Особливості поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя
Про особливості поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя розповіла адвокат, член Центру сімейного права ВША НААУ Ольга Михальчук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
02.04.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками особливості поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя, а саме:

1. Право власності подружжя на частку в статутному капіталі юридичної особи. Загальні положення та формування судової практики.

2. Правий режим майна, придбаного за рахунок спільних коштів подружжя, яке є внеском до статутного капіталу юридичної особи.

3. Частка в статутному капіталі юридичної особи як об’єкт спільної сумісної власності подружжя і предмет поділу між подружжям.

4. Механізм трансформації права власності на спільне майно, внесене до статутного капіталу юридичної особи, в право грошової вимоги.

5. Визначення вартості майна за вимогою виплати половини вартості частки в статутному капіталі юридичної особи.

6. Актуальна тематична судова практика.

7. Про заходи забезпечення позову в визначеній категорії справ.

 

У рамках характеристики поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя акцентовано на наступному:

1. Право власності подружжя на частку в статутному капіталі юридичної особи. Загальні положення та формування судової практики

Питання поділу бізнесу є одними з найбільш неоднозначних під час поділу спільного майна подружжя.

Судова практика щодо прав одного з подружжя на частку у статутному капіталі товариства, яка належить іншому з подружжя, змінювалася.

Питання юрисдикції:

У постановах:

·              Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18;

·              Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 922/88/20

зазначено, що спори щодо часток, паїв та інших корпоративних прав підлягають розгляду господарськими судами, крім випадків, коли спір безпосередньо стосується сімейних прав та обов’язків.

У постанові Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 638/8782/20 зроблено висновок, що:

·              вимоги про визнання недійсними рішень щодо внесення майна до статутного капіталу,

·              вимоги щодо розпорядження часткою,

·              вимоги, спрямовані на втручання у корпоративні відносини,

не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства і підлягають закриттю у разі помилкового визначення юрисдикції

Також зазначено, що обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц визначила:

·              один з подружжя може претендувати на виплату частки у статутному капіталі,

·              вартість частки відповідає розміру внеску, якщо не доведено зміну вартості.

2. Правовий режим майна, придбаного за рахунок спільних коштів подружжя, яке є внеском до статутного капіталу

Згідно з ч.3 ст.13 Закону України «Про господарські товариства», вклад у негрошовій формі підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» можливе збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку без зміни складу учасників і співвідношення часток.

Судова практика:

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 (№ 760/20948/16-ц) зазначено:

·              у разі внесення спільних коштів до статутного капіталу ТОВ товариство стає їх власником;

·              особа, яка внесла вклад, набуває право на частку;

·              інший з подружжя набуває право вимагати виплати половини вартості частки.

3. Частка як об’єкт спільної сумісної власності і предмет поділу

Частка учасника, набута у шлюбі за спільні кошти, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Корпоративні права визначені у п.14.1.90 Податкового кодексу України як права особи на участь в управлінні, отримання дивідендів та активів у разі ліквідації.

Частка підлягає оцінці за ринковою вартістю сукупності всіх часток пропорційно розміру частки (ч.8 ст.24 Закону України «Про господарські товариства»).

4. Механізм трансформації права власності у право грошової вимоги

Сформована стала позиція: Право власності на спільне майно трансформується у право вимоги (зобов’язальне право).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц відступила від позицій Верховного Суду України:

·              постанова від 03.07.2013 № 6-61цс13,

·              постанова від 02.10.2013 № 6-79цс13,

·              постанова від 03.06.2015 № 6-38цс15.

Сутність трансформації: право вимоги виплати половини вартості внесеного майна/внеску/частки у разі поділу майна.

5. Визначення вартості майна

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 (№ 760/20948/16-ц) зазначено:

·              вартість частки відповідає розміру внеску,

·              якщо сторона не доведе зміну вартості (зростання або зменшення внаслідок діяльності товариства).

У постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 127/20586/23:

·              позивач має право на розрахунок вартості частки виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства;

·              при зверненні стягнення вартість частки визначається на день накладення арешту.

6. Актуальна тематична судова практика

1.            Велика Палата Верховного Суду, 10.04.2024, № 760/20948/16-ц.

2.            Верховний Суд, 17.01.2024, № 127/20586/23.

3.            Верховний Суд, 24.10.2025, № 757/6265/22 (щодо смерті одного з подружжя).

4.            Велика Палата Верховного Суду, 29.06.2021, № 916/2813/18 .

5.            Велика Палата Верховного Суду, 03.11.2020, № 922/88/20.

6.            Верховний Суд, 03.09.2025, № 638/8782/20.

7.            ВСУ: 03.07.2013 № 6-61цс13; 02.10.2013 № 6-79цс13; 03.06.2015 № 6-38цс15.

7. Заходи забезпечення позову

Постанова Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 127/20586/2 :

Дієві заходи:

·              накладення арешту на майно юридичної особи;

·              заборона відповідачу відчужувати частку.

Мета:

·              збереження активів ТОВ;

·              забезпечення можливості об’єктивного визначення ринкової вартості частки;

·              можливість подальшого звернення стягнення.

Заходи є співмірними та тимчасово обмежують лише право розпорядження, не перешкоджаючи господарській діяльності товариства.

Проблематика: складність збереження реальної ринкової вартості частки до моменту фактичного виконання рішення.

Першоджерело  https://tinyurl.com/3fcmjcc8