Чому в одному сегменті документ вимагає держава, а в решті — обставини
Оборонні закупівлі не є єдиним правовим режимом. Всередині Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, співіснують кілька моделей ціноутворення, і статус експертного висновку в кожній із них різний. Питання «чи потрібен висновок для оборонної закупівлі» відповіді не має — відповідь з'являється лише після уточнення предмета.
Сегмент, де висновок є умовою контракту
Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин зобов'язує виконавця під час укладення державного контракту подати замовнику розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 та висновок експерта або звіт про оцінку майна, що визначають орієнтовну (очікувану) вартість. Документ діє шість місяців з дня видачі; після спливу цього строку замовник не має права його прийняти. Прибуток у складі ціни обмежено 25 відсотками виробничої собівартості.
Постановою КМУ від 18.03.2026 № 351 ця конструкція поширена і на перегляд ціни: одноразове збільшення вартості контракту пропорційно подорожчанню оптоволоконних бобін можливе лише за умови подання оновленого розрахунку та того самого висновку або звіту.
Сегменти, де вибір залишено сторонам
Боєприпаси і вибухові речовини мають власний режим за Порядком, затвердженим постановою КМУ від 16.07.2025 № 902: виконавець подає розрахунок ціни за встановленою формою, держава контролює граничний рівень прибутку. Зовнішній оцінювач у цю схему не вбудований — отже питання, чим підтверджується ринковість закладених у розрахунок величин, залишається відкритим і вирішується самими сторонами.
Озброєння, військова та спеціальна техніка закуповуються за загальними положеннями Особливостей № 1275 — з договірною ціною і калькуляцією виконавця. Речове майно, продовольство, пально-мастильні матеріали та майно подвійного призначення обґрунтовуються конкурентною процедурою і технічними описами замовника.
Ключова відмінність не в тому, чи існує припис. Ключова відмінність у тому, на кому лежить тягар доведення обґрунтованості ціни, якщо її почнуть перевіряти.
|
Сегмент закупівлі |
Статус висновку |
Хто несе тягар доведення ринковості ціни |
|
Безпілотні системи, засоби РЕБ тактичного рівня, їх складові частини |
Обов'язковий |
Розподілений: держава задала форму документа, строк його дії та межу прибутку |
|
Боєприпаси, вибухові речовини |
Ініціативний |
Виконавець — через розрахунок ціни за встановленою формою та дотримання граничного прибутку |
|
Озброєння, військова та спеціальна техніка |
Ініціативний |
Повністю на сторонах контракту |
|
Речове майно, продовольство, ПММ, майно подвійного призначення |
Ініціативний |
Конкурентна процедура — доки вона застосовується |
Чому «ініціативний» на практиці читається інакше
Формально ініціативний статус означає свободу вибору. Фактично він означає, що держава не запропонувала стороні готового способу довести свою правоту — і сторона доводитиме її тим, що встигне зібрати.
Коли контракт стає предметом перевірки, питання ставиться не в категоріях «чи був обов'язок», а в категоріях «на чому ґрунтувалася ціна». У кримінальному провадженні пункт 6 частини другої статті 242 КПК України зобов'язує звернутися до експерта для визначення розміру матеріальних збитків — і на цьому етапі експертиза з'являється в справі неминуче. Питання лише в тому, чия вона: призначена слідчим чи підготовлена стороною завчасно.
Різниця між двома цими сценаріями визначає не результат експертизи, а вихідну позицію сторони в дискусії про цифру.
|
Спостереження з практики. Ініціативний висновок, отриманий до укладення контракту, працює як документ належної обачності. Той самий за змістом висновок, отриманий після початку перевірки, працює як побудова захисної позиції. Формально обидва є доказами — і перше, на що дивиться перевіряючий, це дата. |
Що робить висновок робочим
Готуючи висновки за експертною спеціальністю 12.5 — «Оцінка майна і техніки військового призначення та озброєння», я виходжу з того, що документ оцінюватимуть не в момент отримання, а через рік-півтора, у зовсім іншому емоційному контексті. Звідси кілька практичних вимог, які варто закладати одразу.
▪ Коректна спеціальність. Для озброєння, військової та спеціальної техніки — 12.5 (вид експертизи — експертиза військового майна). Для складових частин і комплектуючих загального чи подвійного призначення — 12.1, «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів». Конструкція «військова товарознавча експертиза», поширена в публікаціях, нормативного закріплення не має, і посилання на неї у процесуальному документі одразу створює вразливість.
▪ Розкритий методичний підхід. За відсутності ринку основним стає витратний підхід — і саме він потребує найдетальнішого обґрунтування джерел. Висновок, у якому цифра з'являється без показаного шляху до неї, у перехресному дослідженні не витримує.
▪ Правильно поставлене питання. «Чи є ціна завищеною» — правова кваліфікація, що виходить за межі компетенції експерта. Коректне формулювання стосується ринкової вартості об'єкта із заданими характеристиками станом на конкретну дату.
▪ Чинність кваліфікації на дату складання висновку, а не на дату звернення. Коло атестованих за 12.5 експертів обмежене, і перевірка цієї обставини — перше, що робить процесуальний опонент.
▪ Врахування режиму доступу. Тактико-технічні характеристики зразків ОВТ нерідко мають гриф, і дослідження без належної форми допуску експерта та відповідного дозволу установи є проведеним із порушенням порядку.
▪ Прив'язка дати оцінки до юридично значущого моменту. Для безпілотних систем законодавець зробив це за сторони, обмеживши строк дії документа шістьма місяцями. У решті сегментів дату обирає замовник висновку — і обирає, як правило, невдало: датою звернення до експерта замість дати формування очікуваної вартості. Розрив у кілька місяців на волатильному ринку комплектуючих здатен знецінити документ повністю.
Замість підсумку
Регулювання рухається в один бік: там, де держава послаблює цінові обмеження, вона одночасно вводить вимогу підтвердити ціну документом. Сегмент безпілотних систем пройшов цей шлях першим — від відсутності будь-яких формальностей до висновку як умови і укладення, і перегляду контракту.
Для адвоката, який супроводжує оборонний контракт, з цього випливає проста річ. Робота дедалі менше зводиться до формулювань договору і дедалі більше — до управління доказовою базою: хто, коли, за якою методикою і в якому статусі зафіксував вартість. Той, хто ставить це питання на етапі підготовки контракту, згодом працює зі своїми документами.