Організація процесу медіації в Україні або власний досвід медіатора
Матеріал підготовлено Вікторією Поліщук адвокатом, Головою Комітету з трудового права НААУ, медіатором, членом Комітету з питань медіації НААУ Разом із Вищою школою адвокатури НААУ ми розпочали ряд публікацій щодо практики використання процедури медіації у ряді країн: Бразилії, країнах СНД, Румунії, Грузії, Азербайджані. Сьогоднішня стаття буде про нашу Державу. 22 квітня 2020 року на офіційній веб-сторінці […]
Новини та події
05.05.2020

Матеріал підготовлено Вікторією Поліщук
адвокатом, Головою Комітету з трудового права НААУ,
медіатором, членом Комітету з питань медіації НААУ

Разом із Вищою школою адвокатури НААУ ми розпочали ряд публікацій щодо практики використання процедури медіації у ряді країн: Бразилії, країнах СНД, Румунії, Грузії, Азербайджані. Сьогоднішня стаття буде про нашу Державу.
22 квітня 2020 року на офіційній веб-сторінці Міністерства юстиції України з’явилась новина про схвалення Кабінетом Міністрів України законопроєкту «Про медіацію». Однак, наразі на офіційному веб-порталі Верховної Ради України відсутня інформація про зареєстрований проєкт Закону «Про медіацію». Тож, медіатори в Україні продовжують працювати за практикою, яку вироблять самостійно із врахуванням європейського законодавства та можливостей українського законодавства.

Відповідно до Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України № 892 від 17.08.2016 р., надання сторонам конфлікту/спору послуг з медіації здійснюється на підставі договору про надання соціальної послуги. Разом з тим, вказаний Державний стандарт застосовується для організації надання соціальної послуги особам / сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, моніторингу й контролю якості її надання, визначення тарифу платної соціальної послуги. Медіація може бути не тільки під час надання соціальної послуги для окремих осіб, але потенційно існує у всіх видах спорів (господарських, сімейних, трудових і т.д.).

Який же документ підписати разом з медіатором, аби всі сторони були захищені юридично?

Перш за все, варто зрозуміти, що це буде багатосторонній договір. Його будуть підписувати медіатори (медіатори), сторони медіації, їх представники, перекладач та інші особи, визначені за домовленістю сторін. Отже, необхідно дотримуватись форми та змісту багатосторонніх договорів. По-друге, самі ж відносин між сторонами спору та медіаторам є відносинами з надання послуг.
Відтак, договір має бути в письмовій формі, у ньому має бути зазначено про вид послуг, умови та строки виконання зобов’язань сторонами, інформацію про особу, яка надає послуги, а також про осіб, які отримують послуги.

Як же відбувається сама процедура медіації?

Для замовлення послуги, сторони або одна із сторін подають заяву на проведення медіації, в якій має бути вказано інформацію про сторони, короткий опис фактичного стану справи, а також додано копії документів. Медіатор уважно вивчає усю інформацію та надсилає іншій стороні запит на проведення медіації, а також положення про процедуру медіації та просить надати письмову згоду на участь у процедурі медіації і викласти коротко суть справи з власної точки зору. Медіація як процедура розпочинається із вітального слова медіатора, де сторони знайомляться, представляються та обговорюють часові рамки для медіації, якщо цього ще не було зроблено. Медіатор розповідає про правила взаємодії під час медіації, а також про необхідність дотримання етичних правил спілкування. Наголошується на конфіденційності всього процесу медіації. Медіатор готує графік процедури медіації та погоджує його разом із сторонами.

Після вступного слова і пояснення правил медіації, медіатор пропонує сторонами розповісти про історію або проблему, яка виникла у сторін. Попередньо, як правило, медіатор вже володіє всією інформацію, але сторони мають надати власне бачення того, що трапилось словами, а не лише на папері. На цьому етапі медіатор намагається з’ясувати, якою була реакція сторін на конкретні події; зрозуміти, що кожній із сторін зараз є важливим; уточнити, що сторони хотіли б сказати одна одній. Комунікаційний етап переходить до пошуку рішення. Медіатор не приймає рішення за сторони. Як посередник у спорі, медіатор запитує кожну сторону, як вона бачить вирішення проблеми. І лише після пошуку можливого рішення сторони переходять до підписання угоди про примирення. На цьому етапі медіатору важливо перепитати: чи дійсно сторони погоджуються зі всім, що вони обговорили, і чи можливо вони хочуть ще щось додати, а також чи готові сторони виконувати домовленості.

Процедура медіації вважається завершеною, якщо сторони підписали угоду про примирення, або укласти угоду про часткове врегулювання спору, або одна із сторін відмовляється продовжувати процедуру медіації. Якщо ж сторони домовились про підписання угоди, то необхідною є консультація юриста або адвоката для перевірки угоди. Навіть, якщо у медіатора є 20-ти річний стаж надання послуг з правової допомоги, то все одно він не може це зробити. Завершення зустрічі – це і про подяку сторонам, і про складання протоколу про завершення процедури медіації, а також і про отримання зворотного зв’язку від сторін.