Лектор докладно проаналізував разом з учасниками судову практику обшуку, а саме:
1. Відмінності та підстави огляд та обшуку.
2. Добровільна згода – альтернатива ухвалі слідчого судді.
3. Ухвала про обшук ≠ дозвіл на вилучення.
4. Перевірка підсудності – шлях до скасування ухвали та визнання доказів недопустимими.
5. Обшук за ініціативою сторони захисту.
6. Обов’язковий допуск адвоката до обшуку.
7. Наслідки відмови в обшуку та заборона повторних клопотань.
8. Недопустимість доказів у разі проведення обшуку слідчими, що не входили до групи слідчих.
9. Як діяти, якщо під час обшуку виламали двері.
У рамках характеристики обшуку і прав людини акцентовано на наступному:
1. Відмінності та підстави огляд та обшуку
Обшук – це слідча дія, на яку розповсюджуються вимоги ст. 223 КПК.
Мета: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК) Підстави (ч.1,3 ст. 233, ч. 2 ст. 234 КПК):
1) добровільна згода особи, яка володіє житлом чи іншим володінням;
2) невідкладні випадки, пов’язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення;
3) ухвала слідчого судді.
Відмінності та підстави огляд та обшуку:
Ключова відмінність:
1.Обшук може проводитися без згоди особи (має примусовий характер)
2.Огляд місця події можливий до внесення відомостей до ЄРДР, якщо наявні очевидні дані події злочину.
3.Обшук може бути проведений лише коли внесені відомості до ЄРДР.
4.Для огляду достатньо рішення слідчого, прокурора де письмова форма не обов’язкова.
5. Для проведення обшуку - виключно судове рішення.
Судова практика:
· Для розмежування проведеної слідчої дії, її оцінки, а також оцінки доказів, отриманих у результаті проведення слідчої (розшукової) дії, потрібно враховувати не назву документа, використану для оформлення проведеної процедури її проведення, а зміст та спосіб фактично вчинюваних уповноваженою особою дій, мети проведення слідчої дії. Постанова ВС від 09.05.2023 (справа № 761/11704/18-к).
2. Добровільна згода – альтернатива ухвалі слідчого судді
Верховний суд у постанові від 02.07.2025 у справі № 711/1752/22 вказав, що можливість проникнення до житла чи іншого володіння особи лише на підставі добровільної згоди визначена судом як законодавчо встановлена правомірна альтернатива проникненню на підставі судового рішення. Тобто, за встановлення наявності добровільності згоди особи на проведення в її житлі або в іншому володінні огляду, немає потреби звертатися до слідчого судді у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК.
Постанова ВС від 17.03.2021 у справі №281/422/18 (провадження №51-5167км20): добровільна згода має виходити від фактичного володільця житла (особи, що реально контролює приміщення), а не лише від формального власника. Якщо на момент проникнення є дані про причетність особи і вчиняється пошук доказів для підтвердження підозр, дія за суттю є обшуком, а не оглядом. Огляд житла за ч. 2 ст. 237 КПК здійснюється за правилами обшуку; за відсутності згоди володільця потрібні виключні підстави ч. 3 ст. 233 КПК або ухвала слідчого судді.
Постанова ВС від 19.01.2022 у справі №569/14405/14-к: вилучення речей із шухляди робочого столу в межах «огляду» фактично свідчить про проведення обшуку без належної правової підстави. Відсутність заперечень особи щодо «огляду» службового кабінету не дорівнює добровільній згоді на проникнення — потрібне чітке і усвідомлене волевиявлення володільця. За відсутності добровільної згоди проникнення до житла/іншого володіння можливе лише на підставі ухвали або у виключних випадках ч. 3 ст. 233 КПК.
3. Ухвала про обшук ≠ дозвіл на вилучення
Ухвала про дозвіл на обшук, згідно ч. 2 ст. 235 КПК повинна містити відомості про:
1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Отже, допускається лише надання дозволу на відшукання, а не вилучення і з цього приводу є цікавим рішення ВРП № 1949/0/15‑24 від 25.06.2024.
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду (ч. 2 ст. 234 КПК).
4. Перевірка підсудності – шлях до скасування ухвали та визнання доказів недопустимими
Перевірка підсудності – крок захисту до виявлення порушення та скасування ухвали про обшук (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК), а також визнання здобутих доказів недопустимими (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК).
Судова практика – вирок ВАКС від 23.05.2025 справа № 991/5521/24.
Аналіз постанови ОП ВС від 07.10.2024: у клопотанні, доданих матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій post factum, має йтися про мету (намагання, прагнення) зберегти речові докази від прогнозованої втрати, за наявності обґрунтованого припущення про існування реальної загрози їх знищення. У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, доданих матеріалах, має бути вказано, які саме обставини до моменту проникненнясвідчили, що дотримання ординарного порядку може спричинити втрату майна, що існує реальна конкретна загроза такої втрати, знищення, зазначено, чому загроза небезпідставно сприймається як реальна. Слідчий суддя, окрім іншого, має перевірити, чи дійсно були наявні підстави для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, деталізувати у своєму рішенні питання про необхідність проведення обшуку за невідкладних обставин та вилучення конкретних предметів. Недотримання таких стандартів ЄСПЛ сприймає як ситуацію, коли відсутність попереднього судового дозволу на проведення обшуку не була компенсована наявністю судового перегляду ex post facto (див., рішення в справі Tortladze v. Georgia (№ 42371/08 від 18.03.2021)
Постанова ВС від 25.10.2023 у справі №539/2291/16-к: ВС врахував, що учасники обшуку були присутні й не висловлювали заперечень/зауважень — це послаблює подальші доводи захисту щодо допущених порушень під час обшуку. Посилання захисту на «неможливість подати заперечення» через відсутність ухвали в матеріалах на момент підготовчого засідання — відхилено судом як безпідставне.
