Постанова Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 490/6668/21: перед звільненням позивача на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України відповідачу необхідно було отримати згоду профспілкового органу на звільнення або незгоду з таким звільненням
Обставини справи
У травні 2021 року ознайомився з двома наказами: від 30 квітня 2021 року № 181 та від 11 травня 2021 року № 193, у яких мова йшла про зміну істотних умов праці, зокрема в частині розміру премії. Відповідно до змісту останнього наказу він переведений з посади старшого стрільця 5 розряду стрілецької команди з профілактичної роботи по Херсонському та Миколаївському регіонах НОР-1 на посаду старшого стрільця 5 розряду стрілецької команди з охорони вантажів і об’єктів станції Миколаїв НОР-4. Тобто при переведенні змінилося профілювання команди – з команди з профілактичної роботи на команду з охорони вантажів і об’єктів, та прив’язка до місцевості – Херсонський та Миколаївський регіони НОР-1 на ст. Миколаїв НОР-4, а також юридичні адреси та керівництво. Вказував, що нові посадові інструкції, обсяг завдань, які покладаються на команду з охорони вантажів та об’єктів, посадові інструкції працівників цієї команди він не отримував. Крім того, професійні обов’язки з профілактичної роботи та команди охорони вантажів і об’єктів кардинально відрізняються і фактично відбувається зміна службових обов’язків, обсягу робіт і завдань. Вважає, що відбулося саме переведення на нову роботу, а не переміщення, згоду на яке він не надавав. Листом від 26 травня 2021 року відповідач повідомив його та інших працівників, що на підставі наказів від 30 квітня 2021 року № 181 та від 11 травня 2021 року № 193 внесені зміни до істотних умов праці, зокрема в частині розміру премії. У цьому ж листі його повідомлено про наслідки, передбачені пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Обґрунтування Суду
Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці – це виключне повноваження власника. Питання належності тих чи інших умов праці до істотних або неістотних виникає тоді, коли в роботодавця є необхідність їх змінити. У цих випадках роботодавцеві потрібно узгодити це питання з кожним працівником, оскільки одна й та сама умова праці для одного з них може бути істотною, а для іншого – ні.
У постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 (провадження № 61- 30894сво18) наведено правовий висновок про те, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП України) суд має зупинити провадження у справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення.
Відсутність такого рішення на час звільнення працівника сама собою не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.
Отже, законодавець зобов’язує суд у разі з’ясування того, що немає рішення профспілкового органу щодо звільнення працівника, зупинити розгляд справи та звернутися до такого профспілкового органу.
Апеляційний суд, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, виходив із того, що звільнення позивача проведено відповідачем із дотриманням вимог закону.
При цьому не врахував, що ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету Одеського загону воєнізованої охорони.
Отже, перед звільненням позивача відповідачу відповідно до вимог статті 252 КЗпП України та частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» необхідно було отримати згоду профспілкового комітету Одеського загону воєнізованої охорони на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України або щодо незгоди з таким звільненням.
Матеріали справи не містять згоди/відмови профспілкового комітету, членом якої є позивач, на його звільнення з роботи за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Не вирішивши питання про зупинення провадження у справі для отримання згоди або відмови у наданні згоди профспілки Одеського загону воєнізованої охорони на звільнення працівника, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог законодавства про працю.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/mryn9f8h
Більше правових позицій у Дайджесті судової практики з трудових спорів за І квартал 2024 року Комітету НААУ з питань трудового права. https://tinyurl.com/3feafrtk