Про скасування судових рішень у зв’язку з передчасним залишенням позову без розгляду без надання можливості обгрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 520/18890/25
Рух справи:
16 липня 2025 року Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОПТІВСЬКЕ» (далі - ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОПТІВСЬКЕ»), ОСОБА_1, у якому просило встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОПТІВСЬКЕ» п.н. 43548542 - ОСОБА_1
Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення:
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позов залишено без розгляду.
Судове рішення вмотивовано тим, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та в разі її подання - з дотриманням вимог ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду
Суд першої інстанції виснував, що оскільки 40-ий день з дня вручення податкової вимоги форми закінчився ще в лютому 2025 року, то і строк звернення до суду із цим позовом сплив в лютому 2025, За таких обставин, оскільки позовна заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, який у силу приписів ст. 270 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не може бути поновлений, остання підлягає залишенню без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області - залишено без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №520/18890/25 змінено з підстав і мотивів, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, проте, з інших підстав і мотивів.
Суд апеляційної інстанції уважав, що звернення до суду з заявою щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України в порядку статті 283 КАС України є окремим видом судового провадження, яке має бути ініційоване податковим органом протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Тобто, звернення в порядку статті 283 КАС України відбувається лише з метою термінового розгляду заяв.
Водночас норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють «особливої» процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Провадження в суді касаційної інстанції:
Не погодившись із ухвалою та постановою судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, а справу №520/18890/25 для подальшого судового розгляду направити до суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що матеріали справи №520/18890/25 не містять процесуальних рішень щодо надання можливості ГУ ДПС скористатися правом подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказанням поважності причин такого пропуску.
Суд першої інстанції повинен був виконати свій обов`язок та надати ГУ ДПС можливість подати заяву про поновлення строку перед тим, як залишити позов без розгляду, зважаючи на те, що позов подано із пропуском строку звернення. Такий обов`язок суду ґрунтується на принципах доступу до правосуддя, невиконання такого обов`язку є порушенням процесуального законодавства.
Позиція Верховного Суду:
Суд першої інстанції, який дійшов висновку, що позовна заява у цій справі така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, залишив позов без розгляду з підстав, передбачених статтею 270 КАС України.
Так, стаття 270 КАС України встановлює особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах за зверненнями податкових органів у порядку статті 283 цього Кодексу.
Частиною першою статті 270 КАС України передбачено, що на обчислення строків у таких справах не поширюються правила частин другої-десятої статті 120 цього Кодексу.
Отже, частина шоста статті 120 КАС України не застосовується до строків, визначених статтею 283 КАС України, через пряму заборону статті 270 КАС України.
Окрім цього, частиною п`ятою статті 270 КАС України визначено, що строк подання позовних заяв не може бути поновлений, а позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Як було зазначено вище, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, змінивши мотиви стосовно строків звернення до суду в порядку ст. 289-2 КАС України.
Суд апеляційної інстанції послався на п. 8 ч. 1 ст. 270 КАС України та зазначив, що оскільки позивачем пропущено тримісячного строку звернення до суду, встановленого абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, то позовна заява ГУ ДПС у Харківській області підлягає залишенню без розгляду.
Разом із тим, за наявною позицією Верховного Суду у такій категорії справ щодо реалізації права на звернення до суду згідно зі статтею 289-2 КАС України в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, поза увагою судів попередніх інстанцій залишено наступне.
У частині першій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначена норма кореспондується й з приписами частини першої статті 169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У той же час, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).
При цьому дії судді першої інстанції, які мають вчинятись за наслідком отриманням позовної заяви визначені в статті 171 КАС України.
За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України вказано, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Слід звернути увагу, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами вже наведеної частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її буквальному аналізі, вказує про обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи.
З цього слідує, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою у ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду.
Висновок:
У цій справі, звертаючись з позовом, податковий орган не ставив питання щодо поновлення пропуску строку, клопотань щодо його поновлення не заявляв.
17 липня 2025 року суд першої інстанції прийняв адміністративний позов до розгляду та відкрив спрощене провадження.
У подальшому 18 липня 2025 року відповідачі надали відзиви на позов, у яких, в тому числі, заявники просили залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.
21 липня 2025 року суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду.
Отже, за наведеного вище правового регулювання та висновків Верховного Суду щодо розгляду справ такої категорії Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не надав можливості позивачу скористатися правом подати заяву/клопотання, у якій би пропонувалось вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду у відповідь на заявлені відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду.
Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.
Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду цієї адміністративної справи.