільною річчю, а також чи був визначений сторонами певний порядок користування спірним майном, матеріальне становище співвласників щодо можливості сплати грошової компенсацію при перевищенні вартості частки, що підлягає виділу іншому із подружжя тощо. Постанова ВС від 21.06.2023 року у справі №654/3751/18.

3. Партнер не дбав про матеріальне становище родини

Партнер не дбав про матеріальне становище родини – ця підстава розглядається як одна з прямих підстав, передбачених ст. 70 СК України, що дозволяє відступити від рівності часток.

Приклад із практики:

У постанові ВС від 30.11.2022 у справі №373/185/21 суд збільшив частку дружини, оскільки:

Чоловік не дбав про належне матеріальне утримання дітей (пошкодив майно, яким вони користувалися);
Ухилявся від сплати аліментів;
Діти залишилися проживати з матір’ю;
Розмір аліментів, які він сплачував, був недостатнім для фізичного, духовного розвитку та лікування дітей.

Висновок:

Сама відсутність роботи чи доходів не є підставою для відступу від рівності часток;
Ця підстава рідко використовується окремо, її зазвичай комбінують з іншими (ухилення від аліментів, шкода майну тощо), щоб отримати позитивне рішення суду.

4. Інший з подружжя ухилявся від участі в утриманні дітей

Приклади судової практики:

Постанова ВС від 05.12.2018, справа №456/828/17:
Суд збільшив частку дружини, оскільки чоловік не працював, не сплачував аліменти, накопичив заборгованість, а також проти нього було відкрите кримінальне провадження за ухилення від сплати аліментів.
Постанова ВС від 15.11.2023, справа №521/11825/20:

ВС зазначив, що проживання дитини з одним із подружжя та наявність заборгованості по аліментах самі по собі не є підставою для збільшення частки.

Висновок:

Найчастіше цю обставину обґрунтовують наявністю заборгованості по аліментах.
Проте ВС маєнеоднозначний підхід: є рішення і «за», і «проти».
Тому для успіху важливо доводити не просто заборгованість, асвідоме ухиленнявід участі в утриманні дітей.

5. Колишній чоловік чи дружина приховали, знищили чи завдали шкоди спільному майну

Приклади з практики:

Постанова ВС від 01.04.2022, справа №753/7032/19:
Чоловік потайки продав автомобіль, куплений під час шлюбу. Суд збільшив частку дружини при поділі нерухомого майна, вказавши, що вона змушена була оскаржувати договір купівлі-продажу авто.
Постанова ВС від 16.01.2023, справа №754/3132/16-ц:

Суд присудив дружині компенсацію у розмірі ½ ринкової вартості автомобіля, який чоловік продав без її згоди. ВС зазначив: якщо неможливо встановити дійсну вартість відчуженого майна, тоді визначається ринкова вартість аналогічного майна на час розгляду справи. Це гарантує справедливу сатисфакцію.

Висновок:

Оціночна категорія: підходи судів різняться.
Оцінюються дії відповідача не лише в шлюбі, а й після.
Компенсація може стягуватись навіть без експертизи (наприклад, якщо відповідач ухиляється від неї).
Внесення коштів на депозит суду — не обов’язкове.
Найпоширеніший підхід: суд стягує грошову компенсацію за відчужене майно.

6. Екс-партнер витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім’ї

Ця підстава розглядається окремо від приховування чи відчуження майна, але за змістом є дуже близькою.

Приклади з практики:

Постанова ВС від 20.02.2019, справа №185/99/17:
Суди попередніх інстанцій не врахували, що чоловік без згоди дружини відчужив транспортні засоби подружжя, а отримані кошти не були використані в інтересах сім’ї. Також чоловік зніс житловий будинок, який належав подружжю на праві спільної сумісної власності. ВС скасував рішення і направив справу на новий розгляд.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.07.2023, справа №469/692/23:
Суд відступив від рівності часток, бо позивачка довела:

чоловік таємно брав кредити і погашав їх із власної зарплати, тобто витрачав спільні кошти на особисті потреби;
систематично не вносив достатньо грошей у сімейний бюджет.

Висновок:

Ця підстава тісно пов’язана з незаконним відчуженням майна та використанням коштів не на користь сім’ї.
Суд оцінює не сам факт витрат, а їх цільове призначення — чи служили вони інтересам сім’ї, чи виключно особистим потребам.

7. З позивачем проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім

Постанова ВС від 01.02.2023, справа №210/3216/15-ц:

Суд не відступив від принципу рівності часток, оскільки:

розмір аліментів (¼ від доходів) уже був визначений судом з урахуванням істотних обставин;
позивач не звертався з вимогою про збільшення розміру аліментів;
не доведено, що встановлений розмір утримання є недостатнім для розвитку та лікування дітей.
Постанова ВС від 20.11.2019, справа №585/3273/2019:

З чоловіка було стягнуто аліменти на 4 дітей у розмірі ½ доходу. Однак суди попередніх інстанцій визнали цей розмір «достатнім», не встановивши реального розміру доходу. ВС вказав, що такий висновок є передчасним, адже без точних даних неможливо оцінити достатність аліментів.

