Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
12.10.2020

Огляд дифамаційних судових розглядів: “Кейс #1. Президент Ердоган Vs Axel Springer”

Юрій Демченко, адвокат з практичним досвідом в сфері захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб, старший партнер АО Litigation Group Критика критики, або Справа «Президент Туреччини Ердоган проти німецького видання «Axel Springer» Для початку пропоную обговорити досить гучну справу, яка здійснила великий резонанс у медійному просторі кілька років тому в Європі. Ця справа пов’язана […]

Юрій Демченко,
адвокат з практичним досвідом в сфері захисту честі,
гідності та ділової репутації публічних осіб, старший партнер АО Litigation Group

Критика критики, або Справа «Президент Туреччини Ердоган проти німецького видання «Axel Springer»

Для початку пропоную обговорити досить гучну справу, яка здійснила великий резонанс у медійному просторі кілька років тому в Європі. Ця справа пов’язана із образливим віршем про Президента Туреччини, що був озвучений на німецькому каналі.

Передісторія

В кінці березня 2016 року в ефірі німецького телеканалу ZDFneo вийшла телепередача Neo Magazin Royale, в якому німецький шоумен Ян Бeмерман прочитав вірш “Образлива критика”, який грубо висміює Президента Туреччини. Вірш сам по собі надто грубий і вульгарний, але аудиторія телеканалу – в основному, молодь Німеччини – таке охоче вітає.

З етичних міркувань дослівний текст вірша не цитую, але на просторах Інтернету його й до сьогодні можливо відшукати, як в оригіналі, так і в перекладі;)

Сенс вірша був таким, що Ердогана звинувачують у всіляких збоченнях, вживають по відношенню до нього нецензурні й некрасиві вислови, при цьому не звинувачуючи його в будь-яких посадових злочинах та НЕ критикуючи по суті його політику.

Таким чином, німецький комік намагався донести до публіки, в чому різниця між допустимою сатирою і справжніми образами. Він також хотів таким чином покритикувати застарілий німецький закон, що досі криміналізує образу лідерів іноземних держав.
Вірш викликав фурор не тільки в Німеччині, але й по всій Європі і, звичайно ж, в Туреччині. Турки, і, в першу чергу – сам Президент – не зрозуміли гумору, і, м’яко, кажучи, обурилися.

Надалі керівник німецького медіахолдингу Axel Springer Матіас Дeпфнер підтримав ведучого Бeмермана, і назвав його вірш “витвором мистецтва”.

Він написав відкрите звернення в газету «Welt am Sonntag», в якому озвучив свою думку про те, що жорсткий, грубий і образливий характер вірша і був його суттю і змістом самого твору, сказавши, що німецький уряд не буде робити “реверансів” в сторону Ердогана.
У листі Дeпфнер нагадав про особливі німецькі традиції свободи думки, мистецтва і сатири. “В якості запобіжного заходу я хочу повністю асоціювати себе з вашими словами, містер Бемерман, і зробити ваші слова моїми. Можливо, ми зустрінемося в суді, із залученням Ердогана в якості експерта по межам сатиричної несмаку”, – написав Дeпфнер.

Обурений Ердоган не тільки зробив запит на ім’я Німеччини про притягнення до відповідальності телеведучого, а й звернувся до місцевого суду Кельна безпосередньо до Дeпфнера, який не був першоджерелом поширення інформації, і навіть не процитував сам вірш, а тільки був солідарним з його автором.
Чи повинен в такому випадку Дeпфнер відповідати за образу турецького президента за німецькими законами? На це питання відповів німецький суд.

Рішення Суду першої інстанції

Сторони активно брали участь в судових дебатах. Сторона позивача просила визнати навіть підтримку вірша і його схвалення неприпустимою критикою і справжніми образами. Також вказувала, що незважаючи на очевидну публічність Ердогана, він має право на честь і гідність, а також схвалення очевидних грубощів і образ на адресу турецького президента є неприпустимим. Крім цього, акцентували увагу суду на те, що безпосередньо до автора вірша вживаються заходи щодо притягнення до кримінальної відповідальності за німецькими законами.

Адвокати німецького видання стверджували, що Дeпфнер особисто не є ні автором, ні розповсюджувачем такої інформації; він тільки проголосив свою думку про озвучені раніше вірші, така собі «критика критики».

За результатами розгляду справи суд відхилив позов Ердогана, обгрунтувавши це тим, що висловлювання лідера Axel Springer зроблені в межах закону, а також відповідають діючій в країні свободі вираження поглядів та думок. Крім цього, суд першої інстанції згадав і актуальну практику ЄСПЛ, а також відому, в тому числі, українським адвокатам, Декларацію про свободу політичних дебатів від 12.02.2004, положення якої тлумачаться занадто широко не тільки в Україні, але і в Німеччині.

Рішення апеляційного суду

Вищий суд землі в місті Кельн залишив без змін рішення суду першої інстанції, і відхилив апеляцію Ердогана.
Апеляційний суд погодився із доводами суду першої інстанції щодо допустимості висловленої думки Депфнером, і вказав, що претензії з приводу змісту тексту вірша слід пред’являти першоджерелу поширенню такої інформації – тобто, Бeмерманну.

Апеляція також нагадала, що Депфнер, хоч і в образливій манері підтримав озвучену Бьомерманном різку сатиру, але сам же він особисто не ображав президента, а значить – і не повинен нести відповідальність за образи.

Резюме

Кейс примітний та показовий тим, що президент Туреччини, свідомо знаючи про те, що в німецькому суді за позовом до німецького видання шанси перемогти досить малі, розуміючи, що сам Депфнер особисто не озвучив образи, тактично і репутаційно все ж вирішує судитися. Чи вірний цей шлях? Все залежить від того, яку мету переслідував президент. Шкода, що остаточну крапку в цій суперечці не поставить ЄСПЛ, оскільки президент Туреччини не вважав за потрібне туди звертатися (мабуть, заздалегідь розуміючи результат цього заходу).

Варто зазначити, що в той же рік, особисто канцлер ФРН під час візиту до Туреччини особисто вибачилася перед Ердоганом за настільки грубий і специфічний гумор її співгромадян. І, до речі, щодо самого коміка – Бемерманна – довгий час здійснювалося слідство у кримінальній справі, але, в кінцевому підсумку, справа була закрита за відсутністю складу злочину.