Особливості звернення стягнення на майно та кошти боржника в умовах воєнного стану
Про особливості звернення стягнення на майно та кошти боржника в умовах воєнного стану розповів приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Анатолій Телявський під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
19.03.2025

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками особливості звернення стягнення на майно та кошти боржника в умовах воєнного стану, а саме:

  • 1. Основні зміни до процедури звернення стягнення на майно та кошти боржника після введення воєнного стану.
  • 2. Аналіз змін та наслідків.
  • 3. Відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій.
  • 4. Аналіз змін внесених до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
  • 5. Міжнародний досвід у процедурі виконання судових рішень виконавцями.
  • 6. Підсумки.

У рамках характеристики особливостей звернення стягнення на майно та кошти боржника в умовах воєнного стану акцентовано на наступному:

1. Основні зміни до процедури звернення стягнення на майно та кошти боржника після введення воєнного стану

  1. Ретроспектива режиму звернення стягнення на майно боржника в період між мораторіями.
  2. Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника.
  3. Звернення стягнення на іпотечне майно, в умовах воєнного стану.
  4. Підсумки. Висновки та пропозиції.
  5. Відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій.

2. Аналіз змін та наслідків

Закон України №1304-VII від 13.06.2014 «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (втратив чинність на підставі Кодексу № 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74).

Не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду (нерухоме житлове майно), об’єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку”, якщо таке майно/об’єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов’язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

  • таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;
  • таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;
  • загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

Закон України 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ VI “Прикінцеві положення” Закону України «Про іпотеку»:

5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій”.

Не заборонено звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить фізичній особі та яка виступала майновим поручителем за кредитним договором укладеним між банком та юридичною особою.

Було: Закон України №2129-IX від 15.03.2022 “Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»:

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України було передбачено:

  • фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
  • юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (боржники і банки зловживають цією нормою);
  • припинено звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Стало: 06 травня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 №3048-IX.

Наслідки:

  • З 06 травня 2023 фактично поновлено звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника(крім пенсії і стипендії(крім аліментів).
  • Скасовано норму про те, що фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень. Втратила чинність і відповідна Постанова КМУ.
  • У боржника залишається гарантовано недоторкана сума , яка не перевищує розмірів двох мінімальних заробітних плат протягом одного календарного місяця.

3. Відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій

Відповідно до П .10-2Перехідних і прикінцевих положень:

Забороняється у період дії воєнного стану відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України№2343 від 10.06.2022 про Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану: п.2 З набранням чинності цим наказом електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Перелік), та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною (далі – Організатор) та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим наказом.

4. Аналіз змін внесених до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

  1. Фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
  2. У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи – боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи – боржника в одному банку.
  3. У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи – боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа – боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа – боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи – боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи – боржника виносить постанову та не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

– надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

– перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи – боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи – боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

5. Міжнародний досвід у процедурі виконання судових рішень виконавцями

Хорватія: державна агенція FINA забезпечує дійсно автоматичний арешт та списання арештованих коштів за лічені хвилини. Запроваджений в 2011р. Завдяки запровадженню автоматизованого арешту коштів, Хорватія за рейтингом “Ведення бізнесу-2017”, піднялася з 52 місця на 7.

Литва: Інформаційна система грошових обмежень – PLAIS. Найбільш вдала і прогресивна система арешту і списання коштів.

Система моментально, без втручання людини арештовує кошти на всіх рахунках боржника у всіх банках та фінансових установах, списує їх та навіть розподіляє їх з дотриманням черговості та пропорційності.

Так само система автоматично знімає арешт з рахунків боржника, в разі стягнення суми боргу в повному обсязі.

6. Підсумки:

  • Звісно початок повномасштабного вторгнення а разом з ним і запровадження воєнного стану на всій території України внесли значні обмеження, в тому числі у виконавче провадження, що є природньо.
  • Додатково назріло питання диференціювання мораторію на звернення стягнення на іпотечне майно під час дії воєнного стану. Оскільки поточний стан справ, явно надає переваги боржнику перед стягувачем, що в свою чергу значно впливає на розвиток кредитування для бізнесу та населення.
  • Однак сам по собі воєнний стан не може і не повинен бути причиною невиконання рішення суду. Положення ст. 129 Конституції України на період дії воєнного стану на зупиненні.

Першоджерело - https://tinyurl.com/fptb2pxn