Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
15.08.2022

Основні зобов’язання держав за Лансаротською конвенцією про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

Матеріал підготувала Лариса Гретченко, адвокат, керівник Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ, заступник голови Комітету з сімейного права НААУ.

Законом України від 20 червня 2012 року № 4988-VI ратифіковано Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства із заявами щодо визначення уповноважених державних органів та визнання цієї Конвенції правовою підставою для співробітництва з питань надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах та екстрадиції за визначених умов.

Конвенція є всеосяжним міжнародним документом, завданням якого є запобіжні, захисні та кримінально-правові аспекти боротьби з усіма формами сексуальної експлуатації та сексуального насильства стосовно дітей і створення особливого механізму моніторингу.

Будучи сповненими рішучості ефективно сприяти загальній меті стосовно захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, незалежно від того, хто може бути злочинцем, та забезпечення допомоги жертвам, Держави – члени Ради Європи та інші держави, які підписали цю Конвенцію відзначили низку чинників та відповідних міжнародних документів й програми в цій сфері, а також урахували, що:

– кожна дитина має право на такі заходи захисту з боку її сім’ї, суспільства та держави, яких потребує її статус неповнолітньої особи;

– сексуальна експлуатація дітей, зокрема у формах дитячої порнографії та проституції, а також всі інші форми сексуального насильства стосовно дітей, у тому числі діяння, які вчинюються за кордоном, є руйнівними для дитячого здоров’я та психосоціального розвитку;

– сексуальна експлуатація та сексуальне насильство стосовно дітей набули тривожних розмірів на національному та міжнародному рівнях, зокрема стосовно зростаючого використання як дітьми, так і злочинцями інформаційно-комунікаційних технологій, і що запобігання сексуальній експлуатації та сексуальному насильству стосовно дітей і боротьба із цими явищами потребують міжнародного співробітництва;

– добробут і найкращі інтереси дітей є основними цінностями, що визнаються всіма державами-членами, та повинні підтримуватися без будь-якого обмеження.

Після повномасштабного вторгнення, 10 березня 2022 р Лансаротським комітетом затверджено Заяву щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства внаслідок військової агресії рф проти України, за змістом якої:

Нагадуючи про те, що Рада Європи рішуче засудила невиправдану й безпідставну військову агресію рф проти України, що порушує принципи міжнародного права та права людини, зокрема права дитини,

Підтверджуючи той факт, що безпека й захист усіх дітей має бути пріоритетом, а також що для дітей, які перебувають у вразливому становищі, як-от діти без супроводу дорослих або зниклі безвісти діти, ризик стати об’єктами сексуальної експлуатації та сексуального насильства вищий,

Беручи до уваги зростання кількості дітей-біженців, дітей-мігрантів і внутрішньо переміщених дітей та визнаючи нагальну потребу у створенні безпечних коридорів,

Лансаротський комітет офіційно підтверджує в поточному контексті свою Декларацію щодо захисту дітей-біженців, дітей-мігрантів і внутрішньо переміщених дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, затверджену 28 червня 2018 р., яка закликає держав-учасниць Конвенції:

  1. завжди відстоювати права й найкращі інтереси дітей незалежно від їхнього міграційного статусу;
  2. забезпечувати контроль виконання рекомендацій, наданих у її звіті про екстрений моніторинговий раунд на тему «Захист дітей, які зазнали впливу міграційної кризи, від сексуальної експлуатації та сексуального насильства»;
  3. вживати заходів щодо конкретного ризику сексуальної експлуатації та сексуального насильства щодо дітей-мігрантів і дітей-біженців з урахуванням підвищеної вразливості, викликаної такими чинниками, як позбавлення волі, розлучення із сім’єю, невідповідність приймання та піклування, а також відсутність ефективних систем опіки;
  4. співпрацювати з відповідними зацікавленими сторонами в Європі та за її межами з метою:

– запобігти сексуальній експлуатації та сексуальному насильству щодо дітей-мігрантів і дітей-біженців;

– надавати належну підтримку й допомогу під час фізичного та психосоціального відновлення дітей, які стали жертвами сексуальної експлуатації та сексуального насильства,

– боротися з безкарністю осіб, які вчинили правопорушення сексуального характер.

Секретаріатом Лансаротського комітету підготовлено Контрольний список основних зобов’язань держав щодо захисту дітей, які постраждали від кризи біженців, від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, що містить:

– принципи та визначення, встановлені Лансаротською конвенцією та Лансаротським комітетом;

– законодавчі та інші заходи щодо запобігання сексуальному насильству та сексуальній експлуатації дітей в процесі транзиту;

– заходи для виявлення дітей, які могли стати жертвами сексуальної експлуатації та сексуального насильства, та повідомлення про них;

– способи надання підтримки дітям, які могли стати жертвами сексуальної експлуатації та сексуального насильства, та притягнення до відповідальності кривдників

З поміж зобов’язань важливо відмітити забезпечення застосування процедур, дружніх до дитини:

Якщо дитина, яка постраждала від кризи біженців, бере участь у судовому провадженні, на кожному етапі процедури необхідно вжити конкретних заходів, наприклад залучення перекладачів та надання інформації мовою, яку вони розуміють.

Дитина повинна бути проінформована про те, що з нею саме відбувається, чи переміщують її кудись і куди саме, чого очікувати від провадження та її право брати в ньому участь.

Уникнення загострення травми дитини. Опитування під час судового розгляду чи досудової стадії провадження повинні проводитися якомога швидше, бути обмеженим у кількості та проводитися в приміщеннях, призначених і пристосованих для цієї мети, розташованих у місці, що не є поліцейською дільницею, лікарнею чи судом. Можливість запису цих інтерв’ю на відео має бути прийнятною як доказ під час розгляду справи.

Дізнатися детальніше – нормативні джерела і корисні ресурси:

  • Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства https://bit.ly/3QrOco6
  • Закон України від 20 червня 2012 року № 4988-VI https://bit.ly/3C365FC
  • Заява щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затверджена Лансаротським комітетом 10.03.2022 https://bit.ly/3C91fqw
  • Контрольний список основних зобов’язань держав щодо захисту дітей, які постраждали від кризи біженців, від сексуальної експлуатації та сексуального насильства https://bit.ly/3SJ96Rg

Термінова необхідність захисту українських дітей у процесі міграції від ризику сексуального насильства https://bit.ly/3zZEimI

 

Лариса Гретченко, адвокат, керівник Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ, заступник голови Комітету з сімейного права НААУ.

Найближчі заходи автора статті на тему “ОНЛАЙН-БУЛІНГ: порядок реагування, особливості доказування, відповідальність за вчинення і приховування”: https://bit.ly/3bXY7Tx

Вебінар “Шкода, завдана булінгом: актуальна судова практика і практичні поради по відшкодуванню”: https://bit.ly/3AnsaO0

Вебінар : “Право дитини на спадок: законодавчі привілеї та договірний аспект. Виклики воєнного часу”: https://bit.ly/3An40TN