Підстави касаційного оскарження. Касаційні фільтри

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками підстави касаційного оскарження, а саме:

1. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку і ті, які за загальним правилом касаційному оскарженню не підлягають.

3. Підстави касаційного оскарження.

4. Підстави обов’язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

5. Підстави скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

У рамках характеристики касаційного оскарження акцентовано на наступному:

1. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції переглядає справу в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права .

Касаційний суд:

· є «судом права», а не «судом фактів»;

· не встановлює нові факти і не переоцінює докази;

· обмежений підставами відкритого касаційного провадження .

Виключення, коли суд не обмежений доводами скарги:

· виявлення істотних порушень процесуального права;

· порушення правил юрисдикції;

· необхідність врахування нового правового висновку Верховного Суду після подання скарги .

Судова практика:

· Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 127/18513/18 — касаційний перегляд є екстраординарним і обмежений питаннями права.

2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку і ті, які не підлягають

Можуть бути оскаржені:

1. Рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду та відповідні постанови апеляційного суду.

2. Окремі ухвали судів першої та апеляційної інстанцій (вичерпний перелік у процесуальних кодексах).

Касаційні фільтри:

· не підлягають касації малозначні справи;

· допускається касація, якщо:

- справа не є малозначною;

- або перевищено встановлений поріг ціни позову.

Не підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом):

· малозначні справи;

· справи незначної складності (в адміністративному судочинстві);

· інші випадки, визначені процесуальним законом.

Важливо: є категорії справ, які не можуть бути малозначними (наприклад, спадкові, сімейні, приватизація тощо).

3. Підстави касаційного оскарження

Підставами є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, але лише у трьох випадках:

1. Застосування норми без урахування висновку Верховного Суду

· Практика: Постанова ОП КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 — ця підстава охоплює і порушення процесуального права.

2. Необхідність відступлення від висновку Верховного Суду

· Практика: Постанови ВП ВС від 04.09.2018 (№ 823/2042/16) та 09.02.2021 (№ 381/622/17) — визначають підстави для відступу.

3. Відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права

Практика:

· Ухвала КЦС ВС від 15.04.2020 у справі № 202/1650/19 — відсутність конкретизації норми = відмова;

· Ухвала КЦС ВС від 18.10.2023 у справі № 554/7164/21 — суд не доповнює скаргу замість заявника;

· Ухвала КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/19288/21 — необхідно чітко визначити норму;

· Постанова КАС ВС від 21.03.2024 у справі № 640/7688/21 — оцінка подібності правовідносин;

· Постанова ВП ВС від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 — критерії подібності правовідносин.

4. Підстави обов’язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд

Це безумовні (імперативні) підстави (ч. 1 ст. 411 ЦПК тощо):

1. Неповноважний склад суду

2. Участь судді, якому обґрунтовано заявлено відвід

3. Відсутність підпису судді або підпис не тих суддів

4. Рішення ухвалене не тим складом суду

5. Розгляд справи без належного повідомлення учасника

6. Порушення правил юрисдикції

7. Рішення щодо прав осіб, не залучених до справи

Судова практика:

· Постанова ОП КГС ВС від 15.11.2024 у справі № 910/21039/20 — якщо наявна обов’язкова підстава, інші доводи не оцінюються;

· Постанова ОП КЦС ВС від 09.12.2024 у справі № 705/4763/22 — критерії неповноважного складу суду ;

· Ухвала КГС ВС від 11.07.2024 у справі № 910/3268/22 — розмежування «розгляду» і «вирішення» справи .

5. Підстави скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд

Судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо (ч. 1 ст. 411 ЦПК, ч. 1 ст. 310 ГПК, ч. 3 ст. 353 КАС):

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

п. 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 411 ЦПК, ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК, ч.ч. 1, 3 ст. 353 КАС):

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

Обов’язкові підстави скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Першоджерело https://tinyurl.com/yt3d33v5