Організаційно-правові форми присутності іноземного бізнесу та особливості залучення іноземних працівників в Україні
Матеріал підготувала Максименко Олена, адвокат, медіатор, членкиня цетру трудового права та соціального забезпечення
Публікації лекторів
08.10.2026

Незважаючи на ризики воєнного стану, інвестиційний клімат в Україні оцінюється іноземними партнерами як стійкий та такий, що має високий потенціал (зокрема, дослідження Європейської Бізнес Асоціації відображають позитивну динаміку). За таких умов практичної актуальності набувають питання обрання оптимальної форми ведення господарської діяльності - через створення відокремлених підрозділів або дочірніх компаній, розмежування режимів застосування праці іноземних громадян та належного оформлення їх міграційного статусу.

 

Іноземні компанії мають законне право здійснювати господарську та інвестиційну діяльність на території України, пропонуючи власні товари й послуги нарівні з українськими суб’єктами господарювання.

Зокрема, відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ), для безпосереднього виходу на український ринок без створення окремої юридичної особи (наприклад, ТОВ) іноземним суб’єктам господарювання доступні дві ключові організаційно-правові форми відокремлених підрозділів:

·    Філія - відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням, який здійснює всі або частину функцій іноземної юридичної особи, у тому числі здійснює комерційну (господарську) діяльність від імені материнської компанії.

· Представництво - відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням, який здійснює представництво та захист інтересів юридичної особи, утвореної відповідно до іноземного законодавства (забезпечує аналітичну, логістичну, маркетингову чи представницьку функцію).

За своєю сутністю ані філія, ані представництво не є самостійними юридичними особами. Вони наділяються майном іноземної юридичної особи, яка їх утворила, та діють на підставі затвердженого нею положення або іншого документа, передбаченого законодавством держави заснування материнської компанії.

Керівники філій та представництв призначаються рішенням уповноваженого органу материнської компанії та здійснюють розпорядчі й представницькі функції на підставі виданої нотаріально посвідченої (і за потреби апостильованої або легалізованої, якщо інше не передбачено двосторонніми міжнародними договорами України) довіреності.

Державна реєстрація зазнала змін: процедуру реєстрації відокремлених підрозділів іноземних компаній остаточно уніфіковано, вона провадиться  через внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Реєстрація здійснюється державними реєстраторами або нотаріусами відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Після внесення запису підрозділу присвоюється код ЄДРПОУ, а інформація про нього стає офіційно визнаною державою. До реєстру вносяться ключові відомості:

1. Повне та скорочене (за наявності) найменування підрозділу, а також його вид (філія або представництво).

2. Повне найменування, реквізити та країна реєстрації материнської іноземної компанії.

3. Код ЄДРПОУ, місцезнаходження в Україні, види економічної діяльності (КВЕД) та засоби зв’язку.

4. Відомості про керівника (прізвище та імʼя, дата народження, дані про наявність чи відсутність обмежень щодо представництва).

5. Інформація про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та структуру власності іноземної юридичної особи.

 

За загальним правилом для фактичного виконання робочих функцій в Україні іноземцями, роботодавці зобов’язані отримати дозвіл від Державної служби зайнятості (ст. 42 ЗУ «Про зайнятість населення», надалі - Закон).

Якщо роботодавцем виступає юридична особа, створена за нормами українського законодавства, застосовується регламентований ст. 42-2 Закону порядок отримання дозволу, для чого роботодавець звертається до територіального органу Центру зайнятості та надає наступні документи:

1.  Заяву із підтвердженням, що посада не пов’язана з належністю до громадянства України та не потребує допуску до державної таємниці.

2.   Копію паспортного документа іноземця з особистими даними разом із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

3.   Кольорову фотокартку розміром 3,5 × 4,5 см.

4.   Проєкт трудового договору (контракту) або гіг-контракту, засвідчений роботодавцем.

5. Додаткові документи залежно від категорії: копію зовнішньоекономічного договору (для відряджених працівників) або рішення про переведення на роботу в Україну (для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв).

Документи, видані за кордоном, мають бути легалізовані (апостильовані), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Плата за видачу / продовження дії дозволу прив'язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО), встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано документи:

·                  До 6 місяців включно — 3 прожиткові мінімуми;

·                  Від 6 місяців до 1 року включно — 5 прожиткових мінімумів;

·                  Від 1 до 2 років включно — 8 прожиткових мінімумів;

·                  Від 2 до 3 років включно — 10 прожиткових мінімумів.

 Строки для прийняття рішення з дня реєстрації заяви становлять:

·                  До 7 робочих днів — про видачу дозволу;

·          До 3 робочих днів — про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії поточного дозволу.

 

Виключенням є спрощений порядок застосування праці іноземців та осіб без громадянства застосовується для чітко окресленого ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» кола осіб, серед яких, наприклад такі, що постійно проживають в Україні, набули статусу біженця, одержали дозвіл на імміграцію в Україну чи користуються додатковим чи тимчасовим захистом. Також, цей порядок розповсюджується на представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії, працівників закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні, спортсменів із професійним статусом, артистів, працівників мистецтва, священнослужителів тощо.

Окремо слід звернути увагу на той факт, що призначення іноземного громадянина керівником або працівником зареєстрованої філії чи представництва іноземної компанії в Україні не вимагає отримання дозволу Державної служби зайнятості. Це є суттєвою практичною перевагою відокремленого підрозділу порівняно з реєстрацією юридичної особи за нормами українського права, оскільки значно спрощує та прискорює релокацію топ-менеджменту.

 

Після отримання дозволу на працю наступний етап - оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Процедура оформлення здійснюється органами Державної міграційної служби України (ДМС) на підставі:

1.  Заяви встановленого зразка від іноземця;

2.  Дійсного паспорта з відповідною довгостроковою візою типу D (за потреби для країн із візовим порядком або залежно від умов двосторонніх угод) та нотаріально засвідченого перекладу;

3.    Дійсного полісу медичного страхування;

4.  Для працівників філій/представництв: офіційного подання зареєстрованого відокремленого підрозділу іноземної компанії;

5.   Для працівників українських компаній: виданого дозволу на застосування праці іноземців та зобов’язання роботодавця повідомити ДМС про дострокове розірвання трудового договору.

Наявність посвідки на тимчасове проживання забезпечує іноземному топ-менеджменту, спеціалістам та фахівцям, законну можливість для безперервного перебування в Україні, перетину державного кордону та повноцінного здійснення трудової діяльності.