Питання належного оформлення відносин з фахівцями є важливим для всіх сфер, про основні види договорів та особливості їх регулювання й укладення розповіла під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, член Центр трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Анастасія Якімова.
До розповсюджених варіантів оформлення співпраці з фахівцями лектор віднесла:
1. Гіг-контракт
2. Договір NDA/NCA
3. Договір про надання послуг з ФОП
4. Авторська винагорода
5. Трудовий договір
Далі Анастасія Якімова докладно проаналізувала особливості кожного з договорів.
1. Гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/ або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом 5 Закону № 1667 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
У тексті контракту обов’язково має бути вказано, що це «гіг-контракт».
До початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє про укладення гіг-контракту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Гіг-спеціалісти підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що надається в порядку та в розмірах, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Податковим агентом резидента Дія Сіті у зв’язку з виконанням гіг-контракту є резиденти Дія Сіті (п.п. 170.14-1 ст. 170 Податкового кодексу України).
З гіг-контракту резидент Дія-Сіті сплачує:
· 22 % ЄСВ;
· 5% ПДФО;
· 1,5% військового збору.
Розмір винагороди в гіг-контракті може визначатися в іноземній валюті.
Гіг-спеціаліст має право на трудову пенсію за умови сплати резидентом Дія Сіті страхових внесків (ЄСВ) до органів Пенсійного фонду України.
Гіг-контрактом або внутрішніми документами резидента Дія Сіті можуть визначатися такі умови виконання робіт (надання послуг), а саме:
·Час виконання робіт (надання послуг);
·Час відпочинку;
·Умови перебування гіг-спеціалістів за визначеним місцем виконання робіт (надання послуг) та за місцем здійснення діяльності резидентом Дія Сіті;
·Правила резидента Дія Сіті, зокрема щодо охорони праці у місцях виконання робіт (надання послуг) на місцях здійснення діяльності резидентом Дія Сіті, та відповідальність за їх порушення;
·Порядок оброблення персональних даних;
·Надання додаткових компенсаційних виплат чи гарантій;
·Інші умови виконання робіт (надання послуг).
2. Договір NDA/NCA
Правове регулювання таких договорів залежить від сфери діяльності, у якій працюють суб’єкти господарювання.
Головними регуляторами є:
1. Конституція України,
2. Цивільний кодекс України,
3. Господарський кодекс України.
У IT-сфері регулятором виступає також Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
NCA, non – compete agreement, договір/угода про відсутність конкуренції, про не конкуренцію – це Договір, за яким одна сторона зобов’язується утримуватися від вчинення конкурентних дій щодо другої сторони. Він є відплатним та вчиняється в письмовій формі.
Укладання NCA за межами трудових відносин, у цивільно-правових відносинах з фахівцями регулюється чинним цивільним, господарським законодавством та до нього застосовуються всі положення про договір, викладені у ЦК України.
Судова практика з приводу NCA договорів не є чітко сформованою. Варто розмежовувати вид відносин, де застосовується NCA договір: чи це цивільні відносини чи це трудові, яке законодавство є регулятором NCA у кожному конкретному випадку.
На що звернути особливу вагу при роботі з NCA?
·тип правовідносин, у яких застосовується зазначений договір,
·правове регулювання/законодавство, яке застосовується до вказаного договору та виду правовідносин,
·сторони договору, інші учасники, дотичні до предмета договору,
·країна реєстрації учасників договору та особливості її законодавства щодо і правовідносин, і NCA,
·особливості правовідносин,
·умови основного договору, на підставі якого відбувається основна співпраця,
·умови припинення дії NCA та ін.
NDA – договір про конфіденційність, договір/угода про нерозголошення, договір про нерозголошення конфіденційної інформації, договір про нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю – все це різні назви договору, за яким одна сторона бере на себе зобов’язання, пов’язані з використанням, збереженням, розкриттям інформації про іншу сторону.