Висновок:

Судова практика тут неоднозначна.
Не можна просто сподіватися, що суд «сам визнає» аліменти недостатніми — потрібно доводити цей факт.
Доказами можуть бути:

переписки, спілкування щодо витрат на дітей;
позови про збільшення аліментів або стягнення додаткових витрат;
факти умисного ухилення від сплати аліментів.
Підстава поширюється і на непрацездатних повнолітніх дітей.

8. Майно, набуте у шлюбі внаслідок дарування

Майно, набуте у шлюбі внаслідок дарування – це окрема категорія — визначення майна, набутого у шлюбі, як приватної власності, якщо воно отримане в дар.

ВС у постанові від 10 листопада 2023 р. у справі №755/12702/22 відмовив у визнанні квартири особистою приватною власністю. Жінка зазначала, що житло було придбане за кошти, які їй подарував дідусь. Він перерахував їй гроші на особистий рахунок, з якого вона оплатила квартиру за договором купівлі-продажу. Суд зазначив, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн) підлягає нотаріальному посвідченню. Пославшись на статті про нікчемність договору внаслідок недодержання його нотаріальної форми, суд вказав, що перераховані кошти в розмірі 752 560 грн перевищували вказаний розмір, тому відсутні підстави стверджувати про дотримання вимоги про нотаріальне посвідчення правочину.
Також цікавою є схожа позиція ВС у постанові від 13.04.2023 у справі №752/14363/21. У цій справі чоловік намагався довести, що спірна квартира є його особистою приватною власністю, оскільки куплена за кошти, які йому подарувала мати. Як доказ надав суду розписку про одержання коштів. ВС дійшов висновку що складена друкованим способом та підписана розписка про отримання 721 000 грн в якості завдатку за придбання спірної квартири, фактично містить умови попереднього договору купівлі-продажу квартири, однак вона у порушення вимог статті 635 ЦК України не посвідчена нотаріально.

Висновок:

Подароване чи успадковане майно є особистим.
Проте потрібно мати належні докази дарування:

нотаріально посвідчений договір (особливо при великих сумах);
розписка може підтвердити факт, але її зміст та форма ретельно перевіряються (щоб не виявилося, що це позика чи завдаток).
Якщо вимога нотаріального посвідчення не дотримана — суд не визнає таке майно особистим.

9. Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти

Постанова ВС від 02.02.2022, справа №335/1576/20:

Спірна квартира була куплена на 80% за кошти дружини, отримані від продажу її особистої квартири. ВС погодився, що квартира є спільною, але з урахуванням того, що купівля відбулась в один день із продажем особистої квартири дружини, та чоловік на той момент не мав доходу — суд визнав переважний внесок дружини.
Постанова ВС від 18.05.2023, справа №344/5528/22 (протилежна позиція):

Сам факт, що продаж особистої квартири й купівля нової відбулися в один день, не є достатнім доказом, що саме ці кошти були використані для придбання майна у шлюбі.

Висновок:

Це досить поширена категорія справ.
Важливо доводити не лише факт продажу особистого майна, а й прямий зв’язок із купівлею нового:

підтвердження розрахунку саме цими коштами;
відсутність доходів в іншого з подружжя у цей час;
часовий проміжок між продажем та купівлею (краще, якщо операції відбуваються майже одночасно).
Розписка про передачу коштів у шлюбі сама по собі не доводить, що кошти були особистими.

10. Визнання особистого майна спільною власністю та його поділ

Якщо за час шлюбу на особистій земельній ділянці було побудовано будинок, цей будинок стане спільною сумісною власністю. І тоді до іншого з подружжя переходить право власності на частину земельної ділянки також. ВС у постанові від 18.10.2023 р. у справі №504/3831/19 наголосив на принципі єдності юридичної долі земельної ділянки та будівлі, що на ній розташована.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові ВС від 16.11.2022 у справі №127/11015/21 де жінка визнала за собою 1/2 земельної ділянки, на якій подружжя побудувало будинок. Хоча ця ЗД належала чоловіку.

У постанові ВС від 21.02.2024 у справі №405/9138/19 суд спільним . відмовив у визнанні майна Позивач не надав доказів на підтвердження того, що його внесок у переобладнання спірного житлового будинку є достатньо значним для можливості визнання спірного майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Суд зазначив, що сам по собі факт перебування сторін у шлюбі на момент здійснення ремонту/реконструкції не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя.

Висновок:

Важливий висновок експертизи.
Незалежно від того, чи ремонт здійснювався в шлюбі – потрібно надавати докази оплат.
Не сплачувати за ремонт готівкою.

11. Встановлення факту проживання однією сім’єю

Постанова ВС 03.05.2023 у справі №208/5484/20 Суд зазначив, що для встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім’ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов’язків, притаманних подружжю. Акцент – на наявності спільного побуту.

