Оціночні судження журналістів про ДТП не підлягають спростуванню
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у справі № 752/12813/19
Зміст позовної заяви та її обґрунтування:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Інтернет Інвест», ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року на перехресті вул. П. Григоренка та вул. Тепловозної у м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів Mercedes (яким керував він), KIA та Газель. Того ж дня у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_4» ведучі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поширили щодо нього недостовірну та упереджену інформацію.
ОСОБА_2 , коментуючи сюжет, у стверджувальній формі заявив: «...таранить машини і перевертається на дах, бойовики на столичних дорогах, за кермом адвокат, копи кажуть «п`яний». Вказує, що наведене не відповідає дійсності, оскільки поліцейські в сюжеті говорили лише про «ознаки сп`яніння», а не про те, що позивач був п`яний.
Далі ОСОБА_2 стверджував: «…чорний мерседес просто на дорозі так вихляв, що не лише протаранив дві попутні машини, а і сам опинився на даху, водій ледве виліз з залізного коня, і що ви думаєте, на ньому жодної подряпини, в чому ж секрет, здогадайтеся з першого разу, свідки і навіть копи кажуть «був п`яний».
Позивач зазначав, що дійсно має статус адвоката, однак інформація подана в сюжеті явно у негативній та образливій формі. Крім того, ведучий образливо назвав його «каскадером безумцем», що свідчить про очевидний намір принизити його.
ОСОБА_3 на початку сюжету заявила, що автомобіль позивача «…навіть не перевищуючи швидкості, різко перелаштовувався з лівої смуги в праву, спершу таранить позашляховик, потім попутні газелі і зрештою сам перевертається на власний дах..», хоча ця інформація не відповідає фактичним обставинам.
Також ОСОБА_3 стверджувала, що він не отримав травм, хоча його забрала карета швидкої допомоги, а після ДТП у лікарні діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, гостру реакцію на стрес.
Такі дії відповідачів, на переконання позивача, мають ознаки поширення недостовірної інформації у значенні статті 277 ЦК України, оскільки повідомлені відомості не відповідають дійсності, викладені в образливій формі, порушують право на повагу до честі, гідності та ділової репутації.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив:
- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5), що транслювалась в ефірі телевізійного каналу «ICTV» та розміщена на теперішній час в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2
- зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Інтернет Інвест» протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, надати ефірний час та у той саме спосіб спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5), що транслювалась в ефірі телевізійного каналу «ICTV» та розміщена на теперішній час в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов`язати ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, надати ефірний час та/або розмістити на сайті ictv.ua інформацію про спростування недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5), що транслювалась в ефірі телевізійного каналу «ICTV» та розміщена на теперішній час в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді ОСОБА_4 від 21 квітня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10 червня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5), що транслювалась в ефірі телевізійного каналу «ICTV».
Зобов`язано ТОВ «Міжнародна Комерційна Телерадіокомпанія» (ICTV) протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, надати ефірний час та/або розмістити на сайті ictv.ua інформацію про спростування недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5), що транслювалась в ефірі телевізійного каналу «ICTV».
Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена інформація містила твердження про перебування позивача у стані сп`яніння та про те, що позивач «таранить машини» та «..навіть не перевищуючи швидкості, різко перелаштовується з лівої смуги у праву, спершу таранить позашляховик, потім попутні газель і зрештою сам перевертається на власний дах..».
Поширена відповідачами інформація не була підтверджена ними під час розгляду справи, зокрема, суду не надано доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення чи його перебування у стані алкогольного сп`яніння.
Тобто, відповідачами не доведено, що поширена ними інформація є достовірною.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформації, що розміщена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та у зобов`язанні відповідачів протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, надати ефірний час та у той саме спосіб спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , що розміщена в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки на теперішній час така інформація на зазначеному сайті відсутня.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції:
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), подану адвокатом Бабенком А. І., задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року в оскарженій частині скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про спростування поширених засобом масової інформації недостовірних відомостей відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у цій справі позивачем не конкретизовано, яку саме інформацію він просить визнати недостовірною, що унеможливлює надати оцінку такій інформації на відповідність її дійсності. Також позивачем не визначено спосіб спростування такої інформації. Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув та зробив помилковий висновок про задоволення вимог позивача до ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), що є підставою для скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Узагальнені доводи касаційних скарг:
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції допустив істотні помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. У матеріалах справи чітко наведені конкретні фрази ведучих («п`яний», «таранить машини», «бойовики на дорогах», тощо), ці фрази були предметом дослідження судом першої інстанції. Тому суд апеляційної інстанції фактично висунув надмірні критерії до формалізації позовних вимог, які не передбачені статтею 277 ЦК України.
Заявник зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою зміст позовних вимог та фактичні обставини, зосередившись лише на формальній відсутності деталізації у прохальній частині вимог позову.
Заявник вважає, що апеляційний суд не надав належної оцінки факту поширення інформації, характеру висловлювань (фактичні твердження чи оціночні судження), не надав оцінку твердженням про «алкогольне сп`яніння», що є порушенням вимог статті 263 ЦПК України щодо повноти та вмотивованості судового рішення.
Позивач вважає, що у позовній заяві та своїх поясненнях він прямо навів конкретні фрази та висловлювання, поширені у передачі «Надзвичайні новини» на телеканалі ICTV, зокрема твердження про те, що він: перебував у стані алкогольного сп`яніння («п`яний»); «таранив машини»; поводився агресивно та протиправно; був охарактеризований у принизливому контексті («бойовики на столичних дорогах», «каскадер-безумець» тощо). Саме ці висловлювання оцінювалися судом першої інстанції з точки зору їх фактичного характеру та достовірності, стали підставою для часткового задоволення позову. Отже, твердження апеляційного суду про відсутність конкретизації позовних вимог не відповідає матеріалам справи та є таким, що ґрунтується на вибірковому та формальному підході. Закон не вимагає буквального переліку кожної фрази у резолютивній частині позовних вимог. Стаття 277 ЦК України не встановлює вимоги щодо обов`язкового буквального відтворення кожного спірного поширеного висловлювання у формулюванні позовних вимог.