При цьому, як правило, обов’язок не розповсюджувати інформацію, користування нею визначеним способом має лише одна сторона договору. Часто такі договори регламентують порядок збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації.
Важливо чітко визначити, що є предметом договору та докладно описати все, що пов’язане з ним. У практиці зустрічають договори\угоди про нерозголошення інформації, яка є конфіденційною та є комерційною таємницею. Це два різні види інформації, які мають своє, специфічне правове регулювання.
3. Договір про надання послуг з ФОП
При оформленні співпраці з фахівцем можна застосовувати також договір про надання послуг з фізичною особою-підприємцем, якщо спеціаліст має такий статус.
Правове регулювання при цьому здійснюється нормами як і цивільного, так і господарського законодавства.
Під час укладання договорів про надання послуг з ФОП особливу увагу варто приділити:
· суб’єктному складу,
· предмету договору,
· сфері діяльності, у якій укладається вказаний договір,
· предмету договору,
· правам та обов’язкам сторін,
· ризикам,
· умовам оплати,
· умовам відповідальності,
· умовам про форс-мажор,
· порядку вирішення спорів,
· іншим, додатковим умовам, які можуть бути важливими у тій чи іншій сфері суспільних відносин.
При цьому, слід пам’ятати про: свободу договору, взаємність договору, баланс права та обов’язків сторін договору, обов’язковість договору, справедливість, звичаї ділового обороту.
4. Авторська винагорода – це винагорода, що виплачується автору за створення, використання та інші дії, пов’язані з мистецькими, літературними та іншими творами.
Розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав може здійснюватися на підставі:
·трудового договору (контракту) – у частині умов щодо розподілу майнових прав на службовий твір або службове виконання, службову фонограму, службову відеограму;
·договору про створення за замовленням і використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;
·договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав;
·ліцензійного договору на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;
·публічної ліцензії на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;
·іншого правочину щодо розпоряджання майновими правами на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав.
Правочини щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав вчиняються у письмовій (електронній) формі, крім договору про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо), які можуть укладатися в усній формі.
У договорі щодо розпоряджання майновими правами на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав визначаються:
·відомості, що дозволяють ідентифікувати відповідний об’єкт (назва та/або інші характерні ознаки);
·обсяг майнових прав на відповідний об’єкт, що передаються (надаються) за договором;
·розмір чи спосіб визначення плати (винагороди) або зазначення про безвідплатний характер договору.
Найчастіше виплата авторської винагороди зустрічається такого виду:
·разова авторська винагорода (створення об’єктів інтелектуальної власності на підставі договорів з умовою повної/часткової передачі прав на твір, договір про передачу виключного права на використання твору);
·періодичні винагороди працівнику у зв’язку зі створенням службового твору.
5.Трудовий договір також є однією з форм оформлення відносин з фахівцями. При цьому варто пам’ятати, що у такому випадку правове регулювання здійснюється як на основі норм чинного трудового законодавства, так і законодавства, що регулює суспільні відносини під час воєнного стану.
Під час дії воєнного стану діють особливості укладання трудових договорів, визначені ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме:
·сторони за згодою визначають форму трудового договору;
·умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;
·роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Чинним законодавством передбачені такі види трудових договорів:
·безстроковий трудовий договір;
·контракт (ч. 3 ст. 21 КЗпП України)
·строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП України);
·трудовий договір, укладений на час виконання певної роботи;
·трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ст. 21-1 КЗпП України);
·трудовий договір в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин;
·трудовий договір про надомну роботу (ст. 60-1 КЗпП України);
·трудовий договір про дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП України).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/svxw2xzb
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/mry8erus
Цікаві публікації лектора:
·Заборона дискримінації за мовною ознакою: міжнародний аспект. https://tinyurl.com/musytuke
·Створення, відмова та публікація контенту для соцмереж та на сайтах роботодавця за участю працівників. https://tinyurl.com/3n4f6wrj
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