Постанова ВС від 20.06.2022 у справі №755/457/17 Майно, набуте під час спільного проживання (не в шлюбі) є об’єктом спільної сумісної власності, якщо:

1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім’ї (при цьому спільною працею осіб необхідно вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об’єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету);

2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. Під час вирішення спору щодо поділу майна необхідно установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Висновок:

Майно, придбане в період спільного проживання, можна ділити, якщо довести спільну участь у його придбанні.
Вимоги до суду не про встановлення факту, а й про поділ майна.
При встановленні факту основне – доведення спільного побуту, наявність взаємних прав/обов’язків.
Доводити і факт і участь у придбанні майна.

12. Врахування боргів при поділі майна

Вимоги по позикам/розпискам можуть розглядатись у судовому спорі про поділ майна подружжя. Є два основні критерії, яким має відповідати позика, щоб в іншого з подружжя виник обов’язок нести відповідальність за нею:

Постанова ВС від 08.11.2023 року у справі №947/31704/19. На рівні закону закріплено підхід, який не пов’язує виникнення обов’язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. У зв’язку із вказаним, навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов’язаною особою, якщо об’єктивно цей договір було укладено в інтересах сім’ї та одержане майно було використано в інтересах сім’ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів. Однак призводить до зловживань, оскільки договір позики може бути не посвідчений нотаріально, легко підробити. Протидія: подавати зустрічний позов про визнання недійсним договору позики, якщо він складений заднім числом. Експертиза давності документа.
Постанова ВС від 14.02.2023 року у справі № 759/864/20. Обставини: Відповідачка заперечувала проти поділу майна, вказувала що сімейний дохід не давав можливості придбати житло, яке позивач хоче поділити. Кошти на житло дав її батько, про що є розписка. Судом першої інстанції з цих підстав було відмовлено у поділі майна (суд підтримав позицію відповідачки, взяв до уваги розписку Однак це рішення було скасовано і те, що кошти на квартиру надавались її батьком). , ВС зазначив, що розписки не спростовують презумпції права спільної сумісної власності на майно, придбане подружжям в період шлюбу, оскільки такі розписки не оформлені як договори дарування, не посвідчені нотаріально. Без нотаріального посвідчення неможливо беззаперечно встановити, чи відповідають дати складення розписок, зазначені в них, дійсним датам їх написання, а відтак, чи передано кошти у дні, зазначені в розписках.

Висновок:

Потрібно розмежовувати розписку «дарування» і розписку позику. Суд має дати висновок про те, чи стосується розписка майна.

13. Користування майном лише одним з подружжя

У постанові ВС від 31.08.2022 у справі №532/1269/20 два автомобілі, були присуджені їх реальним користувачам. За дружиною залишився автомобіль марки «Hyndai IX35», а за чоловіком «Honda Accord». При цьому суд врахував вартість кожного автомобіля і зобов’язав додатково виплатити чоловікові різницю вартості транспортних засобів.

Постанова ВС від 12.04.23 у справі №648/3137/15-ц У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім’єю. Суд визнав за позивачем право власності на житловий будинок, земельну ділянку та будівельні матеріали для будівництва гаражу а за відповідачем – право власності на земельну ділянку і недобудований будинок за іншою адресою та автомобіль з виплатою позивачу компенсації різниці вартості майна у розмірі 287 585,50 грн. Застосований спосіб поділу спірного майна, за яким одному і другому з подружжя виділяється окремий житловий будинок, є найбільш прийнятним у цьому випадку, оскільки вирішує спір по суті і забезпечує кожному з подружжя можливість володіння і користування окремим, а не спільним, нерухомим майном.

Висновок:

Порядок користування майном має враховуватись судом.
Інколи є можливість залишити клієнту те майно, яким він користується. Або віддати опоненту те, яким не користується клієнт.

14. Поділ недобудованого будинку

Постанова ВС від 12.04.2023 року у справі №511/2303/19. При поділі недобудованого будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію . Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.

Висновок:

Якщо будинок не введений в експлуатацію (навіть якщо збудований) – то суд не може його ділити, визнаючи право власності по ½ на цей будинок.
Судова практика не стабільна. Інколи простіше просити компенсацію. Це питання зараз на розгляді у ВП ВС (справа №607/10858/22).

15. Поділ часток у спільному бізнесі

Постанова ВС від 10.04.2024 року у справі №760/20948/16-ц ВП ВС відступила від попередніх 4х висновків ВСУ та ВС, зазначивши що: один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статний капітал цього товариства. Посилаючись на інші рішення ВС «натякнув», що вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Загальна ринкова вартість визначається так: вартість активів – вартість зобов’язань. Зазначив, що презумпція спільної сумісної власності та правила її спростування враховується при вирішенні питання про виплату частини вартості частки у статутному капіталі ТОВ.

Висновок:

Поділ бізнесу, як правило, завжди не рівний. Майно і гроші – власність ТОВ, а не подружжя.

Першоджерело - https://tinyurl.com/yra92wf7