Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
04.06.2021

Особливості допиту дитини, яка потерпіла від злочину

Смірнова Ірина, адвокат, член Комітету захисту прав людини

Непоодинокими є випадки вчинення кримінальних правопорушень щодо дітей. У таких ситуаціях дитина набуває процесуального статусу потерпілого в кримінальному провадженні. Дитину вважають потерпілою, якщо їй кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Конвенція про права дитини 1989 р. визначає, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до цієї особи, вона не досягає повноліття раніше.

У цивільному та сімейному законодавстві України особу, що не досягла 18 років, визначають поняттям «малолітня» та «неповнолітня».

У кримінальному процесуальному законодавстві в п. 11, 12 ст. 3 КПК України також закріплено визначення зазначеного поняття. Під малолітньою особою розуміють дитину до досягнення нею чотирнадцяти років, під неповнолітньою – малолітню особу, а також дитину від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Отже, у положеннях чинного законодавства не встановлено мінімального віку потерпілого.

Щодо процесуального статусу в кримінальному провадженні дітей, то вони являють собою особливу соціально-вразливу групу, щодо яких законом передбачено закріплення додаткових правових гарантій для захисту їх прав і законних інтересів.

Декларація прав дитини 1959 р. закріплює принцип, що дитина за будь-яких обставин має бути серед тих, які першими одержують захист і допомогу. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Зазначене положення корелює з частиною 2 ст. 10 КПК України, де закріплено, що у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Дитина має свою специфіку, яка пов’язана із її віком, рівнем інтелектуального, емоційного розвитку, життєвим досвідом. Усе це впливає на можливість сприйняття нею подій кримінального правопорушення та можливість надати оцінку таким подіям.

У таких ситуаціях важливим є дотримання гарантій поводження з потерпілою дитиною з врахуванням її віку, рівня зрілості, інтелектуального розвитку, дитина має розуміти хід кримінального провадження.

Потерпілому відводиться значуща роль у кримінальному провадженні, оскільки часто надана саме потерпілим інформація сприяє доказуванню у справі та встановленню істини.

Одним із способів отримання такої інформаціє є допит потерпілої особи. При цьому допит дитини в кримінальному провадженні має свою специфіку.

Чинним законодавством передбачено, що у випадку, якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи.

На практиці виникають випадки, коли існує необхідність неодноразово опитати/допитати дитину (неодноразовий допит слідчим, опитування при проведенні різного роду судово-медичних експертиз, при проведенні психолого-психіатричних експертиз та ін.). В окремих випадках це може призвести в т.ч. і до психологічної травматизації дитини.

Із метою уникнення або мінімізації можливої психологічної травматизації дитини в кримінальному провадженні мають бути забезпечені всі гарантії, стандарти прав дитини-потерпілої від злочину.

Чинний КПК України передбачає можливість проводити допит не тільки за місцем проведення досудового розслідування, а також в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.

Отже, місце для допиту має бути обрано так, щоб забезпечити зменшення можливої психологічної травматизації дитини. Допит, наприклад може відбуватися за місцем проживання чи місцем навчання дитини і в атмосфері, дружній для дитини, із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. На практиці існують випадки проведення допитів у непристосованих приміщеннях, що не сприяє налагодженню необхідного контакту з дитиною.

На етапі досудового слідства ефективною є методика допиту дитини – «Зелена кімната». Зазначена методика розроблена з метою впровадження найкращого досвіду допиту дитини, коли не травмують останню та забезпечують можливість зібрати всі необхідні докази у справі.

На жаль, випадки допиту потерпілої дитини за методикою «Зелена кімната» не є частими, зважаючи на невелику кількість таких «Зелених кімнат», а, отже, значну віддаленість правоохоронних органів від таких спеціально обладнаних приміщень.

Закон передбачає, що допит дитини в кримінальному провадженні проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря. Із цього положення законодавства, витікає, що обов’язкова участь адвоката не передбачена при допиті дитини-потерпілої.

На законодавчому рівні особливу увагу присвячено закріпленню гарантій для неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого, чого не можна сказати про статус неповнолітнього, малолітнього, який є потерпілим у справі.

Статтею 52 КПК України передбачено обов’язкову участь захисника в кримінальному провадженні щодо осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років (із моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою).

У Декларації прав дитини зазначено, що «дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, уключаючи належний правовий захист.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що діти мають право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно із цим Законом.

