Підготував статтю Андрій Шабельніков – член Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ, керуючий партнер адвокатського об'єднання "ЕВРІКА".

Наразі на розгляді у Верховній Раді України перебуває проєкт Закону «Про внесення деяких змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань кримінального провадження» № 7634 від 04.08.2022, яким, зокрема, пропонується внести деякі зміни до термінологічного апарату Кримінального процесуального кодексу України, розширити перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, та посилити судовий контроль у кримінальному провадженні.

Відтак у пояснювальній записці запропоновані зміни обґрунтовуються тим, що деякі норми КПК України містять положення, які ставлять сторону захисту у нерівне становище порівняно зі стороною обвинувачення (з огляду на обсяг процесуальних прав і можливості їх реалізації).

Основною метою законопроєкту є закріплення принципу рівності сторін кримінального провадження у реалізації процесуальних прав і захисту від можливих зловживань з боку слідчих, прокурорів, слідчих суддів і суду.

По-перше, законодавець пропонує викласти статтю 87 КПК України, яка стосується недопустимості доказів, у новій редакції. Поряд з недопустимим доказом пропонується встановити поняття «очевидно недопустимого доказу», яким визначають доказ, отриманий внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Отже, для визнання доказу недопустимим нова редакція статті передбачатиме п’ять чітких критеріїв, а ознака «істотності» порушення прав і свобод людини переноситься на поняття очевидно недопустимого доказу. Критерії визнання доказу очевидно недопустимим повністю збігаються з чинним наразі переліком діянь, які визнаються істотним порушенням прав людини, передбачених ч.2 ст.87 КПК України. Також, очевидно недопустимими будуть похідні докази, отримані від первісних доказів, визнаних судом недопустимими або очевидно недопустимими.

Отже, законодавець пропонує виділити з поняття недопустимого доказу ознаку істотності порушення прав людини і на її основі встановити ще одне поняття «очевидно недопустимого доказу».

Відповідні зміни вноситимуться і до процедури визнання доказів недопустимими, зокрема передбачатиметься, що визнання доказу очевидно недопустимим може бути здійснено на будь-якій стадії судового провадження без видалення до нарадчої кімнати,.

Змінами пропонується також розширити перелік процесуальних прав слідчого судді. Зокрема, слідчий суддя наділятиметься правом закриття провадження за скаргою на будь-яке рішення слідчого, прокурора у випадку встановлення факту скасування оскаржуваного рішення іншим слідчим суддею. Відповідно до переліку рішень, які може прийняти слідчий суддя за результатами розгляду скарги, додається рішення про закриття провадження за скаргою.

Ще одним важливим нововведенням є розширення переліку ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема пропонується встановити процедуру оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги.

Окрім того, зміни стосуватимуться і посилення судового контролю у кримінальному провадженні. Зокрема, у разі невиконання або часткового виконання ухвали, що набрала законної сили, слідчий суддя, який її ухвалив, за заявою учасника кримінального провадження вправі здійснити контроль за виконанням такої ухвали шляхом встановлення строку, упродовж якого уповноважена на виконання судового рішення особа має вчинити заходи, направлені на належне виконання судового рішення, та повідомити про це слідчого суддю.

Законопроєкт № 7634 вже був проаналізований і НААУ, яка законодавчу ініціативу підтримала.

Із проєктом закону можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3E2OmPx