Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками особливості цивільно-правового захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа, а саме:

1. Система медіа в Україні. Правові основи діяльності медіа.

2. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти цивільного права. Способи порушення права особи на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації.

3. Форми захисту честі, гідності та/або ділової репутації. Особливості неюрисдикційного захисту права особи на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа.

4. Юрисдикція справ про захист честі, гідності та ділової репутації. Позовна давність у спорах із захисту честі, гідності та ділової репутації.

5. Субʼєкти правовідносин із захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа.

6. Юридичний склад інформаційного правопорушення.

7. Способи захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації. Типові помилки при виборі способу захисту.

8. Підстави звільнення від відповідальності за поширення недостовірної інформації, якою завдається шкода честі, гідності та ділової репутації особи.

9. Окремі аспекти процесу доказування у справах із захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа.

У рамках характеристики з права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа акцентовано на наступному:

1. Система медіа в Україні. Правові основи діяльності медіа

Види медіа:

·              Аудіальний медіа-сервіс на замовлення;

·              Аудіовізуальний медіа-сервіс на замовлення;

·              Радіомовники;

·              Телемовники.

Особливі суб’єкти:

·              суспільні аудіовізуальні медіа-сервіси;

·              іномовлення;

·              місцеві публічні медіа-сервіси та медіа громад;

·              парламентське мовлення.

Онлайн- та друковані медіа:

·              суб’єкт друкованих медіа;

·              суб’єкт онлайн-медіа;

Важливо: особа, яка регулярно поширює інформацію через соцмережі, не є суб’єктом онлайн-медіа, якщо не зареєструється добровільно.

Правові основи діяльності медіа:

·              Ст. 34 Конституції України — право на свободу слова та інформацію.

·              Ст. 10 ЄКПЛ — свобода вираження поглядів.

·              Ст. 302 ЦК України — право на інформацію.

·              Закон «Про медіа»:

-              ст. 4 — свобода діяльності у сфері медіа;

-              ст. 43 — спростування та право на відповідь.

·              Закон «Про інформацію».

·              Закон «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», ст. 11-1 (права журналіста).

·              Кодекс етики українського журналіста.

·              Професійні стандарти: баланс думок, достовірність, повнота, відокремлення фактів і коментарів, точність, оперативність.

2. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти цивільного права. Способи порушення права

·              Гідність — цінність кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

·              Честь — позитивна соціальна оцінка особи.

·              Ділова репутація — суспільна оцінка ділових та професійних якостей фізичної/юридичної особи.

Способи порушення права:

Нормативні підстави:

·              ст. 277 ЦКУ — право на відповідь та спростування.

·              ст. 30 Закону «Про інформацію» — щодо оціночних суджень.

·              ст. 43 Закону «Про медіа» — право вимагати спростування інформації.

Порушення:

·              поширення недостовірної інформації

·              поширення неповної/неточної інформації

·              поширення ображаючих оціночних суджень (брутальних, принизливих)

3. Форми захисту. Неюрисдикційний захист

Форми захисту:

1)           Неюрисдикційна форма (ст. 43 Закону «Про медіа»):

·              подання заяви до медіа:

1)           про спростування;

2)           про реалізацію права на відповідь.

·              порядок розгляду заяви визначений законом;

·              порядок оприлюднення відповіді/спростування.

Юрисдикційна форма:

·              позов до суду;

·              окреме провадження (якщо неможливо встановити поширювача).

4. Юрисдикція та позовна давність

Усі спори про честь, гідність, ділову репутацію — цивільне судочинство, окрім:

·              спори між юридичними особами або між юрособами та ФОПами у сфері господарювання - господарське судочинство.

Судова практика:

·              ВП ВС, 03.04.2019, справа № 750/2052/16-ц — визначила юрисдикцію цивільних/господарських спорів.

Позовна давність:

·              загальне правило: не застосовується (п.1 ч.1 ст. 268 ЦКУ).

·              виняток: 1-річна позовна давність до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної в медіа (п.2 ч.2 ст. 258 ЦКУ).

Обчислення:

·              від дня публікації

·              або від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися.

5. Суб’єкти правовідносин:

1) Правомочні суб’єкти (позивачі):

·              фізичні особи;

·              юридичні особи;

·              члени сім’ї (в окремих випадках).