5. Обшук за ініціативою сторони захисту
У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу Національної поліції за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу. (ч. 2 ст. 166 КПК).
Судова практика:
· Постанова ВС від 03.06.2024 у справі №759/5346/20: проведення особистого обшуку під час огляду місця події не допускається. Особистий обшук «поглинається» затриманням або обшуком житла. Огляд місця події допустимий лише за наявності інформації про кримінальне правопорушення, зафіксованої процесуальній формі; без такої інформації огляд не допускається.
· Постанова ВС від 31.01.2023 у справі №761/34884/15-к: КПК не передбачає «поверхневого огляду» особи та не передбачає проведення особистого обшуку під час огляду місця події. Особистий обшук фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається затриманням або обшуком житла.
· Постанова ВС від 14.03.2023 у справі №135/638/21: особистий обшук є складовою процесу затримання; законне затримання само по собі дає підстави для його проведення. Звернення до слідчого судді за дозволом на особистий обшук не вимагається; результати обшуку відображаються у протоколі затримання. КПК не вимагає складати протокол затримання негайно: він оформлюється, щойно це практично можливо; відсутність запису в ЄРДР на момент затримання/обшуку не впливає на законність таких дій.
6. Обов’язковий допуск адвоката до обшуку
Ч. 1 ст. 236 КПК: слідчий, прокурор або інша службова особа на будь‑якій стадії обшуку зобов’язані допустити захисника (адвоката) за наявності ордера / договору згідно зі ст. 50 КПК. ч. 3 ст. 236 КПК: слідчий, прокурор не мають права забороняти учаснику обшуку користуватися правовою допомогою.
Адвокат допускається в будь‑який момент проведення дії. п. 3 ч. 3 ст. 87 КПК: недопущення адвоката = недопустимість усіх доказів, отриманих під час обшуку.
Факт недопущення адвокат зобов’язаний довести під час судового провадження.
7. Наслідки відмови в обшуку та заборона повторних клопотань
Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 КПК (ч. 3 ст. 233 КПК).
У разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 6 ст. 234 КПК).
8. Недопустимість доказів у разі проведення обшуку слідчими, що не входили до групи слідчих
У кримінальному провадженні звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку та безпосередній обшук житла здійснювалися різними слідчими. За відсутності постанови, яка б підтверджувала повноваження цих слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, не можуть вважатися допустимими доказами у розумінні статей 86, 87 КПК (постанова колегії суддів ВС від 30.10.2023 справа №759/23184/20).
9. Як діяти, якщо під час обшуку виламали двері
1) Фото/відео пошкоджень + анкетні дані свідків (сусіди, учасники обшуку).
2) Медична та психологічна допомога (лікарняні листи, довідки, фіксація зірваних зустрічей та угод) — збираємо докази моральної шкоди.
3) Зберігайте чеки та акти про всі витрати та зробіть експертний підрахунок збитків (оцінка вартості ремонту/втраченого майна).
4) За результатами подача позову про відшкодування майнової та моральної шкоди.
У справі № 199/6247/20 суд визнав дії поліції незаконними, стягнув 1 000 000 грн моральної шкоди; касація зменшила суму до 100 000 грн, але підтвердила принципову відповідальність держави.
Особливості проведення обшуку у адвоката:
Проведення обшуку в адвоката - це виняткова слідча дія, яка має бути проведена в суворій відповідності з вимогами КПК України та з дотриманням гарантій адвокатської діяльності, встановлених у ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Обшук у володіннях адвоката проводиться з дотримання наступних умов:
1) Наявність судового рішення – обшук можливий лише за ухвалою слідчого судді ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.
2) Участь представника Ради адвокатів – обовʼязкова присутність представника відповідної регіональної ради адвокатів.
3) Дотримання гарантій адвокатської таємниці – не допускається розголошення конфіденційної інформації, отриманої адвокатом у межах професійної діяльності.
4) Обмеження доступу до інформації – слідчі дії можуть охоплювати лише документи та матеріали, що безпосередньо стосуються предмета досудового розслідування.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що переслідування адвокатів підриває основи системи захисту прав людини за Конвенцією. Через ключову роль адвокатів у захисті прав людини обшуки в їхніх приміщеннях потребують особливо суворого контролю.
Судова практика ЄСПЛ:
· Рішення ЄСПЛ у справі «Golovan v. Ukraine» у справі № 41716/06 від 05.07.2012 р.
· Рішення ЄСПЛ у справі «Iliya Stefanov v. Bulgaria» у справі № 65755/01 від 22.05.2008 р.
· Рішення ЄСПЛ «Niemietz v. Germany» у справі № 13710/88 від 16.12.1992.
· Рішення ЄСПЛ « Petri Sallinen and Others v. Finland» у справі № 50882/99 від 27.09.2005.
Першоджерело https://tinyurl.com/4zbsn2sf