Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками пенсійне забезпечення військовослужбовців, а саме:
1. Надмірний формалізм при розгляді звернення.
2. Строки звернення військовослужбовців до суду в пенсійних спорах
3. Відмови у перерахунку пенсії військовослужбовця в звʼязку з неподанням розрахунку вислуги років
4. Застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеження максимального розміру пенсії
5. Практика ЄСПЛ
6. Проблеми виконання судових рішень
У рамках характеристики пенсійного забезпечення військовослужбовців акцентовано на наступному:
1. Надмірний формалізм при розгляді звернення
У постанові КАС ВС від 22.07.2025 у справі № 580/710/24 Верховний Суд наголосив на недопустимості надмірного формалізму при розгляді звернення про перерахунок пенсії.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що адвокатський запит не є належною формою звернення за перерахунком пенсії, оскільки законодавством передбачено подання особистої заяви пенсіонером або його законним представником.
Верховний Суд зазначив, що статті 36, 40, 42–43 Закону України «Про адміністративну процедуру» вимагають оцінювати насамперед зміст звернення, а не його форму. Якщо з адвокатського запиту чітко вбачається волевиявлення особи щодо перерахунку пенсії, таке звернення повинно розглядатися як належне.
Суд підкреслив, що відмова лише з формальних підстав без встановлення дійсного волевиявлення особи є проявом надмірного формалізму, який:
● обмежує конституційне право на соціальне забезпечення;
● суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права.
2. Строки звернення військовослужбовців до суду в пенсійних спорах
У постанові КАС ВС від 19.05.2026 у справі № 520/22229/24 Верховний Суд сформулював два ключові висновки.
Перший стосується строків звернення до суду. Частина 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ є спеціальною нормою та передбачає, що якщо перерахунок пенсії не проведено з вини органів Пенсійного фонду або органів, які видають довідки, він здійснюється з дати виникнення права без будь-якого строкового обмеження.
Отже:
● шестимісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 122 КАС України, не застосовується;
● порушене право має триваючий характер;
● ця позиція підтверджена зразковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23.
Аналогічний підхід підтверджено постановою КАС ВС від 09.03.2026 у справі № 560/3419/24, де зазначено, що:
● перерахунок пенсії, не здійснений з вини державних органів, проводиться без обмеження строком;
● такий перерахунок не залежить від звернення пенсіонера і має бути здійснений Пенсійним фондом автоматично з моменту виникнення відповідної підстави.
3. Відмови у перерахунку пенсії військовослужбовця у зв'язку з неподанням розрахунку вислуги років
У постанові КАС ВС від 29.01.2025 у справі № 580/460/24 Верховний Суд визнав протиправною відмову у перерахунку пенсії через неподання розрахунку вислуги років.
Суд зазначив, що:
● неподання заявником розрахунку вислуги років саме по собі не може бути підставою для відмови;
● Пенсійний фонд має можливість самостійно витребувати необхідні документи від компетентного органу;
● або повідомити заявника про необхідність їх подання.
Особливо наголошено, що держава повинна забезпечувати належний соціальний захист осіб, які брали участь у захисті Батьківщини.
Верховний Суд визнав відмову у перерахунку пенсії із врахуванням додаткової вислуги років протиправною та скасував рішення судів попередніх інстанцій.
4. Застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеження максимального розміру пенсії
У постанові КАС ВС від 27.02.2026 у справі № 400/3676/25 Суд зазначив, що зміна умов пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, можлива лише шляхом внесення змін до Закону № 2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова КМУ № 1 від 03.01.2025 передбачала застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсій, що перевищували десятикратний прожитковий мінімум.
Верховний Суд дійшов висновку, що:
● застосування таких коефіцієнтів не відповідає статтям 19 і 92 Конституції України та статті 2 КАС України;
● відповідні дії Пенсійного фонду є протиправними.
Лектор також зазначає, що:
● рішеннями адміністративних судів було визнано протиправним і нечинним пункт 1 Постанови КМУ № 1 у відповідній частині;
● постановою КАС ВС від 20.05.2026 касаційну скаргу КМУ залишено без задоволення;
● Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1.
5. Практика ЄСПЛ
● Справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (15.10.2009):
Це перше пілотне рішення ЄСПЛ щодо системного невиконання Україною рішень національних судів.
Суд встановив порушення:
● статті 6 § 1 Конвенції;
● статті 1 Першого протоколу;
● статті 13 Конвенції.
Основні висновки:
● держава не може виправдовувати невиконання судових рішень відсутністю бюджетних коштів;
● в Україні відсутній ефективний засіб юридичного захисту щодо невиконання судових рішень;
● проблема має системний характер.
● Справа «Суханов та Ільченко проти України» (26.06.2014):
ЄСПЛ зазначив, що соціальні виплати можуть становити майновий інтерес у розумінні статті 1 Першого протоколу.
Будь-яке втручання у право мирного володіння майном повинно:
● бути законним;
● переслідувати легітимну мету;
● бути пропорційним;
● забезпечувати справедливий баланс між суспільним інтересом і правами особи.
Такий баланс відсутній, якщо на особу покладається надмірний тягар.
6. Проблеми виконання судових рішень
Лектор визначає проблему виконання судових рішень як системну.
Основні проблеми:
● після пілотного рішення «Іванов проти України» структурна проблема невиконання рішень залишається невирішеною; Національна стратегія неодноразово переносилася, а Комітет міністрів Ради Європи наголошує, що невиконання рішень становить загрозу верховенству права.
● попри скасування Постанови КМУ № 821 щодо порядку фінансування виплат за судовими рішеннями, Пенсійний фонд повідомляє про відсутність визначеного механізму фінансування та звертається за додатковими роз'ясненнями до Міністерства соціальної політики.
● судовий контроль за виконанням рішень здійснюється шляхом подання звітів. За невиконання рішення без поважних причин суд може накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень. Якщо ж доведено відсутність бюджетних асигнувань та вжиття всіх необхідних заходів для їх отримання, суд може зменшити штраф або звільнити від його сплати.
● після рішення Конституційного Суду від 10.03.2026 КАС ВС дійшов висновку, що за подання апеляційних та касаційних скарг у межах судового контролю за виконанням рішень судовий збір не справляється.
● Верховний Суд наголосив, що невиконання судового рішення не може бути предметом окремого адміністративного позову. Захист має здійснюватися через механізми судового контролю, передбачені статтями 382–383 КАС України.
Першоджерело https://tinyurl.com/4e662b6s