Заявник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції фактично спростував всі доводи апеляційної скарги, правильно встановив фактичні обставини справа, але задовольнив апеляційну скаргу та відмовив у позові виключно з формальних підстав, що є грубим порушенням права особи на судовий захист.
Позиція Верховного Суду:
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалюючи нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, зміст заявлених позовних вимог, дійшов достатньо обґрунтованих висновків про те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Умовою захисту права журналістів поширювати інформацію про справи загального значення є добрі наміри журналістів та їх дія на ґрунті точних фактів. Тобто йдеться про зобов`язання журналістів надавати «надійну і точну інформацію» відповідно до вимог журналістської етики. Свобода вираження поглядів супроводжується обов`язками та відповідальністю. І це правило застосовується також у ситуаціях, коли йдеться про важливі громадські питання. Більше того, ці обов`язки та відповідальність набувають підвищеного значення, коли зачіпається репутація конкретної особи чи виникає питання пропорушення «прав інших». Натомість звільнення від обов`язку підтверджувати заяви про факти, які визнані наклепницькими, можливе лише за особливих підстав.
Колегія суддів зауважує, що репортаж щодо дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача (що останнім не заперечувалося) викладений у формі інформаційних новин на загальнонаціональному телевізійному каналі «ICTV» ІНФОРМАЦІЯ_8 року у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5).
Слід зазначити, що медіа відіграють істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вони не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, проте їхнім обов`язком є передавати у спосіб, сумісний з її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на медіа покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ Gazeta Ukraina-Tsentr v. Ukraine, № 16695/04, § 46, 15 липня 2010 року).
ЄСПЛ неодноразово повторював, що журналістська свобода охоплює можливе використання певної міри перебільшення або навіть провокації (рішення ЄСПЛ Prager and Oberschlick v. Austria, № 15974/90, § 38, 26 квітня 1995 року), а також наголошував, що свобода вираження поглядів також застосовується до інформації або ідей, які ображають, шокують або викликають занепокоєння (рішення ЄСПЛ Janowski v. Poland [ВП], № 25716/94, § 30, 21 січня 1999 року).
Гарантії, надані статтею 10 Конвенції журналістам щодо висвітлення питань, які становлять загальний інтерес, залежать від умови, що вони діють добросовісно з метою надання точної та достовірної інформації відповідно до журналістської етики. У ситуаціях, коли, з одного боку, робиться констатація факту і не надається достатніх доказів для його підтвердження, а з іншого боку, журналіст обговорює питання, що становить справжній суспільний інтерес, перевірка того, чи діяв журналіст професійно і добросовісно, набуває першочергового значення (рішення ЄСПЛ Flux v. Moldova (№ 7)», № 25367/05, § 41, 24 листопада 2009 року, рішення ЄСПЛ Tavares de Almeida Fernandes and Almeida Fernandes v. Portugal, № 31566/13, § 56, 17 січня 2017 року).
ЄСПЛ також підкреслює важливість проактивної ролі медіа, яка полягає у розкритті та доведенні до відома громадськості інформації, здатної викликати такий інтерес і спричинити таку дискусію в суспільстві (рішення ЄСПЛ Couderc and Hachette Filipacchi Associes v. France [ВП], № 40454/07, § 114, 10 листопада 2015 року).
Особисте трактування отриманої з інших джерел інформації в формі коментаря слід вважати оціночним судженням, а не твердженням, тому не може бути ані спростоване, ані підтверджене (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 757/22307/17-ц, від 02 червня 2022 року в справі № 757/55559/20-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 201/10970/21).
Інформація у відео сюжеті, що стосується дорожньо-транспортної пригоди, поширена позивачем ІНФОРМАЦІЯ_8 року (т. 1, а. с. 179), з урахуванням характеру і форми поданої журналістами інформації, стилістичних форм, посилань на джерела (свідків і працівників поліції) та коментарів, повною мірою відповідає праву медіа на поширення інформації, інтересу суспільства знати та реагувати на таку інформацію, а також критеріям оціночного судження, а тому така інформація не підлягає спростуванню.
Посилання позивача у позові на те що інформація про нього, як про адвоката, подана у негативній та образливій формі, чи з метою того, щоб принизити його як адвоката - не знаходить свого підтвердження.
Слід звернути увагу на те, що при висвітленні обставин дорожньо-транспортної пригоди журналістка неодноразово посилалася на слова очевидців або ж працівників органів поліції, які були присутні на місці події. Наводячи пряму мову зазначених осіб у вигляді коментарів, ОСОБА_3 виокремлювала факти від власних оціночних суджень, надавала альтернативні джерела інформації, свої коментарі та пояснення з приводу обставин та наслідків ДТП.
Висновок:
З урахуванням зазначеного, слід погодитися із загалом правильними висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 навів у тексті позовної заяви окремі фрази та висловлювання журналістів загальнонаціонального телевізійного каналу під час репортажу щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за його участю, проте, формулюючи самі вимоги про визнання інформації недостовірною та її спростування, не навів конкретних висловлювань або фрагментів, які містять недостовірну та таку, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію. Водночас, висловлювання, які наведені у описовій частині позовної заяви, здійснені журналістами у дещо провокативній формі, але у межах добросовісної діяльності медіа, з метою повідомлення інформації, яка становить суспільний інтерес (відповідні порушення правил дорожнього руху, смертність та інші негативні наслідки ДТП).
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.