В постанові від 02 жовтня 2025 року по справі № 753/23689/24 (https://surl.lu/bggpsk) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що у разі надсилання засобами Електронного суду документів особі, яка надіслала такі документи до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення про реєстрацію отриманого документа або повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа. При цьому саме у особи, яка надіслала такі документи, як зацікавленої особи, наявний обов`язок перевірити доставку відповідного документа та його реєстрацію і для цього підсистемою ЄСІТС забезпечено всі технічні можливості.

Обставини справи.

За доводами касаційної скарги, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 04.04.2025 представником позивача було подано заяву про усунення недоліків та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 14.02.2025, проте при складенні касаційної скарги виявлено, що заява в підсистемі «Електронний суд» перебуває в статусі «надіслано сторонам», без направлення до суду. Касатор переконує, що під час подання цієї заяви були численні перебої в роботі підсистеми, проте повідомлення про направлення заяви про усунення недоліків апеляційної скарги було отримано представником позивача.

Як свідчать матеріали справи, копію судового рішення представник позивача Сироткіна А.О. отримала 19.02.2025 о 17:46, що підтверджується довідкою відповідального працівника Дарницького районного суду м. Києва (а/с 44). Апеляційна скарга позивача, в інтересах якого діє адвокат Сироткіна А.О., на вказане рішення суду першої інстанції була направлена через систему «Електронний суд» 13.03.2025, тобто на двадцять перший день після отримання копії оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.04.2025 вказану апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском встановленого частиною четвертою статті 286 КАС України десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 14.02.2025, а особою, яка подала апеляційну скаргу не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Суд апеляційної інстанції установив десятиденний строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення.

Копія ухвали суду апеляційної інстанції від 04.04.2025 доставлена до електронного кабінету представника позивача Сироткіної А.О. 04.04.2025 о 18:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а/с 63).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Приписи наведеної норми є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали про залишення без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.

З огляду на наведене, враховуючи неподання скаржником заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Надаючи оцінку доводам скаржника в касаційній скарзі щодо подання ним апеляційної скарги протягом 30-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення, як зазначено в резолютивній частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.02.2025, Суд вказує, що статтею 286 КАС України передбачено спеціальний строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів).

Як вже було зазначено вище, апеляційну скаргу подано після спливу 10-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення, тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про залишення апеляційної скарги без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків такої апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку із наведенням поважних причин пропуску такого строку.

Проте, скаржник, отримавши копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 в електронному кабінеті 04.04.2025 о 18:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а/с 63), клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не подав.

Посилання у касаційній скарзі на перебої у роботі системи «Електронний суд», у зв`язку із чим заява про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 04.04.2025, надіслана сторонам проте не надіслана до апеляційного суду, не спростовують висновків Шостого апеляційного адміністративного суду про ненадходження до суду апеляційної інстанції згаданої заяви скаржника.

Суд зауважує, що з доданого до касаційної скарги скріншоту від 25.05.2025 сторінки системи «Електронний суд», вбачається що заява про усунення недоліків 08.04.2025 надіслано сторонам, що свідчить про те, що таку заяву до суду направлено не було.

Відповідно до пункту 41 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

Пунктом 36 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи.

Отже у разі надсилання засобами Електронного суду документів особі, яка надіслала такі документи до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення про реєстрацію отриманого документа або повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа. При цьому саме у особи, яка надіслала такі документи, як зацікавленої особи, наявний обов`язок перевірити доставку відповідного документа та його реєстрацію і для цього підсистемою ЄСІТС забезпечено всі технічні можливості.

Суд зауважує, що з дня отримання через систему «Електронний суд» ухвали суду апеляційної інстанції від 04.04.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, навіть за умови певних технічних проблем в роботі кабінету «Електронний суд», у скаржника було достатньо часу, в межах наданого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, для перевірки фактичної доставки відповідного документа та його реєстрації в суді, а в разі необхідності повторного надсилання.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі обставини не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником у строк, визначений судом, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.