Вважаю, що необхідним є закріплення в КПК України на рівні із законним представником обов’язкову участь представника дитини, особою, яка має право бути захисником, із метою надання професійної правової допомоги.

Також законодавчо закріплено обмеження щодо часу допиту. Так, допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом – понад дві години на день. Перед допитом дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, повідомляють про необхідність давання правдивих показань, не попереджаючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

Під час допиту дитини законний представник, педагог, психолог, лікар мають право заперечувати проти запитань та ставити свої запитання.

Поряд із загальними положеннями щодо допиту дитини, допит дитини у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості, злочинів, учинених із застосуванням насильства або погрози застосування такого насильства, має свої особливості.

Законодавство містить заборону у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, учинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показах не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом із підозрюваним.

Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства закріплено такі положення:

«Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав й інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження, зокрема шляхом: забезпечення уникнення контакту між жертвами та правопорушниками в суді та приміщеннях правоохоронних органів, крім випадків, коли компетентні органи встановлять інше в найкращих інтересах дитини або коли розслідування чи провадження вимагають такого контакту» (п. g, ч. 1 ст. 31);

«Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення: проведення опитувань дитини, якщо це необхідно, у спеціально обладнаному та прилаштованому для цих цілей приміщенні; проведення опитувань дитини особою, спеціально підготовленою для цих цілей; проведення всіх опитувань дитини одними й тими самими особами, якщо це можливо та де це доцільно; якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження; можливості супроводження дитини її законним представником або, де це доцільно, дорослим, якого вона сама вибирає, якщо стосовно цієї особи не буде винесено мотивованого рішення про інше» (п. b, c, d, e, f ч. 1 ст. 35);

Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення згідно з нормами національного законодавства можливості: жертві свідчити, не перебуваючи при цьому в залі суду, тобто шляхом використання належних комунікаційних технологій (п. b) ч. 2 ст. 36).

Аналогічна можливість передбачена й національним законодавством України, а саме частиною 1 статті 336 КПК України.

Судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться за межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження) (ч. 4 ст. 354 КПК України).

У якості позитивного досвіду застосування дистанційного судового провадження за участі дитини можна навести справу № 317/2782/20. Під час її розгляду суд своєю ухвалою задовольнив клопотання прокурора про допит неповнолітньої потерпілої поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження). Своє рішення суд обґрунтував необхідністю запобігти або мінімізувати психологічне травмування малолітніх потерпілих, яке може бути викликане їхнім особистим візуальним контактом з обвинуваченим.

Крім того, існує можливість уникнення допиту дитини під час судового розгляду кримінального провадження, у т.ч., якщо суду будуть надані відомості, що повторний допит у суді може бути травматичним для дитини.

Така можливість передбачена ч. 1 ст. 225 КПК України, якою передбачено: «У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їхній допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, у тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється в судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду».

Позитивним досвідом реалізації ст. 225 КПК України можна вважати ухвалу одного з київських судів, який прийшов до переконання про необхідність із метою отримання і фіксування важливих свідчень та показів від малолітньої дитини, психіці якої було завдано шкоди, допитати малолітню дитину саме за участі суду під час досудового розслідування, із метою належного процесуального фіксування показів, які можливо буде використовувати під час судового розгляду, до моменту повноцінного відновлення психоемоційного стану потерпілої.

Під час розгляду цієї справи суд послався на той факт, що проведення якнайшвидшого допиту малолітньої потерпілої й обмеження кількості таких допитів сприятиме захисту її прав та інтересів, надаючи повний доступ до правосуддя та можливості повідомляти про факти порушення її прав, а також у подальшому усуне травматичний досвід, із яким малолітня потерпіла вимушено стикається в правовій системі.

Крім того, судом в ухвалі запропоновано учасникам судового провадження заздалегідь до початку судового засідання підготувати та подати до суду зрозумілі із урахуванням віку малолітньої потерпілої запитання.

Незважаючи на наведену позитивну судову практику, слід констатувати, що захист прав дітей, потерпілих від кримінального правопорушення, не забезпечено на належному рівні. Така ситуація насамперед пов’язана з недосконалістю кримінального процесуального законодавства, яке в цій частині потребує змін. Також мають бути вжиті активні заходи щодо надання якісної правової допомоги дітям, потерпілим від злочину. Необхідно вирішити питання забезпечення системи кваліфікованими кадрами, які мають відповідну підготовку для участі в провадженнях, де потерпілою від злочину виступає дитина.