Педагогічний гнів чи булінг: правові нюанси в огляді судової практики
Матеріал підготувала Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, тренер курсу програми Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини».
Публікації лекторів
03.08.2021

Шкільний конфлікт за участі директора ліцею на Львівщині, яка вживала відносно учнів 7 та 10 класів образливі слова та висловлювання «королева бомжів» , «міс секондхенду», «міс помийка» та інші відносно одягу та зовнішності дітей, частина з яких вимушено покинули заклад освіти та перейшли навчатися до інших, широко та різнобічно обговорювався в суспільстві та став предметом судового розгляду як справа про адміністративне правопорушення.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 13.05.2021 р. у справі №454/1283/21 директора ліцею визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 360 грн., а також стягнуто в дохід держави 454 грн. судового збору.

Як слідує з матеріалів справи, заявами батьків учнів до органу поліції було ініційовано притягнення директора ліцею до відповідальності за вчинення булінгу щодо дітей під час освітнього процесу, який полягає у систематичному привселюдному обзиванні частини учнів, висловлюванні в їх адресу образливими словами, зневажливим тоном розмови, частим підвищенням голосу, погрозами, приниженням честі та гідності.

Обставини щодо вчинення психологічного тиску директором на дітей підтверджені, зокрема, усними та письмовими пояснення учнів ліцею та учнів, які покинули даний навчальний заклад через образи та висміювання директором.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєї вини не визнала, відповідно до її пояснень фактів булінгу дітей не вчиняла, частина обвинувачень є вигадкою. Прояв педагогічного гніву мав місце в 10 класі у відповідь на скарги вчителів на вимагання оцінок та нецензурні висловлювання. Приниження чи булінг стосовно учнів 7 класу ніколи не було.

Дослідженим у судовому засіданні технічним носієм із аудіозаписом, встановлено, що на такому міститься запис розмови із голосом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності , де вона звертається до учнів ліцею використовуючи у своїй розмові слова які принижують учнів, розмовляє зневажливим тоном, чим чинить на них психологічний тиск.

Здійснивши системний аналіз положень КУпАП та Закону України «Про освіту» судом вказано в судовому рішенні, що суть адміністративного правопорушення має включати не лише дані про булінг, але і час, місце здійснення самого булінгу, фактичні дані відносно того, що зазначений факт мав місце, коли, ким та яким чином він був здійснений.

Досліджені у судовому засіданні заяви та письмові пояснення, а також пояснення надані у судовому засіданні учасниками справи, вказують на систематичність протиправних дій директора відносно учнів ліцею із зазначенням періоду часу в якому вчинено такі дії, наявні наслідки таких дій, зокрема те, що деякі учні ліцею були змушені перевестись у інші навчальні заклади, інші не бажали відвідувати ліцей, також чітко спостерігається цькування учнів внаслідок якого вони зазнали приниження. Відтак, в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП , враховуючи характер якого та особу правопорушника суд визнав за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Львівським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу директора ліцею та постановою від 16.06.2021 р. залишено без змін постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 13.05.2021 р. у справі № 454/1283/21, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до відповідальності – без задоволення.

Апелянт вважає, що надані у судовому засіданні свідчення дітей та їх батьків, можуть лише свідчити про наявність, з їх сторони, претензій до неї як до директора школи, а не про наявність в її діях булінгу. Підкреслює, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП, отже оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Апеляційним судом підтримано висновки суду першої інстанції щодо доведеності факту вчинення директором ліцею правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП, та вказано наступне.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП характеризується: діяннями учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу; наслідками у вигляді заподіяння чи можливості заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого; причинному зв`язку між діяннями та наслідками.

Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умислом. Мотивом даного правопорушення може бути, як особиста неприязнь до потерпілого так і бажання самоутвердитися у суспільстві чи у будь-якій суспільній групі. Метою цього адміністративного правопорушення є завдання чи можливість завдання потерпілому фізичної чи психологічної шкоди.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини, які захищають фізичне та психологічне здоров`я потерпілого, його фізичну недоторканість, честь, гідність, сексуальну свободу.

За результатами апеляційного розгляду встановлено, що у ході розгляду справи у суді першої інстанції зазначені обставини, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4КУпАП були доведені поза розумним сумнівом.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, висновок судді про доведеність винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, заяві, письмових поясненнях, технічним носієм із аудіозаписом, які містяться в матеріалах справи про вчинення адміністративного правопорушення, а також поясненнях наданих у судовому засіданні учасниками справи.

Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості.

Покликання апелянта про те, що досліджений у судовому засіданні технічний носій із аудіозаписом, не може бути доказом її вини, суд оцінює критично, враховуючи приписи статті 251 КУпАП щодо доказів в справі про адміністративне правопорушення та обов’язку щодо їх збирання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 255 цього Кодексу.

З врахуванням вказаної норми закону, долучення до матеріалів справи технічного носія із аудіо записом здійснено особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в даному випадку ст. інспектором ювенальної превенції органу поліції , тому підстав вважати його неналежним доказом у суду немає.

(Повний текст судових рішень: https://bit.ly/3AniNuX )

Більше про особливості реагування на випадки булінгу в закладах освіти, відповідальність учасників освітнього процесу, правові аспекти та практичні поради з питань протидії та профілактики цькування, судову практику у справах про булінг можливо дізнатися під час тематичних заходів у Вищій школі адвокатури НААУ згідно розкладу, деталі та реєстрація за посиланням:

  • Вебінар «Судова практика у справах про булінг: відповідальність педагогів, учнів та батьків»

    Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/37jbGXH

  • Вебінар «Булінг: Порядок реагування та відповідальність керівника закладу освіти»

    Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3Ab0f0y

  • Дводенний навчальний курс «Булінг: попередження, відповідальність, захист. Навчання без страху», деталі та реєстрація:

Оффлайн – участь: https://bit.ly/3A6cXhh

Онлайн – трансляція: https://bit.ly/3s05Wf1