Подання заяви до неналежного суду не перериває строку для заявлення грошових вимог
Матеріал підготувала Тетяна Рабко, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства
Публікації лекторів
04.09.2026

В постанові  від 20 серпня 2026 року по справі №910/9573/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (https://surl.li/hxfikh) зроблено висновок про те, що помилка під час вибору суду в підсистемі «Електронний суд» не змінює дату звернення до належного господарського суду

Обставини справи

Предметом касаційного перегляду є правильність висновків господарських судів про те, що ДП "ММТП" звернулося із заявою з грошовими вимогами до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За ч. 4 ст. 45 КУзПБ кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Їхні вимоги задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Верховний Суд у постановах від 17.03.2021 у справі №904/678/20 та від 19.01.2023 у справі №902/207/22 виснував, що визначений ч. 1 ст. 45 КУзПБ строк є спеціальним строком у процедурі банкрутства та не може бути поновлений господарським судом незалежно від поважності причин його пропуску.

Верховний Суд ураховує, що ДП "ММТП" не просить поновити цей строк, а наполягає на тому, що належною датою подання заяви є 21.10.2025. Тому для вирішення спору належить визначити правове значення направлення документа через підсистему "Електронний суд" до господарського суду, який не розглядає відповідну справу про банкрутство.

Порядок функціонування підсистеми "Електронний суд" урегульовано Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення).

Відповідно до п. 24 Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя. За п. 26 Положення електронні документи створюються шляхом заповнення форм, підписуються кваліфікованим електронним підписом і надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. Згідно з п. 28 Положення дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

Пунктом 39 Положення визначено строки та загальні правила реєстрації документів, що надійшли через Електронний суд. За п. 40 Положення відповідальний працівник перед реєстрацією повинен переконатися, що документ доступний для перегляду; якщо відкрити (переглянути) його неможливо, документ не реєструється, про що складається відповідний акт. Відповідно до п. 41 Положення в разі реєстрації документа користувачу автоматично надсилається відповідне повідомлення, а в іншому випадку - повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації.

Наведені приписи розмежовують надсилання документа користувачем, його надходження до обраного адресата та подальшу реєстрацію цим адресатом. Вони не надають документу, направленому одному господарському суду, статусу документа, поданого до іншого господарського суду.

Згідно з ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Ця норма визначає момент учинення процесуальної дії, але не змінює обраного заявником суду-адресата.

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 21.10.2025 ДП "ММТП" направило заяву до Господарського суду Київської області, а до Господарського суду міста Києва, який розглядає справу №910/9573/25 про банкрутство Боржника, звернулося 23.10.2025.

Наявна в матеріалах справи заява, яка подана до Господарського суду міста Києва, містить системну відмітку про її формування в підсистемі "Електронний суд" 23.10.2025. Водночас картка руху електронного документа фіксує, що адресатом відправлення 21.10.2025 був Господарський суд Київської області. Отже, зміст заяви, сформованої 23.10.2025, не підтверджує її направлення до Господарського суду міста Києва 21.10.2025.

У касаційній скарзі ДП "ММТП" зазначає, що під час вибору адресата помилково вказало Господарський суд Київської області замість Господарського суду міста Києва. Тому вжите скаржником словосполучення "технічна помилка" характеризує помилку користувача під час заповнення електронної форми, а не збій чи технічну несправність ЄСІТС. Скаржник не стверджує, що обрав належний господарський суд, а підсистема самостійно змінила адресата документа.

У постанові від 14.04.2025 у справі №904/2796/22 Верховний Суд розглядав доводи про те, що направлення процесуального документа до іншого суду сталося через технічний збій. Верховний Суд урахував установлену апеляційним судом відсутність доказів технічної несправності підсистеми та зазначив, що направлення могло бути наслідком помилки користувача під час заповнення кроку "регіон та суд".

Висновки цієї постанови враховуються у цій справі лише в частині розмежування технічної несправності підсистеми і помилки користувача під час вибору адресата. Питання поновлення строку апеляційного оскарження та оцінки тривалості бездіяльності скаржника, вирішені у справі №904/2796/22, не є тотожними правовому питанню у цій справі.

З огляду на встановлену господарськими судами хронологію та правила функціонування підсистеми "Електронний суд" Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій: для цілей ч. 1 ст. 45 КУзПБ датою звернення Порту до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є 23.10.2025, а не 21.10.2025.

Те, що Порт після отримання повідомлення про відмову невідкладно, 23.10.2025, звернувся до належного господарського суду, не змінює дати цього звернення. Ч. 4 ст. 45 КУзПБ не надає господарському суду дискреції не застосовувати встановлений нею наслідок залежно від тривалості прострочення, причин помилки чи оперативності повторного подання.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx

Актуальна судова практика у сфері електронного судочинства https://surl.li/gwkvtg

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

Апеляційна скарга у банкрутстві: обов’язок повідомлення інших кредиторів https://surl.li/rdmxlc

Організаційні помилки не змінюють процесуальних строків https://surl.li/kksoyh