Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками оцінку доказів, отриманих у результаті проведення НСРД, а саме:
1. Фактичні та юридичні підстави проведення НСРД. Винятки з правил. Практичні помилки і процесуальні хитрощі.
2. Матеріальні носії інформації та місце клопотань, постанов, ухвал, доручень і службової кореспонденції серед доказів.
3. Допуск і доступ до державної таємниці. Засекречування і розсекречування матеріальних носіїв інформації.
4. Фіксація ходу і результатів НСРД: протокол і додатки до нього.
5. Контроль за вчиненням злочину: особливості прийняття процесуального рішення прокурором, форма, учасники, огляд і вручення грошових коштів.
6. Ключові моменти про провокацію злочину.
7. Хто такі «інші особи», яких залучають до проведення НСРД.
8. Використання результатів НСРД в інших цілях або передання інформації. Різні підходи у розумінні однієї норми закону.
У рамках характеристики проведення НСРД акцентовано на наступному:
1. Фактичні та юридичні підстави проведення НСРД. Винятки, помилки, хитрощі
Фактичні підстави:
· НСРД проводяться, якщо неможливо отримати відомості іншим способом.
· Застосовуються лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
Юридичні підстави:
1. Внесення в ЄРДР;
2. Підготовка клопотання;
3. Ухвала слідчого судді;
4. Доручення оперативному підрозділу;
5. Проведення НСРД;
6. Протокол + додатки;
7. Розсекречування;
8. Долучення до матеріалів.
Практичні помилки:
· неправильне визначення виду НСРД не є критичним, якщо фактично дія проведена в межах повноважень (практика ВС щодо контролю за злочином)
· не обов’язково зазначати, хто саме виконував відеофіксацію (позиція Об’єднаної палати ВС).
2. Матеріальні носії інформації та їх місце серед доказів
Що входить до МНІ:
· постанови;
· клопотання;
· ухвали;
· доручення;
· протоколи;
· додатки;
· службова кореспонденція.
Їх процесуальний статус:
· зберігаються в окремих номенклатурних справах
· містять:
- відомості про методи НСРД;
- ідентифікаційні дані;
· тому підлягають засекречуванню.
3. Допуск до держтаємниці. Засекречування / розсекречування
Засекречування здійснюється:
· слідчим;
· прокурором;
· оперативним підрозділом;
· слідчим суддею
шляхом надання грифу секретності.
Що підлягає засекречуванню:
· всі МНІ, що: розкривають методи НСРД; можуть загрожувати безпеці.
Розсекречування: рішення приймає прокурор після проведення НСРД.
4. Фіксація ходу і результатів НСРД
Основний документ — протокол НСРД.
Додатки до протоколу:
· аудіо-, відеозаписи;
· фототаблиці;
· схеми;
· зразки;
· носії інформації;
· пояснення спеціалістів.
Вимоги:
· належне пакування;
· підписання учасниками
5. Контроль за вчиненням злочину
Процесуальне рішення приймається прокурором (постанова).
Сутність:
· використання імітаційних засобів для: запобігання; викриття злочину.
Фіксація:
· складається протокол;
· додаються речі та документи .
Навіть при неправильній назві виду НСРД: суд оцінює фактичний зміст дій.
6. Провокація злочину
Заборонено:
· підбурювати;
· допомагати вчинити злочин;
· впливати погрозами чи шантажем.
Наслідок ,такі докази: є недопустимими.
Критерії оцінки:
· активна роль конфідента;
· чи був злочин ініційований до втручання;
· характеристика залученої особи;
· наявність непрямої провокації.
Практика ЄСПЛ
· «Єврофінаком проти Франції» — допустимість, якщо: злочин готувався до втручання поліції.
7. «Інші особи» у НСРД
Хто це:
· особи, залучені: слідчим або прокурором.
Судова практика ВС:
· не лише слідчий може залучати осіб;
· це може робити і прокурор (справи №750/10362/17; №688/1415/19).
Підстава залучення:
· об’єктивна необхідність: наприклад, передача неправомірної вигоди.
8. Використання результатів НСРД в інших цілях
Загальне правило: можливо лише за ухвалою слідчого судді.
Умови:
· прокурор повинен довести:
1) законність отримання інформації;
2) наявність ознак іншого злочину.
Проблематика полягає у різних підходах:
· формальний (строго через ухвалу);
· практичний (оцінка допустимості через законність отримання).
Першоджерело https://tinyurl.com/mr29ah79