У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.03.2024 по справі № 380/16075/22 (https://tinyurl.com/53f9kbyy) зазначено, що скріплення адвокатом електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.

Обставини справи

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням про повернення позовної заяви, оскільки ордер представника позивача не містить підпису, а отже адвокат не підтвердив повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 в суді та підписувати позовну заяву.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2023, адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС України (якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано).

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ордер на надання правничої (правової) допомоги не містить особистого підпису адвоката, а тому позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки до суду не було надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача.

Наведене, на думку судів, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат, звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі – також Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням та повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Перелік реквізитів, які має містити ордер визначені у пункті 12 Положення № 41 відповідно до якого, зокрема: 12.10. підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об’єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об’єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до пункту 10 цього Положення.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов’язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення № 41).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням та повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Отже, обов’язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).

Згідно із частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України передбачено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

При цьому, державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України реалізувало етап інтеграції системи «Електронний суд» з Єдиним реєстром адвокатів України. В «Електронному суді» тепер з’явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів.

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі – Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.

Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.

Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.02.2024 у справі № 466/76/22.

За встановлених обставин цієї справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 була подана його представником адвокатом 08.11.2022 через систему «Електронний суд» та підписана шляхом накладення власного електронно-цифрового підпису адвоката.

На підтвердження повноважень представником позивача до позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги від 08.11.2022 серії ВС № 1169527.

Вказаний ордер не сформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Однак, в ньому відсутні всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення № 41, а саме в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката.

Перевіривши наданий ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 щодо його відповідності вимогам частини другої статті 26 Закону № 5076-VI і пункту 12 Положення № 41, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відсутність у цьому ордері одного із обов`язкових реквізитів, а саме підпису адвоката, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1.

Питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 29.02.2024 у справі № 466/76/22, від 07.12.2023 у справі № 466/862/22, від 09.03.2023 у справі № 466/893/23, від 07.02.2023 у справі № 466/487/22, від 22.12.2022 у справі № 450/569/22.

Так, у наведених справах Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, до якої адвокатом на підтвердження повноважень було додано копію ордеру на надання правничої допомоги, яка не містила власноручного підпису адвоката, оскільки ним не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.

У постанові від 29.02.2024 у справі № 466/76/22 Верховний Суд зазначив, що доданий адвокатом документ (файл із ордером) не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).

Отже, у випадку цієї справи скріплення адвокатом електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.

Так, підписання адвокатом цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, підтверджує ним відповідність електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі та засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС.

Таким чином суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що адвокатом не надано належних документів на підтвердження його повноважень щодо підписання позовної заяви від імені позивача, а відтак дійшли правильних висновків щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС України, яка передбачає такі повноваження суду у разі встановлення факту підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, після відкриття провадження у справі.