2) Зобов’язані суб’єкти (відповідачі):

·              фізична та/або юридична особа, яка поширила інформацію;

·              автор інформації.

3)           Якщо поширювач невідомий:

·              можливе встановлення факту недостовірності і спростування в окремому провадженні.

Судова практика:

·              Пленум ВСУ №1 від 27.02.2009, п.13 — порядок розгляду в окремому провадженні.

6. Юридичний склад інформаційного правопорушення

Юридичний склад інформаційного правопорушення складається з чотирьох елементів:

1.            Поширення інформації.

2.            Інформація стосується конкретної особи.

3.            Інформація є недостовірною / або це образливі оціночні судження.

4.            Інформація завдає шкоди честі, гідності, діловій репутації.

Ключові правові позиції:

1)           Фактичні твердження VS оціночні судження:

·              Постанова КЦС ВС, 26.10.2022, № 203/4088/20 — критерії розмежування.

2)           Оціночні судження та вимога про мінімальну фактичну основу:

·              ЄСПЛ, Lingens v Austria, Mahmudov and Agazade v Azerbaijan — навіть оціночні судження мають ґрунтуватися на певній фактичній основі.

7. Способи захисту та типові помилки

1. Загальні способи (цивільно-правові):

·              припинення порушення;

·              відновлення попереднього стану;

·              відшкодування збитків;

·              моральна шкода.

Спеціальні способи:

·              поновлення особистого немайнового права;

·              спростування недостовірної інформації;

·              право на відповідь;

·              заборона поширення інформації.

Типові помилки:

1. Не вказано, яку інформацію спростувати:

·              Постанова КЦС ВС від 14.07.2021, № 203/360/20.

2. Вимога тільки про спростування без вимоги визнати недостовірною:

·              Постанова КЦС ВС від 07.09.2021, № 757/37803/19-ц.

3. Вимога "спростувати шляхом публічних вибачень":

·              КЦС ВС, 13.03.2024, № 712/10999/22.

4. Недопустимість заборони дій "на майбутнє":

·              Постанова КЦС ВС, 19.01.2022, № 331/3298/20.

5. Компенсація моральної шкоди у випадку, коли позов заявлений не з тих підстав:

·              неможливо стягнути шкоду за образливі оціночні судження, якщо заявлено позов лише про недостовірність.

8. Підстави звільнення від відповідальності

Загальні підстави звільнення від відповідальності:

·              інформація поширена з офіційних джерел (ч.2 ст. 302 ЦКУ).

Спеціальні підстави (Закон «Про медіа», ст.117):

·              дослівне відтворення матеріалів інших зареєстрованих медіа;

·              дослівне відтворення публічних виступів органів влади/посадовців;

·              інформація, надана у відповідь на запит;

·              поширення інформації без попереднього запису з оперативним реагуванням.

Звільнення журналіста (ст.17 Закону про держпідтримку медіа):

·              якщо журналіст діяв добросовісно і здійснював перевірку.

Онлайн-медіа:

·              за користувацький контент — якщо блокують за 3 робочі дні після скарги/припису.

Судова практика:

·              КЦС ВС, 07.09.2021, № 757/37803/19-ц — відтворення не звільняє автоматично.

·              КЦС ВС, 02.02.2022, № 759/16597/18 — відтворення не повинно створювати нової інформації.

·              КЦС ВС, 29.11.2023, № 761/6087/22 — пряма мова не є єдиним способом цитування.

9. Окремі аспекти процесу доказування

1. Роздруківки з Інтернету — не є доказом без засвідчення власником/провайдером. КЦС ВС, 25.05.2022, № 457/1153/20.

2. Можливість доведення через відеозапис. КЦС ВС, 19.01.2022, № 334/7343/19.

3. Суди самі визначають, чи є висловлювання фактичним твердженням або оцінкою. КЦС ВС, 30.01.2023, № 712/8458/19.

4. Лінгвістична експертиза виконується лише держспецустановами. КЦС ВС, 08.04.2024, № 760/5027/21.

5. Відсутня презумпція добропорядності. КЦС ВС, 09.06.2023, № 761/14615/21.

Першоджерело  https://tinyurl.com/yjs